06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/9506/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №063350019278 від 07.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до всього страхового стажу та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 10-ти місячних пенсій.
Позов мотивовано тим, що позивач є працівником закладу охорони здоров'я, відповідно до норм чинного законодавства має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком, в зв'язку із чим звернувся до відповідача із відповідною заявою. Однак відповідачем відмовлено їй у призначенні грошової допомоги. Разом з тим, позивач вважає, що на дату звернення до відповідача він має стаж роботи, що дає право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Представник відповідача зазначає, що при аналізі наданих документів до заяви від 30.10.2024 року про нарахування 10 пенсій працівнику охорони здоров'я встановлено, що згідно записів трудової книжки за період з 07.07.1988 по 12.05.1996 позивач працювала в міжколгоспному санаторії "Денеші", який рішенням Житомирської обласної державної адміністрації від 13.05.1996 № 290 реорганізовано в обласний лікувально - санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Денеші" комунальної власності Житомирської обласної державної обласної адміністрації. Однак, інформація згідно наданої довідки від 28.10.2024 № 688 про те чи відносився міжколгоспний санаторій "Денеші" до комунальної чи державної власності у період роботи з 07.07.1988 по 12.05.1996 відсутня. Інших документів, які б підтвердили форму власності підприємства позивачкою не надано. Оскільки, спеціальний стаж становив менше за необхідний стаж 30 років (для жінок), тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Станом на дату розгляду справи Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористалося, відзиву на позовну заяву до суду не надіслало.
Згідно з ч. 5ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
30.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій.
За принципом екстериторіальності за результатами розгляду документів щодо призначення пенсії за вислугу років Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 07.11.2024 прийнято рішення № 063350019278 про відмову у нарахуванні 10 пенсій працівнику охорони здоров'я, оскільки, спеціальний стаж становив менше за необхідний стаж 30 років (для жінок).
При аналізі наданих документів до заяви від 30.10.2024 року про нарахування 10 пенсій працівнику охорони здоров'я відповідачем встановлено, що згідно записів трудової книжки за період з 07.07.1988 по 12.05.1996 позивач працювала в міжколгоспному санаторії "Денеші", який рішенням Житомирської обласної державної адміністрації від 13.05.1996 № 290 реорганізовано в обласний лікувально - санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Денеші" комунальної власності Житомирської обласної державної обласної адміністрації.
Інформація згідно наданої довідки від 28.10.2024 № 688 про те чи відносився міжколгоспний санаторій "Денеші" до комунальної чи державної власності у період роботи з 07.07.1988 по 12.05.1996 відсутня.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону №1058-ІV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок № 22-1).
Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі також - Перелік № 909).
У розділі 2 «Охорона здоров'я» Переліку № 909 визначено, що робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу у санаторно-курортних закладах дає право на пенсію за вислугу років.
У примітці №2 до вказаного Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що заклад охорони здоров'я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
З метою забезпечення державної політики щодо створення та функціонування закладів охорони здоров'я і заняття медичною і фармацевтичною діяльністю, наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 затверджено Перелік закладів охорони здоров'я, відповідно до якого до закладів охорони здоров'я належать, зокрема, лікувально-профілактичні заклади, у тому числі санаторно-курортні заклади, до яких віднесено санаторії-профілакторії.
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 01.06.1987 прийнята на посаду санітарки-прибиральниці в Міжколгоспний санаторій «Денеші». 07.07.1988 переведена на посаду медсестри гідропатії родонолікування на період декретної відпустки основного працівника. 21.03.1989 переведена постійно на посаду м/с гідропатії родонолікування. 30.06.2021 звільнена за власним бажанням . 01.07.2021 прийнята на посаду сестри медичної (брат медичний) фізіотерапевтичного відділення Комунального підприємства Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення «Дениші» Житомирської обласної ради.
Зазначене підтверджується також довідкою Комунального підприємства Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення «Дениші» Житомирської обласної ради від 06.04.2022 №161.
Відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідач вказує про недостатній