Єдиний унікальний номер справи 183/1858/25
Провадження № 2/183/2690/25
05 листопада 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Товстого К. А.,
представника відповідача - адвоката Мусаєвої Ю. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Самар Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав.
У підготовчому засідання головуючим суддею порушено питання щодо витребування з адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради інформації, що зумовлено положеннями ст. 171 СК України, відповідно до якої дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, у висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не відображено відомостей щодо з'ясування, зокрема, думки старшої дитини ОСОБА_3 . З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне витребувати у адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради інформацію про те, чи з'ясовувалась думка дитини ОСОБА_5 щодо суті спору у цій справі (шляхом проведення бесіди з психологом тощо), та, у разі наявності такої інформації, надати відповідні письмові докази.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні не заперечувала проти витребування зазначеної інформації.
У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Товстий К. А. вважав недоцільне витребування зазначеної інформації.
Представник відповідача адвокат Мусаєва Ю. В. у підготовчому засіданні вважала необхідним витребувати зазначену інформацію.
Суд, вислухавши думку позивача, представника позивача та представника відповідача щодо порушеного питання, перевіривши матеріали справи, прийшов до такого висновку.
За ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи вищевказані норми, з метою з'ясування обставин справи та для захисту малолітніх осіб, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
У постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, зазначено, що: «дитина є суб'єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей. Проте, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Результат аналізу наведених вище норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, насамперед повинні бути враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне для з'ясування обставин справи та для захисту малолітніх осіб, відповідно до ст. 13, 84 ЦПК України витребувати з адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради інформацію про те, чи з'ясовувалась думка дитини ОСОБА_5 щодо суті спору у цій справі (шляхом проведення бесіди з психологом тощо), та, у разі наявності такої інформації, надати відповідні письмові докази.
На підставі викладеного, керуючись ст. 83, 84, 260 ЦПК України, суд, -
Зобов'язати адміністрацію Соборного району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44013254, місцезнаходження: 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченка, буд. 7) надати Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду інформацію про те, чи з'ясовувалась думка дитини ОСОБА_5 щодо суті спору у цій справі (шляхом проведення бесіди з психологом тощо), та, у разі наявності такої інформації, надати відповідні письмові докази.
Роз'яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає..
Ухвала суду складена та підписана 05 листопада 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна