Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання закриття провадження у справі
06.11.2025 р. справа № 520/25067/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Харківській області про закриття провадження та заяву ОСОБА_1 про відмову від позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб'єкт владних повноважень, владний суб'єкт, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071633-2417-2030-UA63140090000052369; 2) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071637-2417-2030; 3) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071632-2417-2030-UA63120270000028556; 4) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071638-2417-2030; 5) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071634-2417-2030; 6) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року № 1071629-2417-2030; 7) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року №1071630-2417-2030; 8) визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2025 року № 1071636-2417-2030.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що відображені у перелічених правозастосовчих актах розрахунки контролюючого органу не враховують положень п.п.266.4.1 ст.266 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 22.09.2025р. по даній справі було відкрито спрощене позовне провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.
До суду 30.10.2025р. від ГУ ДПС у Харківській області надійшла заява про закриття провадження, у якій відповідач зазначив, що згідно з Рішенням 45 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 25.09.2025 №920/25 «Про продовження дії пільг з місцевих податків» продовжено дію пільг з місцевих податків до 31.12.2025. Внаслідок чого, ГУ ДПС винесено рішення від 22.10.2025 № 7102/20-40-24-17-08 про скасування податкових повідомлень - рішень. Рішення про скасування разом з листом від 22.10.2025 №56108/6/20-40-24-17-22 направлено в Електронний кабінет платника податків. Вказаним листом повідомлено ОСОБА_1 , що на підставі до п. 55.1 ст. 55, п.п.60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України оскаржувані податкові повідомлення - рішення є скасованими (відкликаними) з 22.10.2025. Отже, податкові повідомлення - рішення від 20.06.2025 № 1071633-2417-2030-UA63140090000052369, № 1071637-2417-2030, № 1071632-2417-2030-UA63120270000028556, №1071638-2417-2030, № 1071634-2417-2030, № 1071629-2417-2030, №1071630-2417-2030, №1071636-2417-2030 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є відкликаними та таким, що не порушує права та інтереси позивача.
03.11.2025р. до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви та стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10.000,00 грн.
05.11.2025р. до суду від ГУ ДПС у Харківській області надійшли заперечення на заяву позивача в частині стягнення судових витрат, у якій зазначено, що провадження підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України через відсутність предмета спору, а позов не був задоволений. Відповідно до статей 139, 140 КАС України та пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у такому випадку сплачена сума судового збору повертається особі, яка її сплатила, за ухвалою суду, а не стягується за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Крім того, позивач не надав належних доказів понесення витрат на правничу допомогу, тому вимога про їх компенсацію є безпідставною.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подані заяви про закриття провадження та про відмову від позову, суд зазначає наступне.
Приєднаними до справи доказами засвідчено, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належить до громадянства України; документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ; пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації суб»єктів господарювання; набув правового статусу фізичної особи - підприємця; значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 3163104993.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у власності позивача перебуває низка об'єктів житлової нерухомості, а саме: - квартира АДРЕСА_1 , загальна площа 34.30 кв.м; - квартира АДРЕСА_2 , загальна площа 41,20 кв.м; - квартира АДРЕСА_3 , загальна площа 73,70 кв.м; - квартира АДРЕСА_3 , загальна площа 91,60 кв.м; - житловий будинок, АДРЕСА_4 , загальна площа 41,30 кв.м; - житловий будинок в АДРЕСА_5 , загальна площа 53,10 кв.м; - житловий будинок в АДРЕСА_6 , загальна площа 368,80кв.м; - житловий будинок в АДРЕСА_7 , загальна площа 74,50 кв.м.
За підрахунками заявника загальна площа переліченої житлової нерухомості складає - 778,50кв.м.
Згідно з ст.8 Закону України від 09.11.2023р. №3640-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024р. мінімальна заробітна плата складала - 7.100,00грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді квартири АДРЕСА_3 , загальна площа 73,70 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року № 1071629-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 1.308,17грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді квартири АДРЕСА_3 , загальна площа 91,60 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071630-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 1.625,90грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді житлового будинку за адресою - АДРЕСА_5 , загальна площа 53,10 кв.м без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071632-2417-2030-UA63120270000028556 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 942,53грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді житлового будинку за адресою - АДРЕСА_7 , загальна площа 74,50 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071633-2417-2030-UA63140090000052369 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за період 01.01.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 2.644,75грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді квартири АДРЕСА_2 , загальна площа 41,20 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071634-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 731,30грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальна площа 34.30 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року № 1071636-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 608,83грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа 41,30 кв.м. без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071637-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 733,07грн.
20.06.2025р. контролюючим органом - ГУ ДПС у Харківській області ГУ ДПС у Харківській області відносно майна заявника у вигляді житлового будинку в АДРЕСА_6 , загальна площа 368,80кв.м без попереднього проведення будь-яких заходів податкового контролю та документального оформлення згаданих заходів у вигляді акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2025 року №1071638-2417-2030 про визначення грошового зобов»язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 01.09.2024р.-31.12.2024р. у сумі - 6.546,20грн.
У ході розгляду справи судом установлено, що усі перелічені вище податкові повідомлення - рішення були внесені контролюючим органом із урахуванням обліку за заявником сумарної загальної площі об»єктів житлової нерухомості (їх часток) у - 1.640,60кв.м.
Стверджуючи про невідповідність закону означених правових актів індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, заявник ініціював даний спір.
Згідно з Рішенням 45 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 25.09.2025 №920/25 «Про продовження дії пільг з місцевих податків» продовжено дію пільг з місцевих податків до 31.12.2025.
Із посиланням на рішенням 45 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 25.09.2025 №920/25 ГУ ДПС у Харківській області було винесено рішення від 22.10.2025 № 7102/20-40-24-17-08 про скасування податкових повідомлень - рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 20.06.2025 №1071629-2417-2030, №1071630-2417-2030, №1071632-2417-2030-UA63120270000028556, №1071633-2417-2030-UA63140090000052369, №1071634-2417-2030, №1071636-2417-2030, №1071637-2417-2030, №1071638-2417-2030.
Згідно з п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
У силу ч.6 ст.47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
З наведених вище міркувань суд доходить до переконання про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з п.8 ч.1 ст.238 КАС України, адже після ухвалення рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області від 22.10.2025 №7102/20-40-24-17-08 оскаржувані податкові повідомлення-рішення фактично скасовані, тобто усунуто ті порушення прав та інтересів позивача, які були предметом судового оскарження.
З приводу стягнення з ГУ ДПС у Харківській області на користь заявника сплаченого судового збору за подання позову суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи задоволення заяви відповідача про закриття провадження та зави позивача про відмову від позову, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 968,96 грн.
З приводу стягнення з ГУ ДПС у Харківській області на користь заявника судових витрат на правничу допомогу суд зазначає, що правила згаданого розподілу унормовані, насамперед, приписами ст.ст.132-143 КАС України.
Так, згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії співмірності, пропорційності, обґрунтованості, вимушеності, розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката сформульовані законодавцем у положеннях ч.5 ст.134 та ч.9 ст.139 КАС України.
Тому, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, на зміст складових елементів верховенства права та на неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони (у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи); 5) пов'язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін (у тому числі чи міг результат вирішення справи вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес); 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом розв'язання спору; 10) висловленою з даного приводу правовою позицією відповідача.
При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги, що у силу правового висновку додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №910/12876/19: 1) Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно); 2) При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Також у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі №380/3142/20: 1) в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором; 2) розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо; 3) Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат; 4) у силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою; 5) Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; 6) при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Окрім того, за правовими висновками постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19): 1) документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, але суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо; 2) Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим; 3) При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 4) Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.
Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу будь-якого (у тому числі і фіксованого) розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді або досягнення домовленості з приводу обчислення розміру гонорару за іншими складовими не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді обтяження відповідача обов'язком відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.
