Справа № 320/44027/24 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
05 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив:
визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії;
зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для проведення перерахунку основного розміру пенсії нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою перед звільненням, станом на 01.01.2023 - у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, а також - процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 01.01.2023 за посадою, аналогічною посаді ОСОБА_1 на день звільнення з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення, за відповідною (аналогічною) посадою, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення перерахунку з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії, на думку позивача, є протиправними.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 05.11.2025.
04.08.2025, під № 20229 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Листом відповідач повідомив позивача про те, що за відсутності факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у зв?язку зі зміною у 2020 - 2023 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відповідного рішення Уряду про перерахунок раніше призначених пенсій, як це визначено частиною 4 статті 63 Закону № 2262, в уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Держприкордонслужби відсутні підстави для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк відновлена дія п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у первинній редакції, яка запроваджувала в якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою мінімальний розмір заробітної плати, не змінює алгоритм дій відповідача по виготовленні довідок. Також, суд першої інстанції не врахував, що протягом спірного періоду, посадові оклади не змінювались, тому підстав видати оновлену довідку у відповідача не було.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової службі за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ти премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок ні загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Пунктом 1 Порядку № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями абз. 1 п. 5 Порядку № 45, у редакції постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45, містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Із набранням чинності Постановою №103, були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, яким викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Указані зміни, внесені Постановою №103 до п. 4 Постанови № 704, скасовані 29.01.2020 із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704, закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітках Додатків 12, 13, 14 Постанови № 704, визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Існування у цьому випадку правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, вирішується на користь положень Закону, як акту права вищої юридичної сили.
Таким чином, оскільки норма п. 3 розд. ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Як вже було зазначено вище, вказані норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. Величина 01 січня календарного року а не 01.01.2018 застосовується з тих підстав, що за рішенням суду у справі № 826/6453/18 скасовані зміни до п. 4 постанови № 704, якими змінено величину 01 січня календарного року на 01.01.2018.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розміри повинні бути визначені, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
Оскільки зміни, зокрема до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені на підставі пункту 6 постанови КМУ № 103, який 29.01.2020 скасовано судовим рішенням, що в цей же день набрало законної сили, то вказаний пункт 4 підлягає застосуванню в первинній редакції, яка існувала до внесення до нього відповідних змін. Тобто, у межах спірних правовідносин при складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був керуватися пунктом 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідачем, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Колегія суддів вважає, що саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018, тому, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на викладені висновки, грошове забезпечення позивача має бути перераховане в сторону збільшення, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
При апеляційному перегляді, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та у постановах від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 26.10.2022 у справі № 500/8485/21, від 13.12.2022 у справі 240/12647/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а. Колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
На переконання колегії суддів, помилковим є зазначення про те, що зміни до вказаного п. 4 постанови КМУ № 704 були внесені п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ № 103, що є чинним, оскільки саме п. 6 цієї постанови № 103, і було внесено зміни до всіх постанов КМУ, що додаються, тобто, і до постанови КМУ № 704, але 29.01.2020 такий пункт скасовано у судовому порядку.
Неприведення редакції п. 4 постанови № 704 у відповідність до рішення суду у справі № 826/6453/18, не може позбавляти особу гарантованого соціального захисту.
У даному випадку, відповідач не вчиняв дій для складання та направлення довідки попри те, що алгоритм дій, які повинні вчинити відповідачі у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103, та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Щодо постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704", яка набрала чинності 20.05.2023, і відповідно до пункту 4 якої, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, то положення цієї постанови не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, позаяк такі виникли до її прийняття, а саме у січні 2023 року.
За загальними правилами, застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" № 794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Відтак, враховуючи відсутність приписів в Постанові № 481 про її застосування із іншої дати ніж дати набрання чинності в суду, станом на час вирішення спору, відсутні підстави формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду.
Крім того, Урядом України в даній постанові не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18) до 12.05.2023 (дня прийняття Урядом України Постанови № 481).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відмовляючи позивачу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відповідач діяв неправомірно.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко