06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/15930/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 173738,69 грн.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року частково задоволено клопотання Відповідача та продовжено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.08.2025року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій Позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 128233,99 грн.
В судовому засіданні представник Позивача, Головного управління ДПС у Житомирській області, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачу, як власнику об'єктів житлової нерухомості, відповідними податковими повідомленнями - рішеннями було нараховано податкових зобов'язань на загальну суму 18336,00грн. Вказані податкові повідомлення - рішення Відповідач не оскаржив, податкові нарахування не сплатив, що призвело до нарахування пені на загальну суму 910,57грн.
Крім того, як пояснив представник Позивача, Відповідачу як власнику об'єктів нежитлової нерухомості, відповідними податковими повідомленнями - рішеннями було нараховано податкових зобов'язань на загальну суму 106185,96грн. Вказані податкові повідомлення - рішення Відповідач не оскаржив, податкові нарахування сплатив частково. За Відповідачем рахується податковий борг з цього податку на загальну суму 102821,06грн., а також пеня на загальну суму 6166,36грн.
В судовому засіданні Відповідач позовні вимоги визнав частково і пояснив, що після відкриття провадження у справі Позивач в липні поточного року скасував три податкові повідомлення - рішення та видав нові, що призвело до зменшення податкового боргу на 35498,88грн. Відповідач зазначив, що в період з 07.06.2022року по 31.10.2023року не перебував за зареєстрованим місцем проживання, так як проходив військову службу, а тому не мав можливості фізично отримати ряд податкових повідомлень - рішень.
Більш того, Відповідач зазначив, що стягнення вказаної податкової заборгованості вже здійснюється в примусовому порядку державними виконавцями за місцем його проживання.
За клопотаннями сторін після пояснень представника Позивача та Відповідача сторін суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року витребувано у Овруцького відділу державної виконавчої служби у Коростенському районні Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) докази, а саме:
- наявності чи відсутності виконавчого провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості до бюджетів, якщо так - то надати копію постанови про відкриття відповідного провадження;
- у випадку відкриття виконавчого провадження надати до суту копію документу, що слугував підставою для такого відкриття, та інформацію щодо стягнення з Позивача відповідних коштів або їх спати в добровільному порядку.
17.10.2025року до суду надійшла запитувана інформація від Овруцького відділу державної виконавчої служби у Коростенському районні Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.
Із зведеного розрахунку вбачається, що за даними Позивача за Відповідачем числиться податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 128233,99 грн.
Судом встановлено, що Позивачем у відповідності до вимог ст.54 та ст.266 Податкового кодексу України були прийняті слідуючі податкові повідомлення - рішення, якими Відповідачу, як власнику об'єктів житлової нерухомості, нараховано грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 18336,00грн., а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0323612-2411-0616 від 23.09.2022 року в сумі 5730,00 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171099-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 6207,50 грн.;
- податкове повідомлення рішення №1081656-2411-0616-UA1806017000069581 від 21.08.2024 року в сумі 6398,50 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення Відповідачем не оскаржувались ні в судовому ні в адміністративному порядку. Не сплата Відповідачем вказаних податкових зобов'язань призвела до нарахування пені на загальну суму 910,57грн.
Судом встановлено, що Позивачем у відповідності до вимог ст.54 та ст.266 Податкового кодексу України були прийняті слідуючі податкові повідомлення - рішення, якими Відповідачу, як власнику об'єктів нежитлової нерухомості, нараховано грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 108987,42грн., а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0323611-2411-0616 від 23.09.2022 року в сумі 4212,00 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171101-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 4563,00 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171104-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 12017,18 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171105-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 269,00 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171106-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 4104,75 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171107-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 23230,35 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171108-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 3043,95 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0171109-2411-0616-UA1806017000069581 від 05.06.2023 року в сумі 2985,45 грн.;
- податкове повідомлення рішення №1081655-2411-0616-UA1806017000069581 від 21.08.2024 року в сумі 23945,13 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410062-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 3137,61 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410064-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 4703,40 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410065-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 4231,05 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410068-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 12387,63 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410069-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 277,38 грн.;
- податкове повідомлення рішення №0410070-2411-0616-UA1806017000069581 від 02.05.2024 року в сумі 3077,31 грн..
Вищевказані податкові повідомлення-рішення Відповідачем також не оскаржувались ні в судовому ні в адміністративному порядку. Відповідачем частково сплачені вказані податкові зобов'язання. Несплаченими є зобов'язання на загальну суму 102821,06 грн., що також призвело до нарахування пені на загальну суму 6166,36грн.
Суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, доводи Відповідача, що частина податкових зобов'язань є неузгодженими, так як в період з 07.06.2022року по 31.10.2023року Позивач не перебував за зареєстрованим місцем проживання по причині проходження військової служби, а тому не мав можливості фізично отримати ряд податкових повідомлень - рішень.
Відповідач не врахував, що приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України прямо передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 42.5 статті 43 Податкового кодексу у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд вважає безпідставними також доводи Відповідача, що Позивач в липні поточного року скасував три податкові повідомлення - рішення та видав нові, що призвело до зменшення спірного податкового боргу на 35498,88грн.
Безспірно, Позивачем в липні 2025року скореговані окремі повідомлення - рішення за 2025рік, але предметом спору не є стягнення податкового боргу Відповідача за 2025рік.
Суд вважає безпідставними також доводи Відповідача, що стягнення вказаної податкової заборгованості вже здійснюється в примусовому порядку державними виконавцями за місцем його проживання.
Згідно інформації, що надійшла на запит суду від Овруцького відділу державної виконавчої служби у Коростенському районні Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні органів виконавчої служби перебували виконавчі провадження щодо стягнення з Відповідача податкового боргу за виконавчими документами №7776/2020 від 05.11.2020року та №240/41060/21 від 08.12.2022року, виданих Житомирським окружним адміністративним судом.
Примусове стягнення з Відповідача податкового боргу згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020року у справі №240/832/20 було зумовлено не с платою податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених податковими повідомленнями - рішеннями за 2019рік.
Примусове стягнення з Відповідача податкового боргу згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2022року у справі №240/41060/21 було зумовлено не с платою податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначених податковими повідомленнями - рішеннями за 2020 та 2021роки.
Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що примусове стягнення з Відповідача податкового боргу визначених податковими повідомленнями - рішеннями за 2023 та 2024роки, не здійснювалося.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ПК України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 129.1. статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження, нарахування пені на суму такого заниження розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).
Відповідно до зведеного розрахунку Головного управління ДПС у Житомирській області за Відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 128233,99 грн.
Суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області Відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" №10870-55 від 03.09.2019 року.
В силу положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Враховуючи викладене, грошове зобов'язання у сумі 128233,99 грн. набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 у справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 у справі № 818/1117/16.
Податковий борг Відповідачем у повному обсязі не погашався, у тому числі і на дату розгляду цього спору по суті.
Отже, надіслання Відповідачеві інших податкових вимог, як умова для належного звернення Позивачем до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, законом не вимагається.
При вирішенні цього спору судом враховано, що Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати податкового боргу.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з Відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат Позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі 128233,99 грн. (сто двадцять вісім двісті тридцять три гривні 99 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
06.11.25