Справа №155/1657/25
Провадження №2/155/899/25
заочне
06.11.2025 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сметани В.М.,
при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач 09 жовтня 2025 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов обґрунтовує, що 16 серпня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1256-6902. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 02 вересня 2025 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить: 55416,00 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 12000,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 43416,00 гривень.
Разом з тим, зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 5280,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50136,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 50136,00 гривень, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 12000,00 гривень та прострочених процентів 38136,00 гривень та судові витрати.
Відзив на позовну заяву, станом на день розгляду справи, до суду не надходив.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Не заперечував проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що 16 серпня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1256-6902 (а.с.12-18).
Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А0985, для підписання кредитного договору 1256-6902 від 16 серпня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 гривень; строк кредитування - 300 календарних днів. Дата повернення кредиту 10 червня 2024 року. Базовий період складає 14 календарних днів, стандартна ставка 1,50 % за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 27135,0%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 61967,58 гривень та включає в себе суму кредиту, комісія за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
Як передбачено п.п.3.1 п. 3 кредитного договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п.3.10 п.3 кредитного договору, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір) підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору і Правил.
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, відповідач ознайомився з умовами кредитування, що підтверджується підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором А0985 (зворотна сторона а.с.26-28).
Також відповідач ознайомився із таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1256-6902, що підтверджується електронним підписом відповідача НОМЕР_1 (а.с.29, 30).
На виконання умов договору 16 серпня 2023 року, відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 12000,00 гривень шляхом перерахунку на її банківський рахунок № НОМЕР_2 за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується копією довідки про перерахування суми кредиту та листом АТ КБ «Приватбанк» (а.с.31-34).
Із розрахунку заборгованості за договором №1256-6902 від 16 серпня 2023 року станом на 02 вересня 2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить: 55416,00 гривень, яка складається з: основного боргу - 12000,00 гривень; нарахованими відсотками -43416,00 гривень (а.с.35-38).
Разом з тим, зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 5280,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50136,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 50136,00 гривень та судові витрати.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини. Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
За правилами ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Правилами ч.1 ст.1054 ЦК України, унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Положеннями ч.2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
У статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 ЦК України, передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст.599 ЦК України.
Положеннями ст.610 ЦК України, унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст.611 ЦК України визначає.
Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитного договору з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка ним добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав контррозрахунку заборгованості, не навів жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення в користь позивача заборгованість в розмірі 50136,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 38136,00 гривень.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень. З огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача 2 422,40 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11,15-16, 509, 526, 633, 634, 638-639, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 142, 258-259, 268, 273 -274, 280, 284, 289, 354-356 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1256-6902 від 16 серпня 2023 року в розмірі 50136,00 (п'ятдесят тисяч сто тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі є:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598.);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії № НОМЕР_4 .
Дата складення повного тексту заочного рішення - 06 листопада 2025 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана