05 листопада 2025 року справа 160/6625/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про внесення змін до єдиної державної електронної бази з питань освіти
ОСОБА_1 27.02.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невнесення змін до системи Єдиної державної електронної бази з питань освіти в частині послідовності навчання;
- зобов'язати внести зміни до даних що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення, черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту» - вказати “Так, не порушує» .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений.
В апеляційній скарзі Міністерство освіти і науки України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти у непослідовному порядку. Внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та підтримання в повному, актуальному, достовірному стані інформації про здобувачів освіти, які навчаються у закладах освіти, не відноситься до компетенції відповідача. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальних відокремлених структурних підрозділів.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 :
- 26.06.2020 отримав Диплом бакалавра B20 №147091 Державного вищого начального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет»;
- 30.09.2020 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 12.10.2020;
- 13.08.2021 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Запорізького національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 03.02.2022;
- 27.08.2024 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на очну денну форму та є студентом по спеціалізації “Дизайн».
Для подання заяви на відстрочку від служби на час мобілізації оформив довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. У довідці про освіту та інформації про навчання особи №384687 від 26.09.2024 вказано, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність освіти.
З метою врегулювання зазначеного питання позивачем 10.02.2025 надіслано звернення до Міністерства освіти і науки України.
На звернення позивача листом № 3/1544-25 від 17.02.2025 Директоратом вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України відмовлено у внесенні змін до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти та коректному формуванні довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти відносно ОСОБА_1 , оскільки останній здобуває освіту в непослідовному порядку.
Відмова Міністерства освіти і науки України обґрунтована тим, що Листом Міністерства освіти і науки України №1/9758-24 від 03.06.2024 “Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», що спрямований на виконання пункту 62 Порядку, визначено алгоритм, за яким повторний вступ (повторне зарахування) у термінах визначення поточного здобуття освіти у послідовності свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Також згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 30.09.2020 був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 12.10.2020; 13.08.2021 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Запорізького національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 03.02.2022; 27.08.2024 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено “Ні, порушує». Та було вказано, що у Відповідача відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Відповідно до частини 1статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту».
Документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту» у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак, правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України “Про освіту».
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України “Про освіту» передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України “Про освіту» фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України “Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Відповідно до частини статті 40 Закону України “Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України “Про освіту» визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів зазначає, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач не завершував навчання в Запорізькому національному університеті, оскільки був відрахований з навчання 03.02.2022, тобто позивач не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом магістра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки він був відрахований із навчання.
Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Разом з тим, 27.08.2024 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача згідно з матеріалами цієї справи немає.
Колегія суддів звертає увагу на конструкцію норми пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Словосполучення здобутий рівень освіти безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Отже, законодавець однозначно використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у спірних правовідносинах не було.
Щодо доводів скаржника про те, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про вищу освіту» засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону України “Про освіту» встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (далі Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - ДП Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами 5-7 підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та вебсайт з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про вищу освіту» щодо позивача.
Натомість навчальні заклади виконують лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
За наведених вище обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про вищу освіту», є протиправними та такими, що вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб'єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241 - 244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 05.11.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко