06 листопада 2025 рокуСправа № 280/7120/22
11 год. 25 хв. м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Лактіонової Г.І та сторін
від позивача: не прибув,
від відповідача: Стогній Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до - Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба судової охорони
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 280/2705/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба судової охорони, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
26.02.2024 зазначене рішення набрало законної сили.
20.10.2025 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх. № 52591 про зміну способу і порядку виконання судових рішень по справі № 280/7120/22.
22 жовтня 2025 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 280/7120/22 на 29 жовтня 2025 року о/об 10 год. 00 хв.
29 жовтня 2025 року ухвалою суду відкладено судове засідання в адміністративній справі № 280/7120/22 на 06 листопада 2025 року о 10 год. 00 хв.
06 листопада 2025 року у судове засідання позивача, та його представник не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
24 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшла письмові пояснення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в яких представник просить суд - у задоволені заяви відмовити.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти задоволення судом заяви про зміну способу і порядку виконання судових рішень по справі заперечив, з підстав, викладених у письмових поясненнях.
У відкритому судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлені рішенням суду.
Тобто, за змістом вказаної норми, суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, якщо його виконання об'єктивно не можливо у спосіб та в порядку, визначені судом в рішенні.
У заяві позивач просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 280/7120/22 на стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року (включно).
З матеріалів заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення слідує, що виконавчою службою відкрите виконавче провадження, рішення виконано частково, а саме грошові кошти нараховані ОСОБА_2 але не виплачені.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 в справі № 280/7120/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Служба судової охорони, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року (включно).
Рішення суду набрало законної сили 26.02.2024.
В даному випадку, недоплачена додаткова грошова винагорода є складовою недоплаченої заробітної плати заявника.
25.03.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом по даній справі видано виконавчий лист.
16.05.2024 представником позивача виконавчий документ направлений на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
30.06.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 78443639.
На день подання даної заяви рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 в справі № 280/7120/23 боржником виконано частково, а саме в частині зобов'язання виконання нарахування, в іншій частині зобов'язання рішення суду не виконане і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника.
На даний час триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним в частині виплати нарахованих коштів у сумі 318 260,37 грн, що підтверджується наказом Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області від 04.03.2024 року № 94 та розрахунком відповідача, направленими представнику заявника на її запит.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Право на виконання судового рішення с складовою права па судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 280/7120/23 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-V ї 11 (далі - Закон № 1404-УІІІ) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно -правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України, в редакції, що діє з 19 грудня 2024 року, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, ви плаї за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - не спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Таким чином, з часу введення в дію абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України, врегульовані саме процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що у випадку невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, що надало право на одержання виплат, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, ця обставина є самостійною обов'язковою підставою для зміни способу і порядку виконання цього рішення на стягнення відповідних виплат.
Аналізуючи чинну з 19 грудня 2025 року норму статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, заявник вважає, що в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу виконання судового рішення, наявні підстави для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права, що носить зобов'язальний характер, також може бути замінений на стягнення коштів, що нараховані на виконання рішення суду поза межами судового розгляду позову ОСОБА_1 по суті вимог.
Виконання цього рішення суду зобов'язального характеру передбачало обов'язок відповідача вчинити такі дії: нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 грн 00 коп. на місяць, починаючи з 24.02.2022.
Виконуючи це рішення суду, відповідач здійснив розрахунок та видав наказ щодо розрахунку ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (включно) у якому донарахував заборгованість в сумі 296 647,47 грн.
Відтоді ці кошти позивачу не виплачені. Боржник повідомив представника заявника та державного виконавця, що невиконання рішення суду у цій частині зумовлене дефіцитом коштів та недостатністю фінансування. Заборгованість за цим рішенням буде виплачена при надходженні відповідного фінансування, в порядку черговості.
Рішення суду залишається не виконаним понад рік з дати набрання ним законної сили, тому ця обставина є самостійною правовою та фактичною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача указаної суми.
Заявник вважає, що для повного та фактичного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду, необхідно встановити або змінити спосіб виконання рішення суду.
Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати грошового забезпечення, нарахованого за період часу з 24 лютого 2022 р. по 20 січня 2022 року в сумі 296 647,47 грн, заявник вважає за доцільне змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача/боржника цих виплат, які є складовою заробітної плати, на користь стягувача.
Наведене дозволяє суду дійти висновку, що Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області не виконало рішення суду у цій справі в частині покладеного на нього обов'язку виплатити належну позивачу додаткової винагороди.
При цьому, зміна способу і порядку виконання рішення суду у цій справі на "стягнення" відповідних сум недоплаченої додаткової винагороди з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області не змінює такого причинно-наслідкового зв'язку та жодним чином не сприяє повному виконанню судового рішення.
Отже, подана позивачем заява становить вимогу не щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, а заявник фактично просить суд змінити резолютивну частину рішення суду по суті вирішених позовних вимог, що не узгоджується з приписами статті 378 КАС України щодо мети та цілей застосування відповідного процесуального механізма, спрямованого на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, безпідставними є посилання представника позивача в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, яким статтю було доповнено згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024, оскільки вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення військовослужбовціву відновинах публічної служби, та не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243, 248 та 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 , адвоката Бутенко Ірини Олександрівни, про зміну способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 280/7120/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06.11.2025.
Суддя Р.В. Сацький