Таке тлумачення змісту наведених норм права повністю корелюється із правовими висновками постанови Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2002246, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності, Договір №12/09/25 від 12.09.2025р. про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт адвокатом за здійснення ним витрат часу для надання правничої допомоги від 30.10.2025р., рахунок для сплати правничої допомоги адвоката від 30.10.2025р.
Згідно з п. 5.1 Договору №12/09/25 від 12.09.2025р. визначення розміру оплати праці (гонорару) Адвоката проводиться за попередньою домовленістю з громадянином ОСОБА_1 у фіксованому розмірі, яка дорівнює 10.000,00 грн.
Згідно з детальним описом виконаних робіт адвокатом за здійснення ним витрат часу для надання правничої допомоги від 30.10.2025р. на виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 12.09.2025року, адвокат надав Клієнту послуги у межах справи №520/25067/25: 1) попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування 1 год; 2) опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики 1 год; 3) підготовка та складання позовної заяви про стягнення коштів до Харківського окружного адміністративного суду 3 год; 4) ознайомлення з заявою відповідача про закриття провадження по справі № 520/25067/25 1 год; 5) підготовка, складання та подання заяви про відмову від позову по справі № 520/25067/25 1 год.
Відповідач заперечував проти стягнення правничої допомоги та зазначив, що фактично позивач ще не поніс витрати на правову допомогу і в матеріалах справи відсутні підтверджуючі первинні фінансові документи (квитанції, чеки, платіжні доручення) про отримання адвокатським грошових коштів в сумі 10 000 грн. Вимога в цій частині ґрунтується на припущеннях про те, що позивач їх сплатить протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/25067/25. Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд має врахувати, що даний спір не є складним, причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об'єктивно не вимагали вжиття суттєвих додаткових інтелектуальних та фізичних зусиль для з'ясування справжніх обставин фактичної дійсності та вивчення змісту належних норм права правова позиція сторони позивача полягала у суто запереченні правової підставності проведених контролюючим органом обчислень грошового зобов'язання з плати за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Суд зазначає, що сума гонорару Адвоката є фіксованою, а тому не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів, відтак ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.
Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21 червня 2022 року по справі №480/828/19.
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що майновий інтерес заявника у межах даного спору у грошовому виразі складає - 15.140,75 грн., тобто розмір нарахованого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що спір не є складним як за обсягом доказів, так і за природою суджень суб'єкта владних повноважень, котрі були покладені в основу оскарженого рішення; причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об'єктивно не вимагали вжиття значних зусиль для з'ясування справжніх обставин фактичної дійсності, вивчення змісту належних норм права, спростування мотивів суб'єкта владних повноважень.
Справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Оскаржувані порушення відповідачем були усунуті самостійно, унаслідок чого розгляд справи по суті не відбувався.
Відтак, суд доходить до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт на 10.000,00грн. є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору.
Підсумовуючи викладені вище міркування та враховуючи результат розгляду справи, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі - 1.500,00грн.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 139, 238, 241-243, 248, 256, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву Головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2025р. про закриття провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України - задовольнити.
2. Заяву представника ОСОБА_1 від 01.11.2025р. про відмову від позову та стягнення судових витрат - задовольнити частково.
3. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
4.Закрити провадження у справі №520/25067/25 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
5.Повернути з Державного бюджету України (з рахунку UA678999980313141206084020661, одержувач - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код одержувача - 37874947, банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_8 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією №2.313741961.1 від 17.09.2025р.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_8 ) 1.500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.
7. Заяву представника ОСОБА_1 від 01.11.2025р. про відмову від позову та стягнення судових витрат в решті вимог - залишити без задоволення.
8. Роз'яснити, що судове рішення в частині закриття провадження та стягнення витрат на правничу допомогу підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України протягом 15 днів з дати підписання ухвали; набирає законної сили з моменту підписання. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко