04 листопада 2025 року справа 340/3115/22
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 та на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішення про нарахування штрафу та пені, скасування вимоги про сплату боргу, виключення відомостей про наявність боргу
ОСОБА_1 01.07.2025 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 07.12.2021 №000/5572/11-28-24-04/22594071193 на загальну суму 10223,44 гривень, в тому числі штраф у розмірі 1548,80 гривень та пеня у розмірі 8674,64 грн; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0944-1122-У від 07.02.2022 на суму 10223,44 грн; зобов'язати виключити з інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника податків відомості про наявність боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7744,00 грн. та відомості про наявність несплачених штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позивач з 04 березня 2012 року втратив правовий статус фізичної особи підприємця, тому здійснюючи нарахування спірних штрафних санкцій та пені після вказаної дати, діяв протиправно.
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 стягнуті витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000грн.
В апеляційних скаргах Головне управління ДПС у Кіровоградській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що штрафні санкції та пеня нараховані правомірно, у зв'язку з наявністю у позивача боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7744,00 грн. Також просить скасувати додаткове рішення. Посилається на те, що витрати на професійну правову допомогу є завищеними.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Кіровоградського окружного суду в Кіровоградській області від 08.12.2020 по справі № 340/4733/20 було визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу №Ф-100661-53 від 14.05.2019 на суму 7744,00 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі № 340/4733/20 залишено без змін рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідач на виконання рішення суду вимогу №Ф-100661-53 від 14.05.2019 скасував, проте продовжував нараховувати до 14.07.2021 року штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 7744,00 грн. за скасованою вимогою.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.07.2022, заборгованість становить 10223,44 грн., з яких: штраф у розмірі 1548,80 гривень та пеня у розмірі 8674,64 гривень.
Разом з тим, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 по справі № 340/4733/20, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки його свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності є недійсним, а з реєстраційною карткою для включення відомостей про нього як фізичної особи-підприємця до ЄДР та для заміни свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка позивач не звертався, що спростовує факт наявності у нього статусу фізичної особи-підприємця в розумінні Закону №755-IV і, як наслідок, належність позивача до платників єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Тобто рішенням Кіровоградського окружного адміністративно суду від 08.12.2020 по справі № 340/4733/20 встановлено факт того, що позивач не є фізичною особою-підприємцем та не був ним у період, за який нараховано спірні штрафні санкції. Цим же рішенням встановлено, що позивач втратив правовий статус фізичної особи підприємця з 04 березня 2012 року.
Вказані обставини встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, у якій брали участь ті самі особи, що і у цій справі, та в силу частини 4 статті 78 КАС України такі обставини не доказуються.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Оскільки на час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у позивача була відсутня заборгованість, відповідачем протиправно прийнято рішення №000/5572/11-28-24-04/22594071193 від 07.12.2021.
Розглянувши апеляційну скаргу на додаткове рішення, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Між позивачем та Адвокатським бюро “Андрія Гулого» 01.07.2021 було укладено договір про надання правничої допомоги №27 від 06.06.2022 року, згідно п.п. 1.1. п. 1 додатку до договору № 1 вартість витрат на правничу допомогу становить 2000 грн.
Згідно квитанції про оплату витрат на правничу допомогу № 0.0.2673489975.1 від 14.09.2022 позивачем було сплачено 2000 грн.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг. В свою чергу, доводи податкового органу про непідтвердженність витрат на правову допомогу є безпідставними. З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, визначена судом першої інстанції сума покриває витрати адвоката у цій справі.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 та додаткове рішення від 27.09.2022 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 04.11.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова