Справа № 204/8363/25
Провадження № 2/204/4091/25
05 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за Договором про надання кредиту № 3778390 від 22.07.2020 року в розмірі 62 142 грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Позовна заява мотивована тим, що 22.07.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», було укладено Договір про надання кредиту № 3778390, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача № PS3778390. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 22.07.2020 року до 01.08.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 02.08.2020 року до 28.01.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Відповідно до умов п.1.3. Договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 9 000 гривень, перерахувавши кошти на картковий рахунок, котрий надано ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_1 , номер операції: НОМЕР_2 . Однак, ОСОБА_1 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 30.06.2025 року сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 3778390 від 22.07.2020 року становить 62 142 грн. 00 коп., з яких: 9000 грн. - сума кредиту; 53 142 грн. - нараховані проценти за користування кредитом. Всього за період дії договору Позичальником сплачено за договором 1 200,00 грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитом, що підтверджує факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів. У добровільному порядку кредитні правовідносини відповідачем в повному обсязі та у передбачені терміни не виконуються, у зв'язку із чим Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 01.09.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідач у встановлений судом строк не надала суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У справі встановлено, що 22.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №3778390, в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором - PS3778390 (а.с. 14-16).
Згідно з пропозицією укласти договір (оферта) щодо надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року (а.с.11-13) ТОВ «Алекскредит» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора, паспорт споживчого кредиту, сформований на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, та обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформовані на сайті кредитора, та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в особистому кабінеті, вказаному при його ідентифікації на сайті.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що згодна з умовами оферти, підписуючи згоду одноразовим ідентифікатором. У вказаній пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) зазначено, що невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua.
Підписуючи за допомогою одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту, відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування (а.с.17-18).
За договором № 3778390 від 22.07.2020, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі без додаткового забезпечення у розмірі та на умовах, визначених цим договором, у тимчасове, строкове, платне користування, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом й інші платежі у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 3.1. договору сторони погодили суму кредиту в розмірі 9 000,00 грн. в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника на строк до 28.01.2021 року.
Пунктом 7 кредитного договору сторонами погоджено порядок нарахування та сплати процентів за кредитом, пільговий період сплати, базову процентну ставку, тощо.
Пунктом 7.9 договору сторони погодилися, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. ст.207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту), яка відповідно до п. 2.30 Правил містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім'я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети (ціль) отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил).
Згідно пункту 7.10 договору, підписання кредитодавцем договору відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.
У наданому суду примірнику кредитного договору наявне факсимільне відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця; у реквізитах споживача ОСОБА_1 зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зазначено адреса реєстрації та місця проживання відповідачки, засоби зв'язку, РНОКПП, тощо.
У пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi).
Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним, а отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору і договір про надання кредиту є укладеним.
При цьому, позичальник ОСОБА_1 не була позбавлена можливості згідно з пунктом 2.2.3 договору протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору на умовах визначених у розділі 11 https:/alexcredit/ua/umovi/.
Суд також звертає увагу, що договір та його умови в судовому порядку не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Перерахування кредитних коштів на рахунок, вказаний відповідачем при оформленні кредиту, підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» згідно якої 22.07.2020 року сума 9 000 грн. перерахована на номер картки: НОМЕР_1 (а.с.19).
Відповідачем ОСОБА_1 не доведено порушення її прав при укладенні відповідного договору, що є її процесуальним обов'язком (статті 12, 81 ЦПК України), як і не надано належних доказів укладення договору від її імені іншою особою за відсутності її волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на її рахунок, не доведено та не надано доказів наявності кредитного договору в іншій редакції з іншими умовами кредитування; не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить, не доведено, що кредитний договір підписано без її волі іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи її персональними даними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).
Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Відповідач ОСОБА_1 не спростувала того, що вона не отримувала кошти за кредитним договором, при тому, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов'язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов'язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.
У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов'язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає боржник.
З наданого ТОВ «Алекскредит» детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року (а.с.21-23) вбачається, станом на 30 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 62 142 грн. 00 коп., з яких: 9 000 грн. - сума кредиту; 53 142 грн. - нараховані проценти за користування кредитом.
Одночасно із цим, суд зауважує, що згідно договору про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року, сторони погодили, що строк дії договору (п.2.41 Правил) встановлюється з дати укладення договору (п.2.9 Правил) - 22.07.2020 року до кінцевої дати виконання договору - 28.01.2021 року (включно).
Позивачем не надано доказів продовження позичальником строку дії договору. Отже, відповідач мала повернути кредит не пізніше 28.01.2021 року.
Таким чином, кредитор має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).
Суд зазначає, що нарахування позивачем відсотків у період з 29.01.2021 року є необґрунтованим, оскільки здійснено поза межами строку кредитування, передбаченого договором.
Кредитор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом з 22.07.2020 року по 28.01.2021 року включно.
Ураховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредиту за межами строку дії кредиту, то у задоволенні вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 29.01.2021 року, слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Отже, з урахуванням наданого ТОВ «Алекскредит» детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року (а.с.21-23), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість договором про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року в загальному розмірі 54 312,00 грн., з яких: 9 000 грн. - сума кредиту; 45 312 грн. - нараховані проценти за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за період з 29.01.2021 року слід відмовити.
З урахуванням зазначеного, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, з боржника ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року в сумі 54 312,00 грн., з яких: 9 000 грн. - сума кредиту; 45 312 грн. - нараховані з 23.07.2020 року по 28.01.2021 року включно проценти за користування кредитом .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що складає 2 117,17 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.207,509,526 ,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту №3778390 від 22.07.2020 року в сумі 54 312 (п'ятдесят чотири тисячі триста дванадцять) грн., з яких: 9 000 (дев'ять тисяч) грн. - сума кредиту; 45 312 (сорок п'ять тисяч триста дванадцять) грн. - нараховані з 23.07.2020 року по 28.01.2021 року включно проценти за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 17 (сімнадцять) коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ - 41346335, місцезнаходження: 02094, м.Київ, пр-т Леоніда Каденюка, буд.23),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар