Справа № 204/8600/25
Провадження № 3/204/2117/25
29 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
05 серпня 2025 року о 11 годині 28 хвилин в м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 41, особа, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW 3251, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а саме ніколи його не отримував, правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 4151312 від 26 лютого 2025 року, чим вчинив порушення вимог п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. 05 серпня 2025 року він разом із товаришем, який має посвідчення водія, їхали до його роботи. На транспортному засобі під час руху загорівся індикатор акумулятора. Вони зупинилися, відкрили капот. Товариш попросив його залишитись на місці, сісти за кермо автомобіля, оскільки на той момент автомобіль стояв під нахилом, а він мав тримати гальма, оскільки ручні гальма не працювали та він мав утримувати автомобіль на гальмах. Товариш пішов до найближчого магазину автозапчастин задля того, щоб придбати акумулятор. Коли товариш пішов, він почав на нього чекати. Коли він чекав на товариша, до нього під'їхали патрульні поліцейські та стали перед його транспортним засобом. Потім патрульні поліцейські вийшли, а він у цей час сидів за кермом автомобіля із відчиненим вікном та вони до нього підійшли та запитали: «Чому у Вас затоновані «стопи»?». Він у них у свою чергу запитав: «А що не можна?». На це патрульні поліцейські йому відповіли, що не можна за законом. У зв'язку із тим, що він не є обізнаним у законодавстві, він попросив патрульних поліцейських показати йому, де саме про це зазначено, а саме те, що не можна тонувати «стопи». Однак йому патрульні поліцейські повідомили, що вони не зобов'язані це показувати та сказали йому читати Правила дорожнього руху. Вподальшому, патрульні поліцейські запитали у нього, куди він їде, що у нього із водійським посвідченням. Крім цього, патрульні поліцейські попросили надати їм документи, які посвідчують особу. Він відповів патрульним поліцейським, що документа, який й би посвідчував право на керування транспортними засобами, у нього не має, оскільки він взагалі його ніколи не отримував. Після цього, патрульні поліцейські попросили його вийти із автомобіля та надати їм паспорт. Він надав паспорт патрульним поліцейським. Під час перевірки документів патрульні поліцейські встановили, що його вже було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вподальшому, патрульні поліцейські запитали у нього, чому він досі їздить за кермом без прав? Після чого він відповів, що: «Задовбався їздити на маршрутці». Після цього, патрульні поліцейські водили його із сонця у тінь задля того, щоб перевірити реакцію його зіниць очей. Після цього патрульні поліцейські запропонували йому проїхати до медичного закладу задля проходження освідування, на що він погодився. Просив долучити до матеріалів справі копію медичного висновку. Того дня вказаним транспортним засобом керував саме його товариш ОСОБА_2 , а не він. Автомобіль перебував у заведеному стані, оскільки не працював би знак аварійної зупинки та гальма, оскільки був поламаним акумулятор. Коли до нього підійшли патрульні поліцейські, то автомобіль перебував біля узбіччя. Коли у нього попросили надати посвідчення водія, він вимкнув автомобіль, щоб йому було краще чутно патрульних поліцейських. Після проходження огляду, патрульні поліцейські його повернули до автомобіля. Після цього, його товариш ОСОБА_2 повернувся із магазину та відігнав транспортний засіб.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 є її хлопцем, із яким вона спільно проживає. Вони 05 серпня 2025 року їхали із самого ранку за заробітною платнею. Вони тоді попросили сісти за кермо автомобіля товариша, оскільки ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності. Коли вони їхали на автомобілі, то загорілася лампочка «акумулятор», після чого вони припаркувалися. Товариш пішов до магазина та попросив ОСОБА_1 сісти за кермо автомобіля щоб тримати гальма, оскільки в автомобілі не працював ручник. Вона сиділа в автомобілі. Коли вони чекали стояли до них під'їхали патрульні поліцейські та запитали у них, чому у них затоновані показчики «стоп». На момент коли до них під'їхали патрульні поліцейські, біля них жодних інших патрульних не було. Коли до них підійшли патрульні поліцейські, то автомобіль не рухався, а був припаркованим та стояв із увімкненими показчиками аварійки. ОСОБА_1 , коли підійшли патрульні поліцейські, нічого не робив задля того, щоб привести у рух автомобіль. У них патрульні поліцейські запитували щодо показчиків «стоп», оскільки вони були затонованими, однак вказане тонування було присутнім ще під час купівлі автомобіля. Їм не повідомляли патрульні поліцейські, чому вони до них підійшли. Автомобіль просто був припаркованим, а патрульні поліцейські просто проїжджали повз них, майже до кінця доїхали, а потім підїхали до їхнього автомобіля. Коли патрульні поліцейські попросили надати документи, то вона не пам'ятає чи надавав ОСОБА_1 якісь їм документи. ОСОБА_1 виходив із автомобіля до патрульних та говорив із ними, потім патрульні поліцейські пропонували йому пройти огляд на визначення стану сп'яніння, у зв'язку із чим ОСОБА_1 погодився та поїхав із патрульними, результат медичного огляду був негативним. Коли ОСОБА_1 забрали патрульні поліцейські, вона пішла до магазину, після чого повернулась до автомобіля. Пізніше підійшов товариш. ОСОБА_2 - це чоловік, який первинно перебував за кермом автомобіля. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом лагодили автомобіль. У неї водійського посвідчення не має, однак вказаний автомобіль належить їй. Вона придбала вказаний автомобіль, оскільки їй знайомий запропонував придбати його за низькою ціною, а вона погодилась. Коли ОСОБА_1 поїхав разом із патрульними поліцейськими, вона пішла до магазину, купила собі попити та чекала біля автомобіля на хлопців. ОСОБА_2 , після того, як ОСОБА_1 поїхав із поліцейськими, повернувся до автомобіля хвилин через 30-40. Разом із собою ОСОБА_2 приніс автомобільний акумулятор, він його придбав. Вона потім просто сіла до автомобіля та почала чекати на ОСОБА_1 . Що робив в цей час ОСОБА_2 , коли вона сиділа в автомобілі, вона не пам'ятає. ОСОБА_2 щось спочатку робив у багажнику, потім спереду в автомобілі. В автомобілі була якась проблема та ОСОБА_2 чекав на ОСОБА_1 . Коли вони їхали, ОСОБА_4 сидів на передньому сидінні. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, а ОСОБА_2 сидів на водійському. Коли ОСОБА_1 вийшов до патрульних поліцейських, то автомобіль не покотився. Вона не може сказати, чому коли ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, він не покотився. Спочатку, коли вони їхали, вона сиділа на сидінні біля водія. ОСОБА_1 сидів на сидінні позаду водія. Автомобіль був відремонтований у той же день, коли відбувались вказані події. Вона не пам'ятає скільки саме часу пройшло із моменту повернення ОСОБА_1 та допоки вони поїхали далі. Можливо пройшло близько 1 чи 1,5 години. Скільки саме коштував акумулятор, вона не знає, оскільки вдома залишився чек на придбання акумулятора. Можливо акумулятор коштував близько 3000 грн., однак точно вона не пам'ятає. Автомобіль був марки БМВ Е36. Хто саме розраховувався за придбання акумулятора на автомобіль вона не пам'ятає. Можливо сплачував ОСОБА_2 , а вони потім йому віддавали грошові кошти. Коли ОСОБА_1 приїхав із медичного закладу, то він із ОСОБА_2 щось ремонтував, однак, що саме вона не дивилась. ОСОБА_1 працевлаштований на СТО, та він більше розуміється на автомобілях, а ОСОБА_2 є далекобійником.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що його 05 серпня 2025 року попросили відвезти на роботу ОСОБА_1 задля того, щоб отримати заробітню платню. Він тоді сидів за кермом, а ОСОБА_1 сидів біля нього. Коли вони їхали, то все було нормально, а на вул. Криворізька загорівся показчик «Помилка». Після чого вони знайшли місце та припаркувались. Після чого, відчинивши капот, ОСОБА_1 поліз дивитись, що було не так. Причиною несправності був акумулятор. Також, в автомобілі не працював «ручник» та не було зарядки. Він посадив ОСОБА_1 за кермо задля того, щоб він тримав гальма, а сам поїхав придбати акумулятор. Вартість акумулятора становила 3400 грн. Коли він поїхав та повернувся назад, пройшло багато часу, однак точно скільки сказати не може. Він поїхав тоді далеко, оскільки у найближчих магазина не було акумуляторів. Пройшло близько трьох годин, коли він повернувся назад. Коли він повернувся, то на місці був ОСОБА_1 , який сидів в автомобілі та його дівчина.
29 жовтня 2025 року на адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра від адвоката Пономаренко Ю.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що протокол ЕПР1 № 413052 від 05 серпня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не відповідає вимогам законодавства України, щодо правил його складання, а допущені процедурні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, потребують прийняття рішення у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Так, юридичним складом адміністративного правопорушення є сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Вивченням матеріалів адміністративної справи № 204/8600/25, направленої працівниками поліції до суду, встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413052 від 05 серпня 2025 року, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як докази вини ОСОБА_1 , згідно опису, долучено рапорт та постанову, а саме рапорт від 05 серпян 2025 року, командира взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Владислава Стасенко та постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 4151312 від 26 лютого 2025 року, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Записів з відеореєстраторів (боді камер/реєстраторів службового автомобіля) патрульних поліцейських, які у складі екіпажу «Легіон 411» здійснювали чергування 05 серпня 2025 року, та якими було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , долучено не було. У протоколі про адміністративне правопорушення про те, що здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів не зазначено, хоча ця графа передбачена постановою. В подальшому, за запитом судді Чечелівського районного суду міста Дніпра, у справі № 204/8600/25, управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надано копії всіх наявних в Управлінні відеоматеріалів події, що мала місце 05 серпня 2025 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413052, за ч. 5 ст. 126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 . Відеозапис надано на DVD-диску. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням викладеного, направлений до суду зазначений вище запис з відео реєстраторів патрульних поліцейських, а саме подій що відбувалися 05 серпня 2025 року неможливо визнати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки безпосередньо посадовими особами, уповноваженими на складання адміністративного протоколу, і на яких покладено обов'язок доведення винуватості правопорушника, таких доказів до нього, для доведення винуватості ОСОБА_1 не долученно, а самостійне витребування судом відповідного відео матеріалу не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів. З долученого до матеріалів справи відеозапису встановити чи дійсно автомобіль здійснював рух автомобільною дорого по вул. Криворізька, 41 в місті Дніпро не видається можливим і перевірити законність, та обґрунтованість вимоги надання для перевірки документів ОСОБА_1 , також, не видається можливим, оскільки в порушення вимог ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національнальну поліцію» та положень Інструкції ввімкнення відеореєстратора відбулося значно пізніше, ніж з моменту початку виконання службових обов'язків патрульними поліцейськими, екіпажу «Легіон» Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що в свою чергу перешкоджає реалізації права ОСОБА_1 на захист від вчинення щодо нього протиправних дій та вказує на неналежне фіксування події/факту вчинення правопорушення. Крім того, відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності, саме повторне протягом року вчинення керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Тобто, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: керування транспортними засобами особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2004 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу. В даному випадку вивченням відеозапису долученого до матеріалів адміністративної справи неможливо встановити чи дійсно керував ОСОБА_1 транспортним засобом BMW 3251, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки інспектором патрульної поліції зазначений автомобіль не зупинявся, патрульними поліцейськими здійснюється фіксація автомобіля запаркованого біля узбіччя дороги. Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України. Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі ст. 280 КУпАП постає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог ст. 279 КУпАП дослідити докази, якими згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів. Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на положення КУпАП України щодо доказування, об'єктивні докази, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене ОСОБА_1 правопорушення, в матеріалах справи відсутні. Просила провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413052 від 05 серпня 2025 року; рапортом командира 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Стасенка В. від 05 серпня 2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4151312 від 26 лютого 2025 року; довідкою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Крім цього, суддею був досліджений диск, на якому містяться відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських. Так, із вказаних відеозаписів вбачається, що о 11:31:39 годині до автомобіля підходять патрульні поліцейські та повідомляють про причини зупинки, при цьому ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом. Об 11:33:43 годині патрульний поліцейський просить ОСОБА_1 , який знаходиться поряд із патрульним поліцейським на вулиці, надати документи задля розгляду на місці справи про адміністративне правопорушення щодо порушень Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 повідомляє. що у нього відсутнє посвідчення водія, оскільки він його тільки отримує. О 11:34:07 годині на запитання патрульного поліцейського: «Чому керували транспортним засобом?», ОСОБА_1 відповів: «А як мені працювати? Я задовбався їздити на маршрутках». Об 11:34:16 годині ОСОБА_1 говорить: «Я не розумію чому в потоці автомобілів, які рухаються, саме мене було зупинено?». О 11:34:44 годині на запитання патрульного поліцейського: «Чому Ви замінили попередні показчики «стоп»?», ОСОБА_1 відповів: «Показчики «Стоп» були замінені, оскільки попередні згоріли». Об 11:45:02 годині дівчина, яка була разом із ОСОБА_1 в автомобілі, говорить патрульним поліцейським: «Зупиняєте за одне, а потім прикопуєтесь за все інше.». О 11:50:32 годині патрульний поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 жодних заперечень не виказує. Об 11:51:58 годині патрульний поліцейським повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, роз'яснює порядок її оскарження на, що ОСОБА_1 підписує вказану постанову, при цьому не заявляючи будь-яких заперечень з приводу її складання.
Відповідно до абз. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 8 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.
Таким чином, суддя, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене відповідною статтею КУпАП, чи порушені норми законодавства даною особою, якщо форма статті є бланкетною, чи винна особа, що притягається до особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суддя критично ставиться до пояснень, які були надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час судового розгляду, оскільки вони спростовуються дослідженими безпосередньо у судовому засіданні матеріалами справи та дослідженими відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських.
Крім цього, пояснення, які були надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не узгоджуються між собою, є протиречивими та викривають один одного.
Так, свідок ОСОБА_3 , пояснила, що коли ОСОБА_4 , вона та ОСОБА_1 здійснювали рух на транспортному засобі BMW 3251, номерний знак НОМЕР_1 , вона перебувала на передньому пасажирському сидінні біля водія, на місці водія сидів свідок ОСОБА_4 , а на задньому пасажирському сидінні, за водієм сидів ОСОБА_1 . У той же час при наданні пояснень свідком ОСОБА_4 , останній пояснив, що під час руху транспортного засобу на передньому пасажирському сидінні сидів саме ОСОБА_1 , а він був за кермом, свідок ОСОБА_3 у цей час перебувала на задньому пасажирському сидінні, що не узгоджується між собою та свідчить про неправдивість їх показань.
Крім цього про наявність неузгодженості в поясненнях свідків свідчить й те, що із пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що свідок ОСОБА_4 повернувся до транспортного засобу після того, як ОСОБА_1 поїхав разом із патрульними поліцейськими через півгодини, однак, як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_4 , останній пояснив, що коли він повернувся із придбаним акумулятором до транспортного засобу, через приблизно три години.
Крім цього, суддею не береться до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що він не здійснював керування транспортним засобом BMW 3251, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки вказане спростовується дослідженими під час судового розгляду відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, під час дослідження яких ОСОБА_1 не заперечував факту здійснення керування транспортним засобом, зазначав, що о 11:34:07 годині на запитання патрульного поліцейського: «Чому керували транспортним засобом?», ОСОБА_1 відповів: «А як мені працювати? Я задовбався їздити на маршрутках». Об 11:34:16 годині ОСОБА_1 говорить: «Я не розумію чому в потоці автомобілів, які рухаються саме мене було зупинено?».
Більш того, про підтвердження факту здійснення керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 свідчить й факт відсутності будь-яких заперечень із боку ОСОБА_1 під час складання патрульними поліцейськими постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, проставляння останнім підпису на вказаній постанові, як факту погодження із нею, а також не оскарження її в разі неправомірних дій із боку патрульних поліцейських.
Крім того, нелогічними є пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підставою для перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні була необхідність тримання гальм з урахуванням конструкції транспортного засобу.
Суддею відхиляються доводи сторони захисту щодо не можливості прийняття до уваги як доказу, диску із відеозаписами із нагрудних камер патрульних поліцейських, оскільки вказаний диск був отриманий за запитом суду, з огляду на наступне.
Так, під час дослідження письмових матеріалів, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413052 від 05 серпня 2025 року, було досліджено рапорт командира 1 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Стасенка В. від 05 серпня 2025 року у якому було зазначено про те, що подію було зафіксовано на нагрудні відео реєстратори №№ 455547, 761279, 473328.
Таким чином, посилання сторони захисту на те, що судом з власної ініціативи було витребувано з Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських, чим було порушено принцип змагальності сторін, є безпідставним, оскільки як було встановлено із дослідженого рапорту наявність відеофіксації подій, які відбувались під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому, зберігаючи безсторонність, суддею були витребувані вказані відеозаписи задля встановлення дійсних обставин по справі, у тому числі й таких, що виправдовують особу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вказане узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року № 295/5265/25.
Суддею не можуть бути взятими до уваги пояснення надані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони спрямовані на створення умов задля можливого уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення беручи до уваги той факт, що вони є друзями. Крім цього, пояснення вказаних свідків у повній мірі були спростовані дослідженими під час судового розгляду доказами по справі.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП. судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ст. 126, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя О.О. Некрасов