Справа № 711/4251/25 Суддя першої інстанції: Скляренко В.М.
06 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач, Укртрансбезпека) про скасування постанови головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соловянчик Світлани Іванівни серії АВ №00005790 від 29.04.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується перевищення транспортним засобом нормативно встановленої висоти, що свідчить про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, суд підкреслив на помилковості доводів ОСОБА_1 про неможливість притягнення її до відповідальності спірною постановою з огляду на триваючий характер вчиненого правопорушення та попереднє притягнення до відповідальності, оскільки кожен факт фіксації порушення транспортним засобом нормативних параметрів є окремим складом правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Свою позицію обґрунтовує тим, що засоби вимірювання нормативних параметрів транспортних засобів розташовані на трасі на відстані біля 7 кілометрів, а притягнення позивача до відповідальності в один день протягом 26 хвилин за одне й те ж саме правопорушення двічі суперечить чинному законодавству, адже не враховує триваючий характер такого правопорушення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу Укртрансбезпека просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, зокрема, що постанова серії АВ №000005789 від 29.04.2025, а також постанова серії АВ №000005790 від 29.04.2025, яка є предметом оскарження, винесені щодо окремих правопорушень, оскільки такі мали місце у різний час та у різних місцях, що не дає підстав стверджувати про триваючий характер вчиненого правопорушення. Ці обставини, на переконання відповідача, унеможливлюють застосування до позивача ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 04.11.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, транспортний засіб MAN TGX 18.480, днз. НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ТОВ «Агрохімоіл», керівником якого є ОСОБА_1
16.04.2025 о 11 год. 36 хв. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - загальної висоти транспортного засобу на 7,500% (0,3 м) при дозволеній максимальній фактичній висоті 4 м.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик С.І. прийнято постанову серії АВ № 00005789 від 29.04.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Штраф за вказане правопорушення позивачем було сплачено 12.05.2025 згідно з квитанцією №218512508.
Крім того, 16.04.2025 о 12 год. 02 хв. за адресою Н-01, км 206+200, Черкаська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - загальної висоти транспортного засобу на 7,500% (0,28 м) при дозволеній максимальній фактичній висоті 4 м.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик С.І. прийнято постанову серії АВ № 00005790 від 29.04.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Не погоджуючись із цією постановою та вважаючи, що її безпідставно вдруге притягнуто до відповідальності за триваюче правопорушення, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку встановленим вище обставинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника Укртрансбезпеки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно примітки до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Приписи ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пп. «а» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зовнішніх габаритів, зокрема, висоти від поверхні дороги - 4 м.
Судовою колегією враховується, що приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Як було встановлено раніше, у постанові від 29.04.2025 серії АВ №00005790 зазначено, що 16.04.2025 о 12 год. 02 хв. за адресою Н-01, км 206+200, Черкаська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, днз. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - перевищення загальної висоти транспортного засобу на 7,000% (0,28 м), за що ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 10.10, свідоцтва про повірку №32-02/4097 від 08.10.2024, чинне до 07.10.2025, №32-02/4098 від 08.10.2024, чинне до 07.10.2025, №23-21/000209 від 03.10.2024, чинне до 03.10.2025, №23-21/000208 від 03.10.2024, чинне до 03.10.2025.
Судовою колегією враховується, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на зафіксовану у постанові дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу.
Разом з тим, наголошуючи на протиправності спірної постанови, ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на те, що оскільки її було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови від 29.04.2025 серії АВ №00005789 за правопорушення, що мало місце 16.04.2025 об 11:36 на автомобільній дорозі Н-01, то подальше притягнення її до відповідальності на підставі спірної у цій справі постанови за правопорушення, що мало місце на цій самі автомобільній дорозі 16.04.2025 о 12:02 є протиправним, адже таке правопорушення є триваючим.
Надаючи оцінку відповідним доводам апелянта, з яким не погоджувався суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Загальне поняття адміністративного правопорушення встановлене статтею 9 КУпАП, згідно якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Структуру складу адміністративного правопорушення складають об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. Вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Як свідчать постанова серії АВ №000057789 та спірна у цій справі постанова серії АВ №000057790, в один день 16.04.2025 з різницею у 36 хвилин (об 11 год 36 хв на автодорозі Н-01, км 198+300 та о 12 год 02 хв на автодорозі Н-01, км 206-200) автоматичними пунктами фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , висота якого перевищили нормативно-вагові параметри транспортних засобів, що визначені пунктом 22.5 ПДР України.
У спірному випадку Укртрансбезпека, приймаючі окремо дві постанови по справі про адміністративне правопорушення, зафіксувала два окремі адміністративні правопорушення з самостійними складами, з огляду на різницю кожного в об'єктивній стороні - часі, місці (відрізку дороги).
Зміст згаданих вище постанов від 29.04.2025 серії АВ №00005789 та серії АВ №00005790 свідчить, що час та місце вимірювання параметрів (проїзду) транспортного засобу позивача не співпадають та є різними, порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відбулися у різних проміжках часу, зафіксовані різними технічними засобами фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та не є триваючим правопорушенням, а отже, встановлено окремі порушення законодавства та зафіксовано дві події і різні склади адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Стосовно посилання позивача на необхідність застосування статті 36 КУпАП при розгляді одночасно кількох порушень стосовно однієї особи колегія суддів зазначає, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення.
Відтак, характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально.
У спірному випадку триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь діяння, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми.
З аналізу норм КУпАП вбачається, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за порушення пункту 22.5 ПДР України не мають ознак триваючого правопорушення.
Штрафи за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, мають компенсаційний характер, що підтверджується ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», тобто порушником нанесено шкоду державним автошляхам, яка має бути компенсована до територіальних громад, де було зафіксоване адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства, що унеможливлює втручання уповноважених посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті.
Відтак положення ч. 2 ст. 36 КУпАП до вказаних правовідносин не застосовуються, адже справа про кожне зафіксоване адміністративне правопорушення розглядається окремо у різний час.
Зафіксовані різними комплексами зважування в різний час на різних ділянках дороги показники порушення вимог законодавства повинні розглядатись окремо в межах сформованих в автоматичному режимі даних, що відповідає ч. 1 ст. 36 КУпАП.
Автоматична фіксація адміністративних правопорушень не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного проступку. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 06 листопада 2025 року.