Справа № 206/5736/25
Провадження № 3/206/1985/25
29 жовтня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 752373 від 28.09.2025 року вбачається, що 28.09.2025 року приблизно о 20 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: погрожував нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та штовхав, в наслідок чого могла бути завдана шкода психічного та фізичного здоров'я потерпілій ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що у відповідній графі протоколу міститься його власноручний підпис. Повідомлявся про дату та час судового засідання, шляхом направлення судової повістки поштою. ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, які не протирічять один одному та узгоджуються між собою, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 752373 від 28.09.2025 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , рапортом поліцейського, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №545210 та іншими матеріалами в їх сукупності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При обранні виду та розміру адміністративного стягнення, враховую ступень вини правопорушника, його особу, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді максимального штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя А.О. Сухоруков