06 листопада 2025 року Справа № 280/5451/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 №700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», в частині, що стосується підполковника ОСОБА_2 .
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 № 700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 № 367 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та з висновками службового розслідування не погоджується, вважає такі висновки не законними і такими, що зроблені без належного обґрунтування, а наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, яким такі висновки затверджені, протиправним і таким що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Причиною для протиправних та незаконних висновків службового розслідування позивач вважає неправильне застосування відповідачем норм діючого законодавства: ст. 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п. 2 - п. 4, п. 9, п. 10 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», та не врахування правових висновків, зроблених Запорізьким окружним адміністративним судом в 65 адміністративних справах. Усі суми нарахованої Військовою частиною НОМЕР_2 грошової винагороди, але не виплачені Військовою частиною НОМЕР_1 , які відповідач вважає сумою на яку здійснено замах на вчинення злочину, позивач вважає правомірно нарахованими, що підтверджується 65 судовими рішеннями, оскільки військовослужбовці Військової частини НОМЕР_2 брали участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, та мають право на отримання додаткової винагороди, з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 (включно). Подання командирами підрозділів Військової частини НОМЕР_2 на розгляд командира Військової частини НОМЕР_2 рапортів та підсумкових бойових донесень здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства. Станом на дату призначення службового розслідування, коло осіб, в діях яких вбачалось порушення виконавської дисципліни, не встановлено, про що свідчить наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 «Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 », тому підстави для проведення службового розслідування були відсутні. Участь у проведенні службового розслідування підлеглого майору ОСОБА_3 - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_4 - начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , створила передумову для упередженого ставлення до події, що досліджувалась під час службового розслідування, адже учасником даної події є майор ОСОБА_5 , що підтверджується відсутністю висновків про його притягнення до матеріальної відповідальності. Позивач просить позов задовольнити.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 04 серпня 2025 року подав відзив на позовну заяву, у якому не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов необґрунтованим з наступних підстав. Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, підполковник ОСОБА_2 , колишній командир Військової частини НОМЕР_2 , недбало віднісся до контролю за фінансовою дисципліною, законного, ефективного та цільового призначення і подальшого використання коштів та забезпечення виконання цих вимог усіма посадовими особами військової частини під час погодження та подальшого затвердження наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №210 від 03.05.2024, що стало причиною протиправних дій у Військовій частині НОМЕР_2 за фінансово-економічним напрямком, а саме: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.2; 3.3; 3.4, 3.5 акту службового розслідування сукупно становить 2455663,59 грн, та правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.1; 3.3; 3.4 акту службового розслідування сукупно становить 864266,58 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Твердження позивача про не проведення попередньо службової перевірки за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 не відповідає дійсності, про проведення службової перевірки за зазначеним вище фактом свідчить рапорт начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера Військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 № 13004, відповідно до якого, така перевірка проводилась вищим штабом, а саме ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Твердження позивача про проведення двох службових розслідувань за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 не відповідає дійсності та не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Попередньо службове розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.10.2024 року №932, який був скасований на підставі п.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ". На час проведення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 проводилось тільки одне службове розслідування призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ". Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На виконання ухвали суду відповідачем надані належним чином засвідченні копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивач перебував на посаді командира Військової частини НОМЕР_2 (яка знаходилась на забезпеченні військової частини НОМЕР_1 ) виключений з списків Військової частини НОМЕР_2 у зв'язку з переміщенням до іншої військової частини відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2024 № 308.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 року № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.01.2025 року № 84 "Про продовження службового розслідування", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.02.2025 року № 184 "Про продовження службового розслідування", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.02.2025 року № 208 "Про продовження службового розслідування", комісією у складі голови комісії: лейтенанта ОСОБА_6 , начальника групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 ; членів комісії: капітана ОСОБА_7 , старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ; лейтенанта ОСОБА_8 , начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ; молодшого лейтенанта ОСОБА_9 , начальника служби інженерно-інфраструктурного забезпечення логістики військової частини НОМЕР_1 ; молодшого сержанта ОСОБА_10 , начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , було проведено службове розслідування, з метою встановлення причин безпідставного нарахування додаткової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100000,00 грн фінансово-економічною службами військовими частинами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , а також порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
За результатами службового розслідування складений акт проведення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_3 №2865.
Відповідно до акту, службовим розслідуванням встановлено, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків які перелічені вище, підполковник ОСОБА_2 , колишній командир військової частини НОМЕР_2 , недбало віднісся до контролю за фінансовою дисципліною, законного, ефективного та цільового призначення і подальшого використання коштів та забезпечення виконання цих вимог усіма посадовими особами військової частини під час погодження та подальшого затвердження наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024, що стало причиною протиправних дій у військовій частині НОМЕР_2 за фінансово-економічним напрямком, а саме: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 акту службового розслідування сукупно становить 2455663,59 грн, та правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.1, 3.3, 3.4 акту службового розслідування сукупно становить 864266,58 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди підполковником ОСОБА_2 , колишнім командиром військової частини НОМЕР_2 , виражається у формі службової недбалості. Своїми діями підполковник ОСОБА_2 колишній командир військової частини НОМЕР_2 , порушив вимоги: ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст. 11, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Також вбачаються ознаки кримінального правопорушення визначеного ч.1, 2 ст. 15, ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 367 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Причинами та умовами, що сприяли правопорушенню є неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що могло завдати та завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам державним у наслідок можливої недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 № 700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» визначено:
1. Внести зміни до пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 та викласти в такій редакції:
"1.За порушення вимог статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вчинення протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям взводу зв'язку військової частини НОМЕР_2 , чим спричинено матеріальну шкоду державі на загальну суму з урахуванням ПДФО та ECB 504933,29 грн, відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", старшого сержанта ОСОБА_11 сержанта резерву взводу резерву сержантського складу 313 резервної роги військової частини НОМЕР_1 ; лейтенанта ОСОБА_12 увільненого з посади начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 та відрядженого до Терпіннівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області без виключення з списків військової частини НОМЕР_2 ; майора ОСОБА_13 ЗАРЕЦЬКОГО офіцера групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_4 ; майора ОСОБА_14 заступника командира з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_5 ; старшого лейтенанта ОСОБА_15 начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 ; підполковника ОСОБА_2 начальника групи узагальнення потреб в безпілотних системах відділу логістики штабу військової частини НОМЕР_4 притягнути до матеріальної відповідальності."
2. Внести зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 № 367 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" та викласти в такій редакції:
"2. За порушення вимог статей 1 - 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вчинення протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди особовому складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 , чим спричинено матеріальну шкоду державі на загальну суму з урахуванням ПДФО та ECB 316 866,63 грн, відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", майора ОСОБА_13 офіцера групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_4 ; лейтенанта ОСОБА_12 увільненого з посади начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 та відрядженого до Терпіннівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області без виключення з списків військової частини НОМЕР_2 ; майора ОСОБА_14 заступника командира з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_5 ; старшого лейтенанта ОСОБА_15 начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 ; підполковника ОСОБА_2 начальника групи узагальнення потреб в безпілотних системах відділу логістики штабу військової частини НОМЕР_4 притягнути до матеріальної відповідальності."
3. Внести зміни до пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 № 367 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" та викласти в такій редакції:
"3. За порушення вимог статей 1 - 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та вчинення протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям згідно рапорту начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 , чим спричинено матеріальну шкоду державі на загальну суму з урахуванням ПДФО та ECB 42466,00 грн, відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", підполковника ОСОБА_16 начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 ; майора ОСОБА_13 ЗАРЕЦЬКОГО офіцера групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_4 ; лейтенанта ОСОБА_12 увільненого з посади начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 та відрядженого до Терпіннівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області без виключення з списків військової частини НОМЕР_2 ; майора ОСОБА_14 заступника командира з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_5 ; старшого лейтенанта ОСОБА_15 СКОРОБОГАТЬКО начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 ; підполковника ОСОБА_2 начальника групи узагальнення потреб в безпілотних системах відділу логістики штабу військової частини НОМЕР_4 притягнути до матеріальної відповідальності."
4. Внести зміни до пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 № 367 "Про притягнення до матеріальної відповідальності" та викласти в такій редакції:
"4. Враховуючи пункти 1 - 3 цього наказу та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», стягнути здійснену надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 з у наступних розмірах:
старшого сержанта ОСОБА_11 сержанта резерву взводу резерву сержантського складу 313 резервної роти військової частини НОМЕР_1 в сумі 84155,55 грн,
підполковника ОСОБА_16 , начальника логістики - заступнику командира військової частини НОМЕР_2 в сумі 7077,66 грн, лейтенанта ОСОБА_12 увільненого з посади начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 та відрядженого до Терпіннівської сільської військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області без виключення з списків військової частини НОМЕР_2 в сумі 154606,54 грн,
майора ОСОБА_14 заступника командира з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_5 в сумі 154606,54 грн,
старшого ОСОБА_17 СКОРОБОГАТЬКО начальника групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 в сумі 154606,54 грн,
майора ОСОБА_13 офіцера групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_4 в сумі 154606,54 грн,
підполковника ОСОБА_2 начальника групи узагальнення потреб в безпілотних системах відділу логістики штабу військової частини НОМЕР_4 в сумі 154606,54 грн."
5. Виключити пункти 5, 6 з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.03.2025 № 367 "Про притягнення до матеріальної відповідальності".
6. Начальнику адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 довести наказ особовому складу згідно розрахунку доведення та у зв'язку з тим, що на час завершення службового розслідування майор ОСОБА_18 ЗАРЕЦЬКИЙ та підполковник ОСОБА_2 , відносно яких проводилось дане розслідування, переміщені до інших військових частин, відповідно до вимог статті 3, підпункту 1 частини 1 та частини 3 статті 6, статті 7, частини 6 статті 8, статті 11 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" за погодженням з помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 направити копію цього наказу командиру військової частини НОМЕР_4 для вирішення питання про притягнення їх до матеріальної відповідальності та стягнення завданої шкоди державі.
7. Контроль за виконанням наказу покладаю на начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи протиправним п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 №700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Відповідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Статтями 1 - 5 Дисциплінарного статуту встановлено, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби..
За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відповідно до статті 84, 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Абзацом четвертим пункту 2 розділу I Порядок № 608, визначено, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 - 3 розділу II Порядку № 608, службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктом 1, 2 розділу ІІІ Порядку №608 встановлено, що про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Як встановлено судом, службове розслідування призначене на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ", у якому дійсно не зазначено конкретну особу стосовно якої воно проводиться.
При цьому, рапортом від 27.05.2024 вх. № 13004 начальник фінансово-економічної служби - головний бухгалтер військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_19 доповідав про по військовій частині НОМЕР_2 - надання документів не в повному обсязі, подання даних невірно, недостовірних відомостей про участь військовослужбовців в бойових діях та підстав для виплати їм додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн, що заподіяло матеріальну шкоду, що відповідає підставам призначення службового розслідування визначеними абз.15 п.1 розділу ІІ Порядку № 608.
Таким чином, стосовно доводів позивача про не встановлення станом на дату призначення службового розслідування, кола осіб, в діях яких вбачалось порушення виконавської дисципліни, суд зазначає, що службове розслідування було призначене, з метою встановлення причин безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100000,00 грн фінансово-економічною службою військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_2 .
Суд вказує, що відсутність конкретного переліку військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 у наказі від 28.12.2024 № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 " не свідчить про не встановлення особи правопорушника та необхідність у цьому випадку призначення службової перевірки.
Розділом VIІІ Порядку №608 визначені особливості проведення службового розслідування за фактами завдання державі матеріальної шкоди.
Пунктами 1 -3 Розділу VIІІ Порядку №608 встановлено, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати:
наявність шкоди;
протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Отже, суд вказує, що притягненню військовослужбовця до матеріальної відповідальності повинно передувати саме службове розслідування, призначене на підставі відповідного наказу, у ході якого встановлюються обставини причин завдання шкоди, її розмір та винних осіб, а не службову перевірку.
При цьому, як стверджував відповідач у відзиві на позовну заяву така службова перевірка була проведена. Про проведення службової перевірки за зазначеним вище фактом свідчить рапорт начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 № 13004, відповідно до якого, така перевірка проводилась вищим штабом, а саме ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Також, у позовній заяві позивач повідомляв, що участь у проведенні службового розслідування підлеглого майору ОСОБА_3 - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_4 - начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , створила передумову для упередженого ставлення до події, що досліджувалась під час службового розслідування, адже учасником даної події є майор ОСОБА_5 .
Пункт 12 розділу ІІІ Порядку №608 визначає, що до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Відповідно до матеріалів справи, службове розслідування було ініційовано, зокрема, на підставі рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_19 від 27.05. х. № 13004, в якому повідомлено про надання відповідальними особами військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_2 недостовірних відомостей про участь військовослужбовців в бойових діях та підстав для виплати їм додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
Не є спірним між сторонами пряма підлеглість молодшого сержанта ОСОБА_4 , начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , до ОСОБА_20 , начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Комісією встановлено спричинення головним бухгалтером військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_19 надлишкової виплати додаткової винагороди окремим військовослужбовцям військових частин НОМЕР_3 у сукупності з урахуванням ПДФО та ЄСВ у розмірі 369133,29 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі.
Комісією запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану начальнику фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_19 , за порушення вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст. 11, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1.10 наказу Міністерства Оборони України від 22.04.2021 № 104 “Про внесення змін до наказу Міністерства Оборони України від 22.05.2017 № 280» та вчинення протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі та запропоновано повернути суму надлишкової виплати додаткової винагороди з урахуванням ПДФО та ЄСВ у розмірі 369133,29 грн.
Суд погоджується з доводами позивача, що службове розслідування дійсно проведено з порушенням вимог пункту 12 розділу ІІІ Порядку №608 в частині заборони залучати до участі підлеглих військовослужбовця, відносно якого проводилось службове розслідування.
Разом з тим, суд звертає увагу, що службове розслідування проводилось комісією у складі голови комісії лейтенанта ОСОБА_21 , начальника групи безпеки військової служби військової частини НОМЕР_1 ; членів комісії: капітана ОСОБА_22 , старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ; лейтенанта ОСОБА_23 , начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ; молодшого лейтенанта ОСОБА_24 , начальника служби інженерно-інфраструктурного забезпечення логістики військової частини НОМЕР_1 ; молодшого сержанта ОСОБА_4 , начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, зазначене порушення на проведення службового розслідування не мало істотного впливу, а тому не може бути самостійною підставою для скасування пунктів наказів, що оскаржуються позивача.
Суд також звертає увагу, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 визначено строк проведення службового розслідування до 29.01.2025, який був продовжений наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 №84, від 17.02.2025 №184, від 22.02.2025 № 208 до 25.02.2025 включно, акт службового розслідування зареєстрований 24.02.2025, строк проведення службового розслідування не порушено.
Щодо обґрунтованості висновків службового розслідування стосовно наявності діях позивача порушення вимог: ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України у вигляді неналежного виконання своїх службових обов'язків, суд враховує наступне.
За результатами службового розслідування відповідач прийшов до висновку, що підполковник ОСОБА_2 , колишній командир військової частини НОМЕР_2 , недбало віднісся до контролю за фінансовою дисципліною, законного, ефективного та цільового призначення і подальшого використання коштів та забезпечення виконання цих вимог усіма посадовими особами військової частини під час погодження та подальшого затвердження наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024, що стало причиною протиправних дій у військовій частині НОМЕР_2 за фінансово-економічним напрямком, а саме: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 акту службового розслідування сукупно становить 2455663,59 грн, та правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.1, 3.3, 3.4 акту службового розслідування сукупно становить 864266,58 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди підполковником ОСОБА_2 , колишнім командиром військової частини НОМЕР_2 , виражається у формі службової недбалості.
Так, судом встановлено, що позивачем був затверджений наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності): від 03.05.2024 № 210, про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100 000,00 гривень, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів, та виконували бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), за період з 01 квітня по 30 квітня 2024 року, відповідно до додатку 2 до цього наказу.
Щодо правових підстав для нарахування та виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 у вказаному періоді, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з розрахунку 100 000,00 гривень, суд враховує наступні положення законодавства.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 постанови КМУ №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання постанови КМУ №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ №704.
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», (далі - Постанова №168) пунктом 1 якої, в редакції від 16.04.2024 було установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 16.04.2024, установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Порядок №260 (в редакції від 29.09.2023, чинній під час виникнення спірних правовідносин) доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 (застосовується з 01 лютого 2023 року; в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023).
