Справа № 405/6598/25
провадження № 1-кс/405/2778/25
30.10.2025 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025122010000119 від 29.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушенні, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, одруженому, маючому на утриманні малолітню дитину, ФОП, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_4 , звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими клопотання підтримали та просили задовольнити.
Захисник та підозрюваний надали суду пояснення, відповідно до яких просили відмовити в задоволені клопотання слідчого. Вважають підозру не обґрунтованою, з ризиками, не погодилися.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025122010000119 від 29.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України, відповідно до якого, мешканець м. Кропивницький ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з мешканцями м. Кропивницький ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаних осіб до вищих та середньо-спеціальних закладів освіти Кіровоградської області на денну форму навчання, з внесенням їх даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що надасть їм право на отримання відстрочки від мобілізації терміном від 1,5 до 3 років та, як наслідок, уникнення від призову на військову службу за мобілізацією.
Так, відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_5 здійснював пошук осіб з числа військовозобов'язаних, що підлягають мобілізації, які бажають незаконно та за неправомірну вигоду, ухилитись від проходження військової служби.
В подальшому, з метою впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності мешканку м. Кропивницький ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка працює лаборантом на кафедрі Центральноукраїнського державного університету ім. Володимира Винниченка.
02.07.2025 громадянка ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, здала вступне тестування до Кропивницького вищого професійного технічного училища від імені абітурієнта - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стало підставою для зарахування його на навчання на денну форму та подальшої відстрочки ОСОБА_10 від призову на військову службу за мобілізацією на термін навчання.
10.07.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1000 доларів США ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаної особи середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
14.07.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1200 доларів США ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаної особи середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
Крім цього, з метою впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності мешканку м. Кропивницький - свою матір ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема для забезпечення вступу осіб, що підлягають мобілізації на навчання до Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені ОСОБА_12
03.09.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1000 доларів США невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_13 » для подальшої передачі ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаної особи середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
20.10.2025 громадянка ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, маючи на меті одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені ОСОБА_12 , організувала безперешкодного проходження співбесіди для вступу на контрактну форму навчання абітурієнта - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стало підставою для подальшої відстрочки останнього від призову на військову службу за мобілізацією на термін навчання.
28.10.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1200 доларів США ОСОБА_7 , яка діяла з а попередньою змовою з ОСОБА_5 , як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування вищевказаної військово-зобов'язаної особи до середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Крім цього, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі - ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
У відповідності до ст. 3 Закону організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Згідно ст. 12 Закону підготовка ЗСУ до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров'я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов'язано громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон «Про військовий обов'язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
24.02.2022 президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
В цей же день на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються також по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 12.08.2024.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 року № 758, від 06.02.2023 № 59, від 01.05.2023 № 255, від 26.07.2023 № 452, від 06.11.2023 № 734 і від 05.02.2024 № 49, від 06.05.2024 № № 272/2024, від 23.07.2024 № 470/2024, від 28.10.2024 № 741/2024, від 08.02.2025 № 27/2025, від 15.04.2025 № 236/2025. Указом Президента України від 15.04.2025 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 09.05.2025 строком на 90 діб.
У 2025 році, більш точної дати досудовим слідством не встановлено, мешканець м. Кропивницький ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з мешканцями м. Кропивницький ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи на меті одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаних осіб до вищих та середньо-спеціальних закладів освіти Кіровоградської області на денну форму навчання, з внесенням їх даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що наддасть їм право на отримання відстрочки від мобілізації терміном від 1,5 до 3 років та, як наслідок, уникнення від призову на військову службу за мобілізацією.
Так, відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_5 , маючи на меті отримання неправомірної вигоди, здійснював пошук осіб з числа військовозобов'язаних, що підлягають мобілізації, які бажають незаконно та за неправомірну вигоду, ухилитись від проходження військової служби, а громадянка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , впливаючи на рішення осіб, уповноважених на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, щодо зарахування військовозобов'язаного мешканця Кіровоградської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на навчання до Кропивницького вищого професійного технічного училища, таким чином вживаючи заходів щодо ухилення від призову останнього на військову службу за мобілізацією на термін навчання.
02.07.2025 громадянка ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, здала вступне тестування до Кропивницького вищого професійного технічного училища від імені абітурієнта - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стало підставою для зарахування його на навчання на денну форму та подальшої відстрочки ОСОБА_10 від призову на військову службу за мобілізацією на термін навчання.
10.07.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1000 доларів США ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаної особи середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
14.07.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1200 доларів США ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування військовозобов'язаної особи середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
Крім цього, з метою впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів ОСОБА_5 залучив до протиправної діяльності мешканку м. Кропивницький свою матір ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема для забезпечення вступу осіб, що підлягають мобілізації на навчання до Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені ОСОБА_12
03.09.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1000 доларів США невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_13 » для подальшої передачі через ОСОБА_7 . ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування вищевказаної військовозобов'язаної особи до середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
20.10.2025 громадянка ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, маючи на меті одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників Кіровоградського кооперативного фахового коледжу економіки і права імені ОСОБА_12 , організувала безперешкодне проходження співбесіди для вступу на контрактну форму навчання абітурієнта - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стало підставою для подальшої відстрочки останнього від призову на військову службу за мобілізацією на термін навчання.
28.10.2025 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту було здійснено передачу грошових коштів у сумі 1200 доларів США ОСОБА_7 , яка діяла з а попередньою змовою з ОСОБА_5 як неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави з числа представників вищих навчальних закладів, ціллю якого було незаконне зарахування вищевказаної військовозобов'язаної особи до середньо-спеціального закладу освіти у м. Кропивницькому.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перешкоджають законній діяльності ТЦК та СП, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Перешкоджання з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Щодо обґрунтованості підозри:
чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова могла вчинити правопорушення.
Згідно з протоколом затримання за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України, фактично о 13 год. 08 хв. 28.10.2025 року.
28 жовтня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:
1) повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 28.05.2025;
2) повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 08.07.2025;
3) протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 ;
4) протоколом обшуку від 28.10.2025;
5) протоколами за результатами проведення НСРД;
6) іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Ці злочини вчинено з прямим умислом з корисливих мотивів.
Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є об'єктивні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене кримінальне правопорушення та про обґрунтованість його підозри.
Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
слідчим суддею, беручи до уваги наявність вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного було встановлено наявність такого ризику:
- слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України протягом тривалого часу з дотриманням вимог конспірації, з метою приховання протиправної діяльності від правоохоронних органів.
Таким чином, перебуваючи на свободі ОСОБА_5 , маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення.
Інші ризики слідчим суддею не встановлені.
Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
У відповідності до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, мотивуючи неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого не довели доцільність застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу також враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК).Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а саме застави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Таким чином слідчим суддею відзначається, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного буде справедливою і достатньою саме у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням чого клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-197, 309, 376 КПК України, -
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13:08 год. 28.10.2025 до 13:08 год. 26.12.2025 року.
Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок отримувача UA768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42025122010000119 від 29.05.2025 року
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , в строк до 26.12. 2025 року наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, крім участі у проведенні процесуальних дій;
5) не відвідувати місця проживання свідків у кримінальному провадженні;
6) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 13:08 год. 26.12.2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15