Справа № 156/1123/25
Провадження № 2/156/484/25
Рядок статзвіту № 19
06 листопада 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Білецької І.М., звернулись до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання за ними в порядку спадкування за законом права власності по частині на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, місцерозташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0721182301:01:002:0049, а також по частині на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2847 га, місцерозташування: Волинська область, Володимирський район, с Колона, кадастровий номер: 0721182301:01:002:0050.
Позов мотивований тим, рішенням Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 13.10.1993 року №13-5 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,50 га та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель у розмірі 0,10 га. Однак, ОСОБА_4 не отримав відповідні державні акти та не здійснив державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки. Станом на сьогодні вказані земельні ділянки сформовані і їм присвоєні кадастрові номери. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті спадщину прийняла його дочка ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.). Таким чином, ОСОБА_6 стали належати спірні земельні ділянки, однак спадкові права на зазначені об'єкти нерухомості нею оформлено не було. ОСОБА_6 являється рідною бабою позивачів. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті спадкоємцем, який прийняв та оформив спадщину був батько позивачів ОСОБА_7 . Так, 13.03.2001 на підставі ст. 529 ЦК УРСР на його ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_6 лише щодо права на земельну частку пай (спадкова справа №98/2001), однак спадкові права на спірні земельні ділянки ОСОБА_7 не оформив, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. За життя ОСОБА_7 залишив заповіт, в якому зробив розпорядження, яким заповів в рівних частинах все своє майно синам (позивачам у справі) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Разом з цим, позивачі відмовились від прийняття спадщини за заповітом та подали нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємці першої черги за ст.1261 ЦК України та відповідно до договору про поділ спадкового майна від 19.07.2021. Однак, оскільки, правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки не видавалися, нотаріус відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної частини майна. Таким чином, позивачами були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору, у зв'язку з чим вони змушені звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою від 19.09.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження. Витребувано копію спадкової справи №6/2021, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також копію спадкової справи №98/2001, заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 16.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У матеріалах справи міститься заява представника позивачів адвоката Білецької І.М. від 15.10.2025 про здійснення розгляду справи без її участі та участі позивачів і підтримання позовних вимог у повному обсязі, а також прохання про залишення судових витрат у справі за позивачами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У матеріалах справи міститься заява сільського голови Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області Сапожника А. від 16.10.2025 про здійснення судового розгляду у даній справі без участі представника Павлівської сільської ради.
Суд, з урахуванням поданих заяв сторін, вважає за можливе провести розгляд справи без їх участі на підставі наданих доказів.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.
Рішенням Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 13.10.1993 № 13-5 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,50 га та для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель у розмірі 0,10 га.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Однак, за життя ОСОБА_4 не отримав відповідні державні акти та не здійснив державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки.
Станом на сьогоднішній день вказані земельні ділянки сформовані, та їм присвоєні кадастрові номери НВ-5301092422025 та НВ-3201905352025, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Відповідно до довідки Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області №117 від 29.08.2025, довідки приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Завіши Л.Я. спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 була його дочка ОСОБА_5 , яка частково оформила спадщину. Спадкова справа відносно померлого ОСОБА_4 заведена Іваничівською державною нотаріальною конторою за №114/2000.
Факт родинних зв'язків між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також зміна ОСОБА_8 прізвища на « ОСОБА_9 » підтверджуються копією свідоцтва про народження останньої від 30.10.1950 (серія НОМЕР_2 , актовий запис №26), а також копією свідоцтва про шлюб від 13.02.1971 (серія НОМЕР_3 , актовий запис №12.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_7 , що підтверджується копією спадкової справи №98/2001. Так, 13.03.2001 на підставі ст.529 ЦК УРСР на його ім'я видано свідоцтво про право на спадщину за законом лише щодо права на земельну частку пай, однак спадкові права на спірні земельні ділянки ОСОБА_7 не оформив.
ОСОБА_7 є батьком позивачів, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 .
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .
З матеріалів спадкової справи №6/2021 вбачається, що за життя ОСОБА_7 залишив заповіт, в якому зробив таке розпорядження: «… все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде належати мені на день смерті і на яке я за законом матиму право по закону, я заповідаю в рівних частинах моїм синам ОСОБА_1 , 1999 р.н, ОСОБА_3 , 2000 р.н.» Заповіт від його імені посвідчувався секретарем Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області 22.04.2008 ОСОБА_10 .
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.
Разом з цим, позивачі відмовились від прийняття спадщини за заповітом, подавши нотаріусу заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, як спадкоємці першої черги, за ст.1261 ЦК України та відповідно до договору про поділ спадкового майна від 19.07.2021.
Згідно вказаного договору позивачу ОСОБА_3 видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,4155 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0044 та земельної ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер: 0721182300:06:000:0212, а позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,8004 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0109 та земельної ділянки площею 1,8005 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0108.
Будь-яких інших осіб, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_7 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, судом не встановлено, пережилого подружжя немає.
Оскільки, правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки не видавалися, приватний нотаріус Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Завіша Л.Я. постановою №82/02-31 від 05.09.2025відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної частини майна. Так, вказаною постановою встановлено, що після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, в тому числі і земельні ділянки: кадастровий номер 0721182301:01:002:0049, 0721182301:01:002:0050, які належали померлому ОСОБА_4 , що підтверджується Рішенням Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 13.10.1993 № 13-5. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, та отримала свідоцтва про право на спадщину. Після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв її син ОСОБА_7 , який оформив спадщину на земельну частку (пай). Спадкова справа щодо майна ОСОБА_6 заведена Іваничівською ДНК №98/2001. Позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на земельні ділянки: кадастровий номер 0721182301:01:002:0049, 0721182301:01:002:0050, які первинно належали ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
як вбачається із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
До правовідносин щодо спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.
Стаття 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом, та вказує, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Часом відкриття спадщини, відповідно до ст.525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця, а місцем, згідно ст.526 ЦК УРСР - останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно до положень ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Діями, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що свідчать про прийняття спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 554 ЦК УРСР встановлено, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.
В свою чергу, до правовідносин щодо спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_7 , підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України в редакції 2004 року.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1ст.1297 ЦК України).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Дослідивши всі наявні у цій справі докази як окремо, так і в їх сукупності, суд виснував, що обставини справи підтверджуються належними і допустимими доказами.
Беручи до уваги вищевказані норми матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність у кожного з позивачів права на 1/2 частину спірних земельних ділянок, а тому позов є підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Представник позивача просила залишити судові витрати за позивачами.
На підставі викладеного, враховуючи ст.ст. 5, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1269, 1297 ЦК України та керуючись ст.ст.247, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, місцерозташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0721182301:01:002:0049 та частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2847 га, місцерозташування: Волинська область, Володимирський район, с.Колона, кадастровий номер: 0721182301:01:002:0050.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, місцерозташування: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0721182301:01:002:0049 та частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2847 га, місцерозташування: Волинська область, Володимирський район, с. Колона, кадастровий номер: 0721182301:01:002:0050.
Судові витрати залишити за позивачами.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333342, місцезнаходження: вул. Незалежності, 12, с. Павлівка Володимирський район, Волинська область.
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя: Н.Н. Комзюк