06 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2031/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
16.10.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також перерахування та виплату у зв'язку з цим компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України перерахувати та виплатити з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також перерахувати та виплатити у зв'язку з цим компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення;
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік в розмірах кожної допомоги, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України від 27.02.2025 № 89-НК/87 «Про кадрові питання» ОСОБА_1 (далі - Позивач) полковника служби цивільного захисту, колишнього заступника начальника центру з оперативного реагування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, який перебуває у розпорядженні начальника Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, звільненого зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штату) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, звільненого наказом ДСНС України від 27.02.2025 № 166 (по особовому складу цивільного захисту), з 27.02.2025 виключено з кадрів ДСНС України, списків особового складу Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України, всіх видів забезпечення.
Протягом 2018 - 2025 р.р. при розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача посадовий оклад та оклад за спеціальним звання та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премія були обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням п. 1, п. 2 та п. 6 Постанови КМУ № 103, а відповідно і відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704 та п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, тобто у зв'язку зі змінами в законодавстві, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок з 01.02.2020 розміру його грошового забезпечення, в якій посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, додаткові види грошового забезпечення та премія будуть визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також про перерахунок та виплату виходячи з перерахованого грошового забезпечення сум виплат, належних йому при звільненні та оформленні й направленні до територіального органу Пенсійного фонду України нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії Позивача, з моменту її призначення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 360/990/25 зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, - визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов'язано Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області новий грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення.
Відповідач виконав вищезазначене рішення суду, а саме Позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У зв'язку з чим, Позивач має право і на подальший перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по момент звільнення - 27.02.2025.
Позивач звернувся із заявою до Відповідача з даного приводу. Листом від 09.09.2025 Відповідач повідомив Позивача про те, що у нього немає правових підстав щодо перерахунку і виплати грошового забезпечення та інших виплат, а також оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Разом з тим, Відповідач не повністю здійснив з Позивачем належний розрахунок при звільненні. Позивачу не виплачено допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення.
Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України листом від 14.05.2025 повідомив Позивача про те, що відсутні підстави для виплати йому допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення у зв'язку з тим, що кошторисом на 2025 рік грошові кошти не передбачені.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Відповідача щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення Позивача, виплат, належних йому при звільненні, а також щодо відмови оформити з метою наступного подання до ГУ ПФУ у Харківській області нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії Позивача, з моменту її призначення, та бездіяльність щодо невиплати допомоги на вирішення соціально - побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення.
Ухвалою суду від 20.10.2025 позов залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк звернення до суду;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн або зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору та надати докази на підтвердження таких пільг.
На виконання ухвали суду від 20.10.2025 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду та квитанцію про сплату судового збору.
Розглянувши заяву, суд зазначає.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові, зокрема, індексації грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесені зміни до діючого законодавства про працю, зокрема, частини першої і другої статті 233 КЗпП України викладено в наступній редакції (пункт 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX):
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Отже посилання представника позивача адвоката Воронкової О.І. на рішення Верховного Суду у справі № 820/1106/16 від 12.06.2020 не є релевантними до цих правовідносин, оскільки 19.07.2022 внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, якими строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Предметом цього спору є незгода позивача з розміром грошового забезпечення, яке нараховане та виплачене за період з 20.05.2023 по 27.02.2025.
В аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поняття «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у справі, охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці», у зв'язку з чим, застосуванню належить тримісячний строк звернення до суду з позовом про її нарахування та виплату.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Так, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України у Рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що врегулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).
У Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп і від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05.04.2001 № 3-рп/2001).
Крім того, у своїх рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005).
Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (пункт 156 Рішення у справі "Kopecky проти Словаччини" від 28.09.2004, заява № 44912/98).
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.
При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності, тобто з 19.07.2022.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 18.01.2024 у справі № 240/5105/23 та у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 (справа № 260/3564/22).
Позивач звернувся до суду у спірних правовідносинах 16.10.2025, тобто поза межами встановленого строку.
З наведеного слідує, що цей позов в частині позовних вимог з 20.05.2023 по 27.02.2025, подано з порушенням встановленого Законом строку.
З урахуванням наведеного, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог (не виплата грошового забезпечення з 20.05.2023 по 27.02.2025) суд визнає не поважними, а тому заява не підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо позовних вимог в частині: - визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови в оформленні та надсиланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення; суд зазначає таке.
Оскільки позивач звернувся до відповідача 19.08.2025 зі заявою про оформлення оновленого грошового атестату та довідки, а відповідь отримав лише 09.09.2025 позов в цій частині позовних подано з дотриманням строків, передбачених ст. 122 КАС України.
Таким чином позов в цій частині позовних вимог подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161КАС України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 20.05.2023 по 27.02.2025, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та премії, підлягає поверненню позивачу, через пропуск строку звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя
У задоволенні заяви адвоката Воронкової Олени Ігорівни про поновлення строків звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Воронкової Олени Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути в частині позовних вимог:
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести перерахунок та виплату з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також перерахування та виплату у зв'язку з цим компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України перерахувати та виплатити з 20.05.2023 по 27.02.2025 грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також перерахувати та виплатити у зв'язку з цим компенсацію за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на вирішення соціально - побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;
- зобов'язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на вирішення соціально - побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік в розмірах кожної допомоги, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива