Справа № 199/13253/25
(2/199/6159/25)
іменем України
03.11.2025
м. Дніпро
справа №199/13253/25
провадження № 2/199/6159/25
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ»
відповідач - ОСОБА_1
У вересні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 18.08.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0015.23934 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021.
У зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021 в розмірі 26 778,11 грн., з яких: 9 201,20 грн. - заборгованість за кредитом; 17 576,91 грн. - заборгованість за відсотками, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 01.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, 16.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якому він визнав факт наявності заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 201,20 грн., але просив суд відмовити в частині стягнення з нього відсотків у сумі 17 576,91 грн., оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0015.23934 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт на платіжну картку.
Також 18.08.2021 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, з якого вбачається, що він містить найменування та місцезнаходження кредитодавця, реквізити ліцензії; тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія з пільговим періодом для використання; суму/ліміт кредиту - 10 000,00 грн.; строк кредитування - 12 місяців. Кредитні кошти надаються клієнту безготівковим шляхом. Процентна ставка: базова - 56,00% річних; у Пільговий період - 0,0001% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - 80,00% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Зазначена в паспорті інформація відповідає вимогам частини 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
АТ «МЕГАБАНК» виконав свої зобов'язання за Договором встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.
Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 18.08.2021 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритому відповідачу в АТ «МЕГАБАНК».
Згідно довідки-розрахунку за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021, станом на 03.09.2024, ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 26 778,11 грн., з яких: 9 201,20 грн. - заборгованість за кредитом; 17 576,91 грн. - заборгованість за відсотками.
03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021.
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024 до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021 на суму 26 778,11 грн., з яких: 9 201,20 грн. - заборгованість за кредитом; 17 576,91 грн. - заборгованість за відсотками.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021.
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.12.2024 до ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021 на суму 26 778,11 грн., з яких: 9 201,20 грн. - заборгованість за кредитом; 17 576,91 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як було зазначено вище, сторонами було погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 17 576,91 грн., що в рази перевищує отриману відповідачем суму кредиту в розмірі 9 201,50 грн. та, в свою чергу, перетворює укладення договору на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.
Таким чином, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг належно оцінити.
Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками фізичними особами.
Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).
Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 17 576,91 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 9 201,20 грн. за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021 на суму 18 402,40 грн., з яких: 9 201,20 грн. - заборгованість за кредитом; 9 201,20 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо судових витрат по справі.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн. та 2 422,40 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду - договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12122668 від 14.08.2025; ордер на надання правничої допомоги №1414107, довіреність у порядку передоручення від 11.08.2025.
У поданому 16.10.2025 відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 11 200,00 грн. до розумної та співмірної суми в розмірі 2 000,00 грн.
Суд приймає до уваги, що Велика палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №206/4841/20 звернула увагу на те, що при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи принцип пропорційності задоволених позовних вимог при покладенні на сторін судових витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 696,84 грн.
Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1 664,72 грн. (2 422,40 грн. х 18 402,40 грн. : 26 778,11 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0015.23934 від 18.08.2021 на суму 18 402 (вісімнадцять тисяч чотириста дві) грн. 40 коп., з яких 9 201,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 201,20 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 696 (сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 84 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 03 листопада 2025 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження - пров. Ушинського, буд.1, офіс 105, м. Дніпро, 49001.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець