Справа №: 629/6947/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1370/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: оскарження відмови у відкритті провадження
04 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме - самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2025 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 щодо зловживання керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 .
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та винести нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити та дозволити йому застосовувати аудіо-відео фіксацію на особистому прийомі у керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 .
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що ним було подано скаргу щодо зловживання керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 , який відмовив йому здійснювати власну аудіо-відео фіксацію на особистому прийомі. Особистий прийом мав відбуватися стосовно кримінальних проваджень, де він є потерпілим. Власну аудіо-відео фіксацію на особистому прийомі він мав здійснювати через власну безпеку, а також через те, щоб його інформація не була спотворена.
А тому, заявник не погоджується з рішенням слідчого судді і просить його скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Заявник та прокурор в судове засідання не з'явились, були відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 135 КПК України належним чином повідомленими про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяв щодо неможливості розгляду справи за їх відсутності до суду не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді за відсутністю сторін, оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2025 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області зі скаргою, в якій просив дозволити застосувати аудіо-відео фіксацію на особистому прийомі у керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 , посилаючись на те, що ним була подана 15.09.2025 заяву щодо особистого прийому до начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_7 , де він просив прийняти його на особистому прийомі у зручний для нього час у кримінальному провадженні, де він є потерпілим. Крім того, у своїй заяві просив дозволити застосувати аудіо-відео фіксацію на особистому прийомі, на яку отримав відмову у проведенні відео фіксації, оскільки під час дії воєнного часу вони не допускається. У зв'язку з тим, що він не погодився з даною відповіддю, заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою.
Відмовляючи ОСОБА_6 у відкритті провадження за його скаргою, слідчий суддя керувався положеннями ч.1 ст.303 КПК України, якою визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та дійшов висновку, що заявник не ставить питання про скасування зазначених в ч.1 ст.303 КПК України рішень дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, або прокурора, у зв'язку з чим, йому належить відмовити у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Виходячи зі змісту даної статті вбачається, що, подана ОСОБА_6 скарга, в якій він просить надати йому дозвіл на проведення аудіо-відео фіксації на особистому прийомі керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, окремому оскарженню в порядку ч.1 ст.303 КПК України, не передбачена.
А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 щодо зловживання керівника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4