06 листопада 2025 рокусправа № 380/9292/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100 000 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме з 14.09.2023 по 31.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення та додаткової винагороди;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 грн за період з 14.09.2023 по 31.10.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
В обґрунтування позову вказав, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 22.04.2023 по 31.10.2024 року на посаді бойового медика. Повідомив, що під час проходження служби Позивач отримав травму, яка пов'язана із захистом Батьківщини, яку підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3719 від 8.11.2023. відповідно до якої 14.09.2023 року Отруєння невідомою речовиною. За обставин: При безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу з реактивних систем залпового вогню отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). Стверджує, що позивач не отримував додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень від відповідача пропорційною часу проходження лікування у зв'язку з отриманою травмою за час захисту Батьківщини. Зазначив, що він звертався до Міністерства Оборони України з питанням розгляду вищезазначеного рапорту, на що отримав відповідь № 117/Вих38Г/2514 від 25.03.2025 у якій повідомлено позивача про погодження виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за перебування ОСОБА_1 на лікуванні або у відпустці за станом здоров'я після отримання поранення з 05.04.2024 по 23.04.2024 та з 30.04.2024 по 13.05.2024, однак такі кошти позивачу не надійшли. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 12.05.2025 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Повідомив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2024 № 155 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 збільшеної до 100 000 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме з 14.09.2023 по 31.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення та додаткової винагороди. Стверджує, що в даному випадку мають місце ознаки формального використання механізму судового захисту з метою отримання повторної виплати - тобто зловживання процесуальним правом. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якому вказав, що позивачу було нараховано та виплачено не в повному обсязі додаткову винагороду за період перебування на лікуванні 14.09.2023 по 31.10.2024, а сплачено лише до січня 2024 року. Стверджує, що періоди за які відповідач не виплатив спірну винагороду є: з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024. Звернув увагу суду на те, що довідку про доходи яку додано до відзиву № 1458/3 від 23.05.2025 року у якій за листопад 2024 року позивачу нараховано 71636,53 грн., а в довідці про доходи яку раніше видав відповідач № 727/3 від 12.03.2025, (яку надано до суду разом з позовом) за Листопад 2024 року позивачу нараховано та не сплачено 163279,43грн (різниця 91642,9 грн). Саме після подання позову до суду сума недотриманих коштів зменшилась майже на 100000 тис не зрозуміло з яких підстав, усі інші суму зазначені вірно та сплачено, окрім грошового забезпечення за листопад 2024. Також в картці особового рахунку військовослужбовця № 406 за 2024 рік відсутні дані розрахунку щодо грошового забезпечення на суму 163279,43 грн або 71636,53 грн.
Відповідач надіслав на адресу суду додаткові пояснення, у яких вказав, що за матеріалами обліку і медичними документами перші три спірні проміжки (лютий-квітень 2024 р. до 05.04.2024) підтверджують лікування з причин захворювання, а не лікування після поранення; отже підстави для нарахування «100000» за ці дні законом не передбачені. Натомість дати кінця квітня і травня 2024 року, що підтверджені як «бойові», включені до наказу № 4922 і оплачені пропорційно; виплату здійснено 06.12.2024. Таким чином, різниця між очікуваннями Позивача та фактичними сумами зумовлена різною правовою природою періодів (бойові дні/лікування після поранення - так; лікування за захворюванням - ні) та обов'язковими утриманнями. Також повідомив, що довідка від 12.03.2025 містила попередні нарахування до завершення всіх коригувальних операцій і могла включати позиції, що не підлягали виплаті через відсутність підтверджених підстав. Довідка від 23.05.2025 - уточнена: вона відображає стан розрахунків після перерахунку за наказом № 4922, після фактичного зарахування 06.12.2024 і з урахуванням законних утримань (військовий збір 1,5%, аліменти). Саме тому цифра в пізнішій довідці менша: вона відповідає реальній сумі, належній до виплати, і має пріоритет при оцінці доказів, що узгоджується з картками особового рахунку позивача за 2023 та 2024 роки.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 22.04.2023 по 31.10.2024 року на посаді бойового медика.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 112 від 22.04.2023 Солдата призваного по мобілізації ОСОБА_1 , солдата резерву 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22 квітня 2023 року №3 2-РС на посаду старшого стрільця з аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 22 квітня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою з посадовим окладом 2910 гривень на місяць. Виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років. Підстава: наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по о/с) від 22.04.2023 № 32-PC.
З 31.10.2024 року позивача виключено із списків особового складу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.10.2024 №82-РС.
Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав травму, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3719 від 08.11.2023. відповідно до якої 14.09.2023 року позивач отримав отруєння невідомою речовиною за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу з реактивних систем залпового вогню отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2023 № 4007 у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував.
Позивач перебував на лікуванні у такі періоди:
- з 16.02.2024 по 23.02.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 41453/8356, яка видана КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 23.02.2024;
- з 23.02.2024 по 01.03.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 4038, яка видана КНП «КЛШМД» ДМР від 01.03.2024;
- з 19.03.2024 по 05.04.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № ЕА 4232, яка видана КП « Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР» від 05.04.2024;
- з 23.04.2024 по 30.04.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № ЄА 6195, яка видана КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР» від 30.04.2024.
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця № 405 за 2023 та № 406 за 2024 роки позивач не отримував додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень пропорційно часу проходження лікування у зв'язку з отриманою травмою за час захисту Батьківщини.
Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом про нарахування додаткової винагороди у зв'язку з лікуванням після отриманого поранення (травми), однак відповідь на такий не надано.
ОСОБА_1 звернувся до Міністерства Оборони України з питанням розгляду вищезазначеного рапорту, на що отримав відповідь № 117/Вих38Г/2514 від 25.03.2025, у якій зазначено про погодження виплати додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за перебування ОСОБА_1 на лікуванні або у відпустці за станом здоров'я після отримання поранення з 05.04.2024 по 23.04.2024 та з 30.04.2024 по 13.05.2024. Цим листом також повідомлено позивача про те, що після видання відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо виплати винагороди з розрахунку 100000 грн та надходження фінансування, на картковий рахунок позивача протягом грудня 2024 року будуть зараховані належні кошти.
Позивач не погодився із бездіяльністю відповідача в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а саме з 14.09.2023 по 31.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум грошового забезпечення та додаткової винагороди, тому звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Суд наголошує, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Тобто, Постанова № 168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 Постанови № 168, у розмірі 100000,00 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
З аналізу п. 1 Постанови № 168 можна дійти висновку про встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що Військово-лікарськими (лікарсько експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Таким чином, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційна часу перебування на стаціонарному лікуванні виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
При цьому, для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, підставою для виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів (донесення) командира підрозділу.
Судом встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_1 отримав травму, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3719 від 08.11.2023. відповідно до якої 14.09.2023 року позивач отримав отруєння невідомою речовиною за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу з реактивних систем залпового вогню отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2023 № 4007 у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував.
Отже, наявна перша умова (поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язано із захистом Батьківщини) для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення, суд зазначає, таке.
Спірним періодом у цій справі є період з 14.09.2023 по 31.10.2024, за який позивачу не було виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень.
Як встановлено судом, внаслідок одержаного поранення, проходив тривале стаціонарне лікування у різних медичних закладах України, зокрема:
- з 16.02.2024 по 23.02.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 41453/8356, яка видана КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» від 23.02.2024;
- з 23.02.2024 по 01.03.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 4038, яка видана КНП «КЛШМД» ДМР від 01.03.2024;
- з 19.03.2024 по 05.04.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № ЕА 4232, яка видана КП « Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР» від 05.04.2024;
- з 23.04.2024 по 30.04.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № ЄА 6195, яка видана КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова «ДОР» від 30.04.2024.
Зі змісту наданих позивачем медичних документів суд встановив, що позивач проходив стаціонарне лікування у зв'язку із тим діагнозом, який став наслідком травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Згідно з листом Міністерства оборони України № 117/Вих38Г/2514 від 25.03.2025, позивачу погоджено виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць за перебування ОСОБА_1 на лікуванні або у відпустці за станом здоров'я після отримання поранення з 05.04.2024 по 23.04.2024 та з 30.04.2024 по 13.05.2024. Цим листом також повідомлено позивача про те, що після видання відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо виплати винагороди з розрахунку 100000 грн та надходження фінансування, на картковий рахунок позивача протягом грудня 2024 року будуть зараховані належні кошти.
Доказів виплати вказаних коштів відповідачем не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 23.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024, 30.04.2024 по 13.05.2024.
При цьому, судом не встановлено наявності підстав для припинення виплати спірної винагороди у зв'язку з перериванням лікування, про що стверджує відповідач.
Докази проходження позивачем лікування у інші спірні в межах справи періоди, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідачів, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що відмова у виплаті позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за періоди з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 23.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024, 30.04.2024 по 13.05.2024, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 23.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024, 30.04.2024 по 13.05.2024, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди для поліцейських, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 23.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024, 30.04.2024 по 13.05.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 16.02.2024 по 23.02.2024, з 23.02.2024 по 01.03.2024, з 19.03.2024 по 05.04.2024, з 05.04.2024 по 23.04.2024, з 23.04.2024 по 30.04.2024, 30.04.2024 по 13.05.2024, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.