Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 листопада 2025 року № 520/2828/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом № 09/К-31/63 від 04.02.2025 «Про надання інформації» здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ НОМЕР_3 , здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення справі № 520/19453/24 у відповідності до вимог Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо утримання з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 5 відсотків військового збору в сумі 4638,44 грн з виплаченого на виконання судового рішення по справі № 520/19453/24 грошового забезпечення в сумі 92768,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправну бездіяльність яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати доходу згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», у зв'язку з несвоєчасною сплатою належних сум індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали та позовної заяви з додатками судом направлено відповідачу у його електронний кабінет "Електронного суду", про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.
28.03.2017 наказом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.03.2017 № 129-ОС «По особовому складу» (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 (далі-відповідач) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) (далі-позивач), інспектора прикордонної служби 3 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІІ категорії (тип А), виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення, звільнено з лав Державної прикордонної служби України за статтею 26 частиною 8 пунктом 1 підпункту «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу з зарахуванням на службу у військовому оперативному резерві першої черги.
22.01.2025 відповідач виплатив на користь позивача кошти в сумі 88130,45 грн на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
23.01.2025 представник позивача звернувся на адресу відповідача із заявою, в якій просив надати копії документів із розрахунку виплати на користь позивача суми коштів в розмірі 88130,45 грн. та нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення, що виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
Листом № 09/К-31/63 від 04.02.2025 відповідач надав довідку про здійснені нарахування згідно рішення суду по справі № 520/19453/24 та відмовив у здійсненні нарахування та виплати на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з посиланням на виконання ним судового рішення у повному обсязі.
Згідно наданої довідки про здійснені нарахування згідно рішення суду по справі № 520/19453/24 відповідач нарахував та виплатив на користь позивача: індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.03.2017 у сумі 54028,02 грн.; допомогу на оздоровлення в сумі 32,25 грн.; допомогу на оздоровлення в сумі 5772,75 грн.; компенсацію за невикористану відпустку, що пов'язана із додатковим нервово-емоційним навантаженням в сумі 3703,88 грн.; одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в сумі 28560,00 грн.; компенсацію щорічної відпустки з урахуванням індексації в сумі 672,00 грн.; всього: 92768,90 грн.; військовий збір 4638,44 грн.
Разом з тим, при здійсненні розрахунку відповідачем не було здійснено компенсації втрати частини доходу позивача. Відповідач здійснив виплату позивач на виконання рішення суду, тому відсутні підстави для обчислення компенсації, оскільки на виконання рішення суду перерахунок грошового забезпечення позивача проведено у повному обсязі.
Також, після набрання чинності закону України № 4015-IX від 01.12.2024 року було здійснено всі виплати в повному обсязі та стягнено військовий збір в розмірі 5% відповідно до чинного законодавства.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, спірним у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності права в позивача щодо виплати йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати йому індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком № 159.
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника (абзаци 2, 5, 6, 7, 8 частини другої статті 2 Закону № 2050-ІІІ).
Згідно статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Слід зазначити, що за наведеного нормативного регулювання правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням.
Відтак, саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 є формулювання, що сума компенсації обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць.
Це означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З аналізу норм Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
При цьому, як зазначено вище, основною умовою для виплати позивачу, передбаченої статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за наявності визначених Законом № 2050-ІІІ умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
За таких обставин право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
22.01.2025 відповідач виплатив на користь позивача кошти в сумі 88130,45 грн на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
Відтак, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у відмові здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24; та зобов'язання НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення справі № 520/19453/24 у відповідності до вимог Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Також, після набрання чинності закону України № 4015-IX від 01.12.2024 року було здійснено всі виплати в повному обсязі та стягнено військовий збір в розмірі 5%.
Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді грошового забезпечення за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 відсотків військового збору (5 відсотків замість 1,5 відсотків) з виплаченого грошового забезпечення позивача.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з метою належного та ефективного способу захисту, слід визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення військового збору із виплат на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24 в більшому розмірі, ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин; та стягнути з Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь позивача різницю величини військового збору в розмірі 3,5% із суми виплати індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у відмові здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на нараховану суму з грошового забезпечення в розмірі 92765,90 грн, що виплачена на виконання судового рішення справі № 520/19453/24 у відповідності до вимог Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо стягнення військового збору із виплат ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24 в більшому розмірі, ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин.
Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 різницю величини військового збору в розмірі 3,5% із суми виплати індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 520/19453/24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.