Справа № 0907/2-88/11
Провадження № 22-ц/4808/1562/25
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Луганська
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А.,Баркова В.А.
за участю секретаря - Кузів А.В.
учасники справи
заявник - ОСОБА_1
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 ,
на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року, постановлену судом у складі судді Мелещенко Л.В.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа,
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою видачу дубліката виконавчого листа, в обґрунтування якої вказала, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2013 року по справі № 0907/2-88/11, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 березня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 10 серпня 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , УЖКГ Івано-Франківського МВК про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 03.07.2006 серії ЯЯ № 862809, видане на підставі розпорядження міського голови № 347-р від 23.06.2006 на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 у вказану квартиру.
На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист та пред'явлено до виконання, а також відкрито виконавче провадження за № 40047870.
На даний час рішення суду залишається не виконаним, так як ОСОБА_1 не може вселитися, а відповідачі чинять перешкоди у вселенні шляхом перешкоджання вході у житло, вільному доступі до квартири.
Здійснити виконання рішення суду не представилося можливим, так як виконавчий лист втрачено під час його примусового виконання органом ДВС при передачі виконавчого провадження між виконавцями, що підтверджується листом від 09.12.2024 року 3266176 Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та актом про втрату документу, складеного 07.11.2024 оку за підписом державного виконавця.
Ухвалою Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2013 року по цивільній справі №0907/2-88/11 про визнання недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 03.07.2006 серії ЯЯ № 862809, видане на підставі розпорядження міського голови № 347-р від 23.06.2006 року на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 у вказану квартиру.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Акт про втрату документів від 07.11.2024 року складено через два роки після втрати, як в ньому вказано. В період з 2022 року по 2024 рік державний виконавець здійснював виконавчі дії, зокрема, 28.08.2024 року склав Акт державного виконавця при виході на місце виконання, що є неможливим, якщо виконавчий документ втрачено.
Скаржниця зазначає, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання, проте ні в листі-відповіді начальника Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.05.2023 року №76982, ні в Акті про втрату документів від 07.11.2024 року не зазначено, що виконавчий лист загублено або вкрадено, коли, ким, і при яких обставинах, чи звертались до правоохоронних органів із відповідною заявою до поліції, знищено (ким і коли) або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено, проте суд першої інстанції не встановив таких обставин і зробив неправильний висновок про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа.
Судом не враховано, що ОСОБА_1 повторно звертається за видачею дублікату виконавчого листа, оскільки вперше вона звернулась за його видачею 18 січня 2024 року і ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа було задоволено. Однак, постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року ухвалу суду першої інстанції було скасовано. Звертаючись повторно із заявою про видачу виконавчого листа, ОСОБА_1 надала Акт про втрату документів від 07.11.2024, який є аналогічним за змістом відповіді начальника Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.05.2023 року №769 та не містить посилання на виключний перелік обставин, які можуть свідчити, що виконавчий лист дійсно втрачений, і це унеможливлює виконання судового рішення.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу в межах її доводів.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею доведено факт втрати у виконавчому провадженні виконавчого листа.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону, фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2013 року по справі № 0907/2-88/11 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , УЖКГ Івано-Франківського МВК про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 03.07.2006 серії ЯЯ № 862809, видане на підставі розпорядження міського голови № 347-р від 23.06.2006 на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 у вказану квартиру.
В березні 2013 року ОСОБА_1 зверталась із заявою про видачу виконавчого листа у даній справі.
На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 0907/2-88/11.
07 жовтня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання з виконання виконавчого листа № 0907/2-88/11, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 0907/2-88/11 від 20 лютого 2013 року відмовлено.
07 листопада 2024 року державними виконавцями Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмахом С.Л., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 складений акт про втрату документів, згідно якого у матеріалах виконавчого провадження №40047870 з виконання виконавчого листа № 0907/2-88/11, виданого 20.02.2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та вселення ОСОБА_1 у вказану квартиру, вказаний виконавчий лист було втрачено при передачі виконавчого провадженні від одного виконавця до іншого.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22) зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10, від 11 квітня 2024 року у справі № 1519/2-4707/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Звертаючи до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа ОСОБА_1 зазначила, що на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2013 року було видано виконавчий лист та пред'явлено його до виконання, а також відкрито виконавче провадження за № 40047870.
На даний час рішення суду залишається не виконаним, так як виконавчий лист втрачено під час його примусового виконання органом ДВС при передачі виконавчого провадження між виконавцями.
На підтвердження заяви про видачу дубліката виконавчого листа заявниця надала лист Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.12.2024 року № 266176, згідно якого на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №40047870 по виконанню виконавчого листа №0907/2-88/2011 та акт про втрату документу, складеного 07.11.2024 року працівниками Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого у матеріалах справи виконавчого провадження №40047870 відсутній оригінал виконавчого листа №0907/2-88/2011, виданого Івано-Франківським міським судом. Зазначено, що вказаний виконавчий лист було втрачено при передачі виконавчого провадження від виконавця до виконавця під час відпустки головного державного виконавця Стельмаха у 2022 році.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП №40047870 по виконанню виконавчого листа №0907/2-88/2011було відкрито на підставі постанови старшого державного виконавця Бойчука Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження № ВП №40047870 перебуває на примусовому виконанні.
Рішень про повернення виконавчого документа стягувачу або про закінчення виконавчого провадження не приймалось.
Отже, заявниця звернулась з заявою про видачу дублікату виконавчого листа в межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, під час судового розгляду судом першої інстанції вірно встановлено, що оригінал виконавчого листа №0907/2-88/2011 було втрачено при передачі виконавчого провадження від виконавця до виконавця, що підтверджується актом про втрату документу, від 07.11.2024 року, складеного працівниками Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявницею доведено належними доказами факт втрати виконавчого листа №0907/2-88/2011 та вважає, що є підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 при повторному зверненні з заявою про видачу дублікату виконавчого листа надала докази втрати виконавчого листа, які є аналогічними за змістом доказам, які були надані при попередньому зверненні, та які не підтверджують, що виконавчий лист дійсно втрачений є необґрунтованими, оскільки наданий акт про втрату документу від 07.11.2024 року, складений працівниками Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджує втрату виконавчого листа, та в ньому відображено за яких обставин він був втрачений.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на правильність постановленої ухвали не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстав для її скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то суд не здійснює перерозподіл витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
В.М. Барков