Справа 932/4137/25
Провадження 2-о/206/196/25
28 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
Заявник звернулася до суду з вказаною заявою, яку обгрунтувала тим, що 23 червня 1994 року Виробничим об?єднанням «Красноармійськвугілля» було видане Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , на підставі якого 1/2 жилого будинку під номером 31 квартира під номером АДРЕСА_1 належала на праві приватної, сумісної власності гр. ОСОБА_2 та членам його сім?ї ОСОБА_1 . На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 червня 1999 року ОСОБА_1 отримала спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видане Свідоцтво складається з 1/4 частини жилого будинку з відповідними їй надвірними спорудами, що знаходяться на земельній ділянці Дмитрівської міської Ради площею 945 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 . Дане Свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в реєстрі за № 1263 та посвідчене державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. 25 вересня 2024 року для проведення державної реєстрації права власності на частку у праві власності на житловий будинок, вона звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області. Після ознайомлення з документами ОСОБА_1 державним реєстратором було винесено рішенням від 02 листопада 2024 року № 75879530, яким ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації прав власності, у зв?язку з тим, що дані про прізвище в правовстановлюючому документі не співпадають з даними паспорта, а саме згідно даних паспорта стр. 1 прізвище, ім?я, по батькові ОСОБА_1 , згідно стр. 2 паспорта ОСОБА_4 (російською мовою), а згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 червня 1999 року, вказано прізвище, імя, по батькові ОСОБА_1 . Тобто, при оформленні Свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом була допущена технічна помилка у прізвищі, яке зазначено « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ». Внаслідок такої помилки, у заявниці на даний час виникла певна невідповідність між її документом, що посвідчує її особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім?я. Враховуючи вище викладене, заявниця просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23 червня 1994 року виданого Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля» та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 червня 1999 року посвідченого державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. зареєстрованого в реєстрі за № 1263.
06 травня 2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра справу було передано на розгляд за підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра.
02 липня 2025 року ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра було прийнято до свого провадження справу, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак 28 жовтня 2025 року від останньої до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій просила встановити факт належності правовстановлюючих документів.
Представник Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з'явився, однак 29 вересня 2025 року від начальника адміністрації Третяка Ю. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника адміністрації, в якій також, зазначено, що проти задоволення позовних вимог адміністрація не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані письмові докази, надавши їм оцінку в їх сукупності, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 23 червня 1994 року Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля» було видане свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до свідоцтва дана квартира належить на праві приватної сумісної власності гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 (мовою оригіналу). Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири згідно свідоцтва становить 54,3 кв. м., а відновна вартість на момент приватизації 950250 крб. (а.с. 7).
З довідки до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_4 . встановлено, що на частину жилого будинку після смерті гр. ОСОБА_2 , державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. 23 червня 1999 року за реєстром № 1263 гр. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом (на зворотній стороні а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 23 червня 1999 року зареєстрованого в реєстрі за № 1263, спадкова справа № 218/99р., посвідченого державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. встановлено, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є гр. ОСОБА_1 /дружина померлого/яка мешкає в спадковій частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкове майно, на яке видане Свідоцтво складається з частини житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходяться на земельній ділянці Димитрівської міської Ради площею 945 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . На зазначеній земельній ділянці знаходиться жилий будинок (а.с. 8).
Згідно реєстраційного посвідчення виданого Димитрівським бюро технічної інвентаризації від 14 липня 1999 року записаного в реєстру книгу № 38 за реєстровим № 5631 стр. 238 встановлено, що частка квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 була зареєстрована за ОСОБА_4 (мовою оригіналу), на підставі особистої власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. від 23 червня 1999 року, реєстр № 1263 (а.с. 6).
Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Димитровським МВУМВС України в Донецькій області від 04 березня 2002 року прізвище заявниці зазначено, як ОСОБА_1 (а.с. 4).
02 листопада 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Приходько І.Р. було винесено рішення № 75879530 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку із розбіжністю написання прізвища, ім'я та по-батькові заявниці ОСОБА_1 в долучених до заяви документах (а.с. 9).
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Ці ж самі положення викладені у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якому зазначено, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 08.11.2019 по справі №161/853/19 визначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належності громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Отже, виходячи з викладеного та аналізуючи надані заявником документи, суд вбачає підстави для задоволення вказаної заяви, оскільки встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів, а його встановлення необхідно заявникові для реалізації її права на реєстрацію її права власності.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.
Встановити факт належності громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 ):
-свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23 червня 1994 року виданого Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля»;
-свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 червня 1999 року посвідченого державним нотаріусом Димитрівської державної нотаріальної контори Довгаль С.В. зареєстрованого в реєстрі за № 1263.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук