Рішення від 06.11.2025 по справі 420/24497/25

Справа № 420/24497/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Київського відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №116/5112.2- 25/5112/477-25 від 24.06.2025) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позові зазначено, що ОСОБА_1 , є матір'ю та законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . У зв'язку з необхідністю отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, позивач зверталась у червні 2025 року до Київського відділу у м. Одесі та до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.

Однак у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_2 відмовлено, про що свідчить відповідь №116/5112.2-25/5112/477-25 від 24.06.2025, незважаючи на те, що дитина має законне право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

На обґрунтування протиправності дій відповідача позивач покликається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 по справі №806/3265/17.

Суд ухвалою від 01.08.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребував в порядку ст.80 КАС України у відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у м. Одесі ГУ ДМСУ в Одеській області належним чином засвідчені копії:

заяви про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, з додатками до неї;

рішення/лист про розгляд вказаної заяви;

пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав прийняття оскаржуваної відмови.

11 серпня 2025 року до суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області. Враховуючи той факт, що Київський відділ є структурним підрозділом Головного управління, представництво його інтересів у суді належить до компетенції ГУ ДМС в Одеській області.

Як зазначає представник відповідача, 12.06.2025 до Київського відділу надійшла заява ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_1 від 12.06.2025 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII у вигляді книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР). У поданій заяві ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_1 вказали, що мають намір оформити паспорт громадянина України ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням нею 14-річного віку у вигляді книжечки зразка 1994 року, та не надають згоди на обробку персональних даних, забороняють передачу будь-яких даних про себе до Єдиного демографічного реєстру; формування стосовно себе УНЗР; використання будь-яких засобів ЄДДР.

Представник відповідача також зауважив, що до заяви ОСОБА_2 на отримання паспорту-книжечки не було додано повний перелік документів необхідний для оформлення паспорта.

Так, представник відповідача зазначає, що, відповідно до п. 3.1 наказу МВС України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 №456 (далі - Наказ №456) для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

ГУ ДМС в Одеській області звертає увагу, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №280/5678/22, від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.

ГУ ДМС в Одеській області наголошує, що ОСОБА_2 до заяви про отримання паспорту-книжечки не надано повного переліку документів, передбаченого п. 3.1 наказу МВС України від 06.06.2019 №456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України».

Київський відділ у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» надав позивачам письмову відповідь на їх заяву, в якій роз'яснив, що право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до положення «Про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII виникає у особи після досягнення 16-річного віку, за умови звернення з відповідною заявою, передбаченою цим Положенням.

На час виникнення спірних правовідносин, було чинним Положення про паспорт громадянина України затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII. Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Положення, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Частиною 1-4 статті 21 Закону №5492-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Отже, законодавцем чітко визначено, що по досягненню 14-річного віку оформлюється паспорт громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

Враховуючи викладене, на день звернення позивачів із заявою, у ГУ ДМС в Одеській області були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.

Київський відділ роз'яснив позивачам, що питання оформлення, видачі паспорта громадянина України врегульовані Законом №5492-VI та Порядком №302. Зазначено, що судове рішення у справі №806/3265/17 не є підставою для видачі позивачу паспорту громадянина України зразка 1994 року, оскільки рішення суду є актом індивідуальної дії, та стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи.

Разом з тим, вказана відповідь не може розглядатися як відмова у видачі паспорта громадянина України відповідно до п. 100, 101 Порядку №302, а є лише роз'ясненням законодавчо визначено порядку реалізації позивачем порушеного у зверненні питання.

Отже, якщо позивачі не згодні з наданою їм відповіддю, вони мають право оскаржити її з точки зору неналежного, неповного розгляду, невчасного надання такої відповіді в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» до вищестоящого органу або до суду.

В своїй заяві позивачі посилаються на висновки правової позиції Великої Палати Верховного суду, яка викладена в постанові від 19 вересня 2018 року №806/3265/17 (П3/9901/2/18) у зразковій справі. ГУ ДМС в Одеській області вважає дане посилання недоречним, оскільки зазначене рішення стосується оформлення та видачі паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища після досягнення 16-річного віку, а не паспорта громадянина України після досягнення 14-річного віку.

Враховуючи викладене, ані Київським відділом, ані ГУ ДМС в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки.

Як вказує відповідач, проаналізувавши вказані ознаки можливо дійти до висновку, що вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з недосягненням встановленого законодавством віку (16 років).

З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

18 серпня 2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі та наводить аргументи, що є тотожними, які зазначені у позовній заяві.

