Справа № 206/5741/25
Провадження № 3/206/1990/25
05 листопада 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471019, складеного 02.10.2025 року, 02.10.2025 року о 08 год. 05 хв., в м. Дніпро, вул. Гаванська, 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi L200 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гаванська в сторону Південного мосту, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Daihatsu Trevis д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв'язку, шляхом направлення судової повістки поштою. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Суддя вважає, що неявка особи яка притягається до адміністративної відповідальності направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Санкція ст. 124 КУпАП регламентує відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 12.3 Правил дорожнього руху визначено: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які не суперечать один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471019 від 02.10.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , схемою місця ДТП та іншими доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ст. 124 КУпАП, вина останнього доведена повністю.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та обставини, які пом'якшують її відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя А.О. Сухоруков