Іменем України
06 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2102/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,
28.10.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 27.10.2025 позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.10.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 79077795 за виконавчим листом № 360/505/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 27.08.2025;
- стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 40003, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28, код за ЄДРПОУ 43316700) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, структурним підрозділом якого є відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.10.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 79077795 якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 перебуваєте на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон 2262) та має реєстрацію внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 по справі № 360/505/25, яке набрало законної сили 19.08.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 листопада 2018 року за весь час затримки виплати з липня 2018 року по день фактичної виплати у жовтні-грудні 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік».
Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду, який передбачає здійснення виплат за окремими програмами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік».
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821), затверджено постановою Кабінету міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова № 821).
Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Порядком № 821 також передбачено, що інформація з переліку, що містить відомості про вид пенсії (іншої виплати), суму, що належить до виплати, та джерела фінансування відповідних виплат розміщується в особистому кабінеті стягувача на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Постановою № 821 визначено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюється після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для введення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
З метою виконання Постанови № 821 Пенсійним фондом України проведено процедуру закупівлі послуг з модернізації програмного забезпечення.
Закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471) (далі - Особливостей № 1178).
Зокрема одразу після прийняття Постанови № 821 розпочато підготовку технічних вимог до модернізації інформаційних систем з урахуванням обов'язкових вимог до створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2025 № 205 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 893) (далі - Обов'язкові вимоги), проведено процедуру відкритих торгів, укладено Договір № 25006-ПФУ про закупівлю послуг із модернізації підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України.
У свою чергу, управлінням 25.08.2025 внесено дані щодо виконання рішення суду № 360/505/25 у програму ІКІС ПФУ за обліковим номером № 844812.
Станом на 21.10.2025 Пенсійним фондом України в установленому обов'язковими вимогами порядку за результатами проведення приймальних випробувань здійснюється завершальні заходи для введення відповідного модернізованого програмного забезпечення в експлуатацію, зокрема, щодо розподілу видатків на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду за джерелами їх фінансування та їх відображення в особистих кабінетах стягувача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Загальна сума, облікована в Головному управлінні після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25 складає 5877,93 гривень.
Суму коштів для погашення заборгованості відповідно до Постанови № 821 визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік», якою затверджено доходи та видатки Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань.
Таким чином, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25 фактично виконано в повному обсязі, про що Головне управління повідомило відповідача листом від 15.09.2025 № 1200-0405-5/24664.
Іншого механізму проведення виплати пенсій, ніж Постанова № 821 законодавством не передбачено.
Разом із цим, станом на дату подання позовної заяви заборгованість з компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, яка складала 5877,93 грн, нараховану на виконання рішення у справі№ 360/505/25, фактично не виплачено та згідно статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Також, Головним управлінням було надано відповіді на звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25 щодо нарахування заборгованості.
Вважає, що невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25 з огляду на приписи ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 14, 370 КАС України формально містить ознаки протиправного діяння. Проте, з урахуванням загального правила відносно складу правопорушення для визначення винності дій особи і кваліфікації його як порушника державний виконавець повинен з'ясувати та обов'язково відобразити у тексті відповідного власного рішення про накладення міри юридичної відповідальності у вигляді штрафу обставини: 1) обізнаності особи з відкриттям виконавчого провадження (тобто, зокрема, достовірно встановити дату одержання постанови про відкриття виконавчого провадження); 2) обсягу дій, вчинених особою на виконання рішення суду; 3) наявності у особи безперешкодної змоги виконати рішення суду тощо.
В діях позивача відсутня пряма відкрита відмова у невиконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25, тобто висловлення в усній або письмовій формі небажання виконувати рішення суду - відсутня бездіяльність, яка полягає у не застосуванні передбачених законом і іншими нормативними актами заходів.
Ухвалою від 31.05.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Про судовий розгляд справи учасників повідомлено належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.
Абзацом першим частини четвертої статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 360/505/25 залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 листопада 2018 року за весь час затримки виплати з липня 2018 року по день фактичної виплати у жовтні-грудні 2024 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 листопада 2018 року за весь час затримки виплати з липня 2018 року по день фактичної виплати у жовтні-грудні 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
27.08.2025 видано виконавчий лист в адміністративній справі № 360/505/25 на підставі якого відкрито виконавче провадження № 79077795.
На виконання вимоги виконавця від 21.10.2025 № 3920 у виконавчому провадженні № 79077795 листом від 15.09.2025 № 1200-0405-5/24664 позивач повідомив відповідача, що на виконання вищезазначеного рішення суду ОСОБА_1 нараховано компенсацію втрати частини доходів на загальну суму 5877.93 грн. Суму заборгованості обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Виплата зазначених коштів буде здійснюватись за окремою бюджетною програмою після виділення коштів Пенсійному фонду України на відповідну мету.
Відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому, органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волевиявлення керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із п. 20 та п. 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат після виділення коштів з Державного бюджету України. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено.
Враховуючи вищезазначене просив закрити виконавче провадження ВП № 79077795.
Вказаний лист управління Пенсійного фонду України відповідачем отримано, що не заперечується сторонами.
Постановою від 21.10.2025 у виконавчому провадженні № 79077795 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до скріншоту з програми ІКІС ПФУ відповідачем 25.08.2025 внесено дані щодо виконання рішення суду № 360/505/25 за обліковим номером № 844812, вказане рішення суду знаходиться на стадії виконання. На виконання рішення стягувачу за період з 01.07.2018 по 30.11.2024 нараховано доплату у розмірі 5877,93 грн. Вказана сума є заборгованістю по пенсії.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Статтею 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 360/505/25 здійснено перерахунок пенсії.
Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.07.2018 по 30.11.2024 у розмірі 5877,93 грн обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням процедури, встановленої чинним законодавством.
На час винесення постанови від 21.10.2025 у виконавчому провадженні № 79077795 про накладення штрафу боржником рішення суду фактично не виконано, оскільки відсутня виплата нарахованої на виконання рішення суду у справі № 360/505/25 суми пенсії, що не заперечується позивачем.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
На переконання суду, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а та від 21.08.2019 у справі № 754/3105/19.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд сформував правовий висновок у постановах від 28.02.2019 у справі № 822/1080/17 та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, згідно з яким невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Судом встановлено, що листом від 15.09.2025 № 1200-0405-5/24664 позивач повідомив відповідача про часткове виконання рішення суду у добровільному порядку, надавши розрахунок суми компенсації.
Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, суд уважає, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.94, серія A, N 303-A, п. 29).
За вказаних обставинах відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 24.10.2025 № 1944.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205,241-246,250,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місце реєстрації: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Захисників України, 2, м. Канів, Черкаська область, 19000, ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.10.2025 про накладення штрафу в розмірі 51000,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 79077795 за виконавчим листом № 360/505/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 27.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 40003, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28, код за ЄДРПОУ 43316700) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Смішлива