У відповіді на відзив позивач додатково вказує, що доводи відповідача щодо того, що дитина не досягла 16 років, а тому, начебто, не має право на паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, спростовується тим, що відповідно до ст.13, ч.2 ст.14, ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу, чи її спеціальний статус» не забороняють оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з досягненням 14 років. Заборони про оформлення такого паспорта при досягненні 14 років у законі відсутні. Більш того, ст.21 цього ж Закону зобов'язує дитину отримати паспорт громадянина України у зв'язку досягненням 14 років.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву та наданими доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.07.2010.

12 червня 2025 року мати неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , звернулась до Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою, в якій просила оформити та видати паспорт зразка 1994 року, у вигляді паспортної книжечки.

Для оформлення паспорта, подані наступні документи: оригінал свідоцтва про народження, копія свідоцтва про народження, дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см, заява про видачу паспорта відповідно, до наказу МВС України №320 від 13.04.2012 та наказу МВС України №9456 від 06.06.2019, лист Міністерства освіти і науки України №1/9-347 від 24.06.2020, лист Міністерства освіти і науки України №1/9-131 від 11.03.2021, лист Міністерства освіти і науки України №1/10925-23 від 25.07.2023.

24.06.2025 Київським відділом у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за вих.№116/5112.2-25/5112/477-25 надано відповідь, в якій зазначено наступне.

Правовідносини щодо порядку видачі паспорта громадянина України регулюються - Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи і спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492); Постановою. Кабінету міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про • затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі постанова №302), Наказом МВС України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 №456 (далі - наказ №456).

Частиною 1-4 статті 21 Закону визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які, не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Отже, законодавцем чітко визначено, що по досягненню 14-річного віку оформлюється паспорт громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів. України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Відповідно до п.3.1. наказу МВС України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина. України» від 06.06.2019 №456 (далі - Наказ №456), для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі заявник) подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

6) довідку про реєстрацію/ зняття з реєстрації місця проживання особи;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним - центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Враховуючи викладене, оформлення і видача паспорта громадянина України у вигляді книжечки можливе лише після досягнення встановленого законодавством віку.

Враховуючи викладене, у Київського відділу ГУ ДМС в Одеській області відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ у зв'язку з недосягненням ОСОБА_2 16-річного віку.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в оформлені та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-II, документом, що підтверджують громадянство України, зокрема є паспорт громадянина України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI), документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема паспорт громадянина України.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Як визначено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами другою-четвертою статті 21 Закону №5492-VI встановлено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-V, Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі - Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.

Разом з тим, чинним є також Положення №2503-ХІІ, пунктами 2, 3 якого передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України.

Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Відтак, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Отже, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Аналогічна правова позиція викладена за результатами розгляду зразкової справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Крім цього, з прийняттям Закону №5492-VI, паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов'язком особи, яка досягла 14 років, його отримати.

Відсутність паспорту громадянина України з 14 років перешкоджає такій особі у реалізації її гарантованих Конституцією України прав та свобод.

У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що у свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

Оскільки Закон №5492-VI має вищу юридичну силу ніж Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, то у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України мають бути застосовані приписи статті 21 Закону №5492-VI.

Вказаним спростовується позиція відповідача щодо відсутності правових підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ у зв'язку з недосягненням 16-річного віку.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У даному випадку суд застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.

Положення статті 21 Закону України №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов'язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.

Суд зазначає, що застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України.

Оскільки чинна редакція Закону №5492-VI не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 року, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 року в справі №420/4049/20, від 21.12.2022 року в справі №420/5353/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №140/1217/25.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом:

визнання протиправними дій Київського відділу у м.Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту порушеного права беззаперечно повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності оскаржуваного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно з якою розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач згідно з п.12 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» не сплачує судовий збір за подання вказаної позовної заяви. Оскільки позивач не сплачує судовий збір за подання вказаної позовної заяви, то розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.

Керуючись ст.2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського відділу у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Київського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , діюча в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Київський відділ у місті Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, місцезнаходження: вул. Академіка Філатова, буд.15а, м. Одеса, Одеська область, 65080.

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: вул. Преображенська, буд.44, м. Одеса, Одеська область, 65014.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Попередній документ
131585480
Наступний документ
131585482
Інформація про рішення:
№ рішення: 131585481
№ справи: 420/24497/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.11.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Предмет позову: про визнання відмови протиправною щодо видачі паспорта у формі книжечки