Відповідно до пункту другого цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 цього розділу Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Таким чином, з аналізу вищевказаних положень, суд приходить до висновку, що відповідно до абзацу 2 - 3 пункту 2 Порядку №260 встановлено такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
У акті службового розслідування вказано, що за змістом бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 №1186/127дск та журналами ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023, том 5 № 48/дск від 23.04.2024, за квітень 2024 року, військовослужбовці взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 у квітні 2024 виконували завдання, що підпадають під виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, а саме бойові завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій" відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260.
Не погоджуючись з такими висновками відповідача, позивач посилається на рішення Запорізького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, стосовно позовних заяв військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у період з 18.04.2024 по 30.04.2024.
У перелічених в позовній заяві, рішеннях суду було дійсно встановлено обсяг документів, на підставі яких військовослужбовцям було здійснено нарахування додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. Факт наявності та чинності зазначених документів сторонами у даній справі не заперечується, а службовим розслідуванням досліджується їх зміст та робиться правовий висновок про безпідставність нарахування додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Повертаючись до встановлення спірних правових підстав для нарахування у квітні 2024 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, судом досліджено наступні копії документів, наданих відповідачем: копія частини журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023 за квітень 2024 року; копія частини журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 5 № 48/дск від 23.04.2024; копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024; копія додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024; копії з бойових розпоряджень (ДСК документи (№1186/127дск, 1277/127дск) військової частини НОМЕР_2 , які передані до військової частини НОМЕР_1 для проведення службового розслідування; копія рапорту командира взводу зв'язку військової частини НОМЕР_2 № 2875 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення командира взводу зв'язку військової частини НОМЕР_2 № 60/дск від 01.05.2024; копія рапорту командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 № 2874 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 № 59/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 2879 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 64/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 2873 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 58/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 2872 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника медичної служби -начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 57/дск від 01.05.2024.
В попередньому бойовому розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 № 1186/127дск, на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_6 ОБР ТрО №427 від 14.04.2024, були визначені для окремих підрозділів військової частини наступні завдання.
Взводу зв'язку: продовжити побудову та функціонування постійного безперешкодного зв'язку між підрозділами батальйону в БРО. Щоденно проводити контроль стану провідного зв'язку в підрозділах батальйону, вживати всіх заходів для швидкого усунення виявлених пошкоджень. Каналів радіозв'язку мати не менше двох (основний та резервний). Щотижнево, згідно графіку, змінювати робочу частоту радіостанцій. Підтримувати стабільну цілодобову роботу ретранслятора та засобів прив'язки до рокадних ліній зв'язку старшого начальника своїх підрозділів та підтримання в працездатному стані канали зв'язку з сусідом «справа». Цілодобово моніторити дисципліну роботи в радіомережах в БРО позивних абонентів підпорядкованих підрозділів, не допускати (через відповідну доповідь та реагування) порушення правил радіообміну, витоку інформації та надлишкових розмов в мережах. Під час відпрацювання бойових завдань підрозділами силами та засобами інформаційно-телекомунікаційного вузлу підтримувати постійну працездатність видів та засобів зв'язку в смузі відповідальності.
Взводу матеріального забезпечення та контрольно технічному пункту: продовжити здійснення заходів по цілодобовому та безперебійному забезпеченню основних підрозділів батальйону в БРО: своєчасним поповненням боєприпасів; приготування їжі та доставку на позиції підрозділів; доставку паливо-мастильних матеріалів; всебічне забезпечення речовим майном та засобами індивідуального захисту, іншими матеріальними засобами; організувати пункт технічного спостереження; створити ремонтно експлуатаційну групу в районі; організувати пункт збору пошкодженої техніки в та можливість проведення поточного ремонту АТТ та ОВТ на позиціях БРО; передбачити черговий тягловий транспорт для евакуації пошкодженої під час ведення бойових дій, техніки з позицій першого рубежу оборони до місця збору пошкодженої техніки, її обслуговування та поточний ремонт своїм зусиллям. Продовжити всебічний постійний контроль за станом військової техніки та роботу по ремонту несправної техніки та озброєння.
Начальнику логістики з групою логістики батальйону: виконувати постійні заходи щодо живучості підрозділів, військових об'єктів, системи управління, логістичного забезпечення у тому числі під час заміни підрозділів, запобігання безпідставних втрат особового складу, озброєння та військової техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів в БРО; організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованих підрозділів батальйону, які ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання завдань першого ешелону оборони, матеріальними засобами, якісним харчуванням особового складу, водопостачанням, контролю доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця, планування роботи транспорту, здійснення контролю за правильністю та ефективністю його використання, управління діями з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу батальйону, підпорядкованих складів, здійснювання контролю за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів" і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ними.
Командуванню батальйону: при виконання бойових завдань в БРО та здійснювати всебічну допомогу командиру військової частини під час управління підрозділами в БРО за напрямками діяльності згідно посадових обов'язків та прямими вказівками та наказами командира військової частини; відновлення боєздатності підрозділів; постійно проводити роботу БРО з підвищення морально психологічного стану військ, навченості особового складу при бойових діях, вмілому застосуванні ОВТ та озброєння.
Штабу батальйону: при виконанні бойових (спеціальних завдань, при здійсненні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проводити всебічне забезпечення бойових дій, першого ешелону оборони до батальйону включно, а саме в межах БРО виконувати: здійснювати інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу підрозділів; продовжити цілодобове постійне управління підрозділами батальйону, доведення до командирів підрозділів зміни в обстановці; інформування взаємодіючих підрозділів; забезпечення своєчасної передачі сигналів і команд управління; контроль точності виконання підлеглими підрозділами завдань і вказівок командира; організації, планування та проведення підготовки оперативного складу чергових змін на командному пункті батальйону, здійснення контролю за виконанням поставлених завдань, визначених основним командним пунктом та штабу в цілому, перевірки взаємодії командно спостережного пункту батальйону з командно спостережними пунктами рот які ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення з противником; організації охорони та оборони, скритого маскування командних пунктів протидію веденню противником повітряної розвідки із застосуванням БпЛА, аналізу та узагальнення даних про укомплектованість батальйону особовим складом, озброєнням, військовою технікою, матеріально-технічними засобами, забезпечення організації комплексу стану військової служби, який спрямований на захищеність особового складу підрозділів, місцевого населення і навколишнього середовища від впливу негативних факторів та чинників, що виникають при повсякденній військовій та виробничій діяльності; ефективну взаємодію між командно спостережним пунктом батальйону, підрозділів щодо обміну інформацією про дії засобів повітряного нападу противника; живучість підрозділів, військових об'єктів, системи управління, у тому числі під час заміни підрозділів, запобігання безпідставних втрат особового складу, озброєння та військової техніки; організувати прикриття командно спостережних пунктів від повітряної, радіолокаційної розвідки, ударів з повітря та високоточної зброї, своєчасне укриття оперативного складу та підрозділів забезпечення функціонування пунктів управління у разі загрози нанесення противником ударів; ведення РХБ розвідки, своєчасне оповіщення підрозділів про радіаційну небезпеку, хімічне та бактеріологічне зараження; проведення заходів безпеки застосування військ, утримання сил і засобів необхідних для реагування на загрозу здійснення диверсій у районі виконання завдань; ведення постійного обліку особового складу в підрозділах, що виконують бойові завдання в БРО; цілодобово проводити хімічний та радіаційний контроль в районі ведення бойових дій; постійно організовувати заходи по удосконаленню системи прикриття переднього краю рубежу оборони мінно-вибуховими сигнальними та невибуховими загородженнями; здійснювати рекогносцировку місцевості в БРО та відпрацювання бойових планувальних документів щодо схем районів оборони РОП (ВОП) та схем вогневого ураження противника штатним та позаштатним ОВТ; мати постійних зв'язок з громадськістю та населенням в смузі виконання бойових завдань підрозділами, місцевими органами самоврядування щодо маршрутів безпечного руху, своєчасного оповіщення про загрози вогневого впливу з боку противника цивільного населення, організацію їх евакуації у разі потреби в більш безпечні райони в глибині оборонних порядків наших військ; постійно підтримувати всі засоби зв'язку та оповіщення сигналами бойового управління в робочому стані.
Медичній службі: медичну евакуацію здійснити силами та засобами медичної служби підрозділів «на себе» та «через себе» до найближчого лікувального закладу. З метою скорочення часу до надання кваліфікованої медичної допомоги за медичними показниками поранених евакуювати у найближчий лікувальний заклад МО України «через себе». В подальшому медичну евакуацію здійснити силами старшого медичного начальника та у взаємодії з закладами (установами) МОЗ України.
В акті службового розслідування зазначено також, що у журналах ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023, том 5 № 48/дск від 23.04.2024 за квітень 2024 року відсутній детальний опис діяльності вказаних підрозділів.
Однак, суд зазначає, що Розділом ІV «Порядок ведення Журналу бойових дій» Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 363 від 06.10.2020 не визначено прямого обов'язку здійснювати детальний опис в журналі бойових дій діяльності кожного підрозділу військової частини. Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено обов'язкові складові журналу бойових дій, а саме: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
У підсумкових бойових донесеннях командирів вищезазначених підрозділів наведено перелік військовослужбовців, що в період з 18.04.2024 по 30.04.2024 виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення бойових дій першого ешелону оборони до батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Службовим розслідуванням зроблено висновок, що характер поставлених завдань зазначеними підрозділами військової частини НОМЕР_2 підпадають під визначення «всебічне забезпечення підрозділів військової частини НОМЕР_2 », а тому виплата додаткової винагороди повинна була нараховуватись у розмірі 30000 грн.
Таким чином, основним спірним питанням у цій справі є характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 в період з 18.04.2024 по 30.04.2024, а саме їх безпосередня участь в районах ведення воєнних (бойових) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони.
Водночас, службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі доведено належним чином характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями окремих підрозділів військової частини НОМЕР_2 . По суті, доказовою базою вищезазначених висновків є лише оформлені документи щодо виплати додаткової винагороди (бойові розпорядження, журнали бойових дій, підсумкові бойові донесення) та пояснення відповідальних осіб за складення таких документів. Зазначені докази поставлено під сумнів, однак в спростування наведено лише суб'єктивне судження щодо характеру виконуваних бойових (спеціальних) завдань.
Суд зазначає, що обсяг поставлених бойових (спеціальних) завдань в попередньому бойовому розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 № 1186/127дск взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 , міг включати в себе безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони під час всебічного забезпечення інших підрозділів військової частини НОМЕР_2 .
Суд вважає недостатнім формальне дослідження документів, що стали підставою для виплати додаткової винагороди та зроблений на цьому висновок щодо фактичного виконання військовослужбовцями взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 .
У випадку обґрунтованого сумніву щодо правдивості зазначених відомостей в досліджених документах, комісія з службового розслідування не була позбавлена права здійснити опитування військовослужбовців, що безпосередньо перебували під час виконання бойових завдань у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 у складі військової частини НОМЕР_2 та/або суміжних підрозділів, з метою підтвердити або спростувати зазначений командирами вищезазначених підрозділів військової частини НОМЕР_2 характер виконання бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з п.1,2 розділу IV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Встановлення фактичних обставин щодо виконання військовослужбовцями взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 є основоположним фактором у прийнятті рішення щодо притягнення до відповідальності позивача, за нарахування та виплату додаткової винагороди.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
З урахуванням вищевикладеного, відповідачем не підтверджено здійснення комісією всебічного та повного проведення службового розслідування, а також достовірного встановлення характеру виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями взводу зв'язку, взводу матеріального забезпечення, служби логістики, особового складу управління та штабу військової частини НОМЕР_2 в період з 18.04.2024 по 30.04.2024.
Доводи позивача щодо правильності у перевірці ним нарахування додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період з 18.04.2024 по 30.04.2024 військовослужбовцям окремих підрозділів військової частини НОМЕР_2 та відсутності факту вчинення ним під час виконання покладених на нього обов'язків службової недбалості, в ході судового розгляду спростовано не було.
Враховуючи не підтвердження матеріалами справи обставин, що передували притягненню позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 №700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», в частині, яка стосується підполковника ОСОБА_2 .
Інші доводи і аргументи сторін викладені ними в заявах по суті справи, не впливають на оцінку спірних правовідносин судом.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати п. 1, 2, 3, 4, 5, 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.06.2025 №700 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 26.03.2025 року № 367 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», в частині, що стосується підполковника ОСОБА_2 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Повне судове рішення складено 06.11.2025.
Суддя Б.В. Богатинський