06 листопада 2025 рокуСправа № 280/9715/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про забезпечення адміністративного позову у справі
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872)
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецького, буд.13, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 00015622)
про визнання протиправними та скасування постанов,
05.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору;
2) визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору;
3) визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 ВП №79449919 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
4) визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
З позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в які просить суд:
- зупинити стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 у ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження цієї постанови;
- зупинити стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.10.2025 у ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження цієї постанови.
В обґрунтування заяви зазначено, що державний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження, оскільки строк відстрочки виконання судового рішення не сплив. Після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви останнього постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження скасовано не було. Заявник наголошує, що АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України, яке внаслідок обстрілів зазначає значних збитків. Більшість генеруючих потужностей товариства не доступно, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на ТЕС не підлягає відновленню, що призвело до скрутного фінансового становища та неможливість вести повноцінну господарську діяльність. При цьому, арешт та стягнення заборгованості та суми виконавчого збору призведе до повної зупинки підприємства в опалювальний сезон 2025-2026 років, залишить людей без світла, опалення та води.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та долучені до неї докази, суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що 28.10.2025 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №79449919 з примусового виконання судового наказу, виданого Господарським судом Запорізької області 24.09.2025 по справі №908/3497/23. В межах вказаного виконавчого провадження винесено: постанову про стягнення виконавчого збору від 28.10.2025, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.10.2025, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.10.2025, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 31.10.2025, постанову про стягнення виконавчого збору від 31.10.2025.
Предметом пред'явленого позову є визнання протиправними та скасування, зокрема, постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 47238972,27 грн та від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10682051,46 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з частиною третьою статті 40 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом, постанова державного від 28.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 47238972,27 грн була винесена одночасно з постановою про відкриття провадження. Надалі, після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача) державним виконавцем винесено постанову від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10682051,46 грн, оскільки сума заборгованості, яка підлягає стягненню та не була сплачена на момент відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом (судовим наказом Господарського наказу Запорізької області), становить 106820514,60 грн.
Суддя враховує, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, у зв'язку з чим наявна можливість вчинення відповідачем дій щодо виведення постанов про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження з метою їх виконання.
Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та призвести до непропорційних негативних наслідків у майновому стані позивача у вигляді стягнення виконавчого збору, то сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення (виконавчого збору) на підставі виконавчих документів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору та від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення публічного-правового спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. При цьому зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов не скасовує їх чинність, жодним чином не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Враховуючи викладене, заява представника Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя
Заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про забезпечення позову в адміністративній справі № 280/9715/25 задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 47238972,27 грн та від 31.10.2025 ВП №79449919 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10682051,46 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/9715/25.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 06.11.2025.
Суддя К.В.Мінаєва