06 листопада 2025 р. Справа № 440/16008/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.09.25 по справі № 440/16008/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057250005907 від 02.07.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати: до пільгового (підземного) стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи: з 14.01.2007 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 25.06.2010, з 29.01.2024 по 24.06.2024, з 01.04.1998 по 02.04.1998, з 01.06.1998 по 07.06.1998, з 01.07.1998 по 04.08.1998, з 01.11.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 07.12.1998, з 01.03.1999 по 02.03.1999, з 01.07.1999 по 03.07.1999, з 01.10.1999 по 01.10.1999, з 01.03.2000 по 16.03.2000, з 01.04.2000 по 05.04.2000, з 01.06.2000 по 02.06.2000, з 01.07.2000 по 03.07.2000, 01.02.2001 по 02.02.2001, з 01.03.2012 по 01.03.2012, 01.11.2012 по 01.11.2012,з 01.12.2012 по 02.12.2012, з 01.05.2013 по 02.05.2013, з 01.06.2013 по 03.06.2013, з 01.08.2013 по 02.08.2013, з 01.09.2013 по 01.09.2013, 01.04.2014 по 01.04.2014, 01.07.2014 по 01.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.10.2014 по 03.10.2014, з 01.02.2015 по 04.02.2015, з 01.03.2015 по 08.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.05.2015 по 02.05.2015, з 01.06.2015 по 02.06.2015, з 01.07.2015 по 04.07.2015, з 01.08.2015 по 04.08.2015, з 01.09.2015 по 02.09.2015, з 01.02.2016 по 02.02.2016, з 01.07.2016 по 03.07.2016, з 01.08.2016 по 01.08.2016, з 01.09.2016 по 03.09.2016, з 01.11.2016 по 01.11.2016, з 01.12.2016 по 01.12.2016, з 01.03.2017 по 01.03.2017, з 01.05.2017 по 01.05.2017, з 01.08.2017 по 02.08.2017, з 01.10.2017 по 01.10.2017, з 01.11.2017 по 01.11.2017, з 01.03.2018 по 01.03.2018, з 01.04.2018 по 01.04.2018, з 01.05.2018 по 04.05.2018, з 19.10.2018 по 23.10.2018, та призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення за її призначенням, тобто, з 24.06.2024 та передати електронну пенсійну справу для здійснення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набув стаж, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідач протиправно відмовив у підтвердженні позивачу періоду роботи з 14.01.2007 по 01.03.2008, з 01.03.2008 по 25.06.2010, з 29.01.2024 по 24.06.2024, з 01.04.1998 по 02.04.1998, з 01.06.1998 по 07.06.1998, з 01.07.1998 по 04.08.1998, з 01.11.1998 по 01.11.1998, з 01.12.1998 по 07.12.1998, з 01.03.1999 по 02.03.1999, з 01.07.1999 по 03.07.1999, з 01.10.1999 по 01.10.1999, з 01.03.2000 по 16.03.2000, з 01.04.2000 по 05.04.2000, з 01.06.2000 по 02.06.2000, з 01.07.2000 по 03.07.2000, 01.02.2001 по 02.02.2001, з 01.03.2012 по 01.03.2012, 01.11.2012 по 01.11.2012,з 01.12.2012 по 02.12.2012, з 01.05.2013 по 02.05.2013, з 01.06.2013 по 03.06.2013, з 01.08.2013 по 02.08.2013, з 01.09.2013 по 01.09.2013, 01.04.2014 по 01.04.2014, 01.07.2014 по 01.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.10.2014 по 03.10.2014, з 01.02.2015 по 04.02.2015, з 01.03.2015 по 08.03.2015, з 01.04.2015 по 02.04.2015, з 01.05.2015 по 02.05.2015, з 01.06.2015 по 02.06.2015, з 01.07.2015 по 04.07.2015, з 01.08.2015 по 04.08.2015, з 01.09.2015 по 02.09.2015, з 01.02.2016 по 02.02.2016, з 01.07.2016 по 03.07.2016, з 01.08.2016 по 01.08.2016, з 01.09.2016 по 03.09.2016, з 01.11.2016 по 01.11.2016, з 01.12.2016 по 01.12.2016, з 01.03.2017 по 01.03.2017, з 01.05.2017 по 01.05.2017, з 01.08.2017 по 02.08.2017, з 01.10.2017 по 01.10.2017, з 01.11.2017 по 01.11.2017, з 01.03.2018 по 01.03.2018, з 01.04.2018 по 01.04.2018, з 01.05.2018 по 04.05.2018, з 19.10.2018 по 23.10.2018.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/16008/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі №440/16008/24 в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057250005907 від 02.07.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2024 та зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 14.01.2007 по 01.03.2008, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057250005907 від 02.07.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування цього рішення пенсійним органом зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 14.01.2007 по 01.03.2008 згідно з довідкою ДП "Селидовугілля" відокремлений підрозділ "Шахта 1/3 Новоградівська" від 17.06.2024 №26/470, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку №5, також у довідці неправильно зазначено посилання на постанову, яка діяла у зазначений період.
Не погодившись із зазначеним рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 057250005907 від 02.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття.
У зв'язку з чим, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2024 та зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 14.01.2007 по 01.03.2008, з урахуванням висновків суду.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 24.06.2024, суд зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи (територіальні органи Пенсійного Фонду України та їх посадові особи не є виключенням) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Згідно з вимогами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХУ “Прикінцеві положення» Закону 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Згідно з частиною першою статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а, від 11.07.2019 у справі №127/1849/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі № 750/11115/16-а, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17 та у справі № 127/16245/17, обставини яких є подібними, дійшов висновку про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Розділом І “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» цього Списку передбачено, що правом на пенсію за статтею 14 Закону №1788-ХІІ (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.
З матеріалів справи встановлено, що спірним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 02.07.2024 №057250005907 зараховано до страхового та пільгового стажу всі періоди, крім з 14.01.2007 по 01.03.2008.
Так, відповідно до довідки від 17.06.2024 №26/47о позивач з 14.01.2007 по 01.03.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за посадою машиніст підземних установок на ділянці ЕМС (водовідлив) та цей період співставляється з періодом, зазначеним у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 (а.с.75, 57-58).
При цьому, відповідачем не зазначено, що ці записи в трудовій книжці не засвідчені відповідними печатками підприємств і мають дефекти їх вчинення.
Також форми ОК-5 свідчать про зайнятість позивача на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що робота позивача у спірний період підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Крім того, підтверджено характер роботи позивача у спірний період за Списком № 1, що надає право на включення спірного періоду до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також варто звернути увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а .
У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи, зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Тому, період роботи позивача з 14.01.2007 по 01.03.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
А отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057250005907 від 02.07.2024, не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції з метою повного та належного захисту прав позивача дійшов вірного висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24.06.2024 зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 14.01.2007 по 01.03.2008, з урахуванням висновків суду.
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі № 440/16008/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич