про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
06 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/231/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Савіцького Романа Євгеновича про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/231/25 за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 17.10.2025 надійшла заява адвоката Савіцького Романа Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/231/25, в якій заявник просить суд:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 14.04.2025 року у справі №360/231/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.12.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 306 566,24 грн. (триста шість тисяч п'ятсот шістдесят шість грн. 24 коп.).
В обгрунтування заяви зазначено, що 14.04.2025 рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі №360/231/25, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Звертаюсь до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання даного рішення у справі, представник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії на її стягнення у сумі 306 566,24 грн., вмотивованою неможливістю виконання рішення в цій частині у встановленому ним порядку та способу. В відповіді відповідача зазначено, що відповідач нарахував пенсію позивачу, але до теперішнього часу не виплатив.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
Відповідач пояснення щодо поданої заяви не надав.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 360/231/25, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) від 15 січня 2025 року № 31/33-12, та фактично сплачених сум.
Рішення набрало законної сили 15.05.2025.
Виконавчий лист стороною позивача не отримувався.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.09.2025 за №27813-29737/Л-02/8-1000/25 повідомлено позивача, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №360/231/25, яке набрало законної сили 15.05.2025 нарахована сума за період з 01.04.2020 по 30.06.2025 становить 306566,24 грн яка обліковується Управлінням в Переліку за 2025 рік та підлягає виплаті в межах відповідного фінансового ресурсу.
Позивачем зазначено, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі не виконав судове рішення в частині виплати заборгованості з пенсії, нарахованої в сумі 306566,24 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.
Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.
Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду, відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №360/231/25 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Савіцького Романа Євгеновича про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/231/25 за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 360/231/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2019, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 306 566,24 грн. (триста шість тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 24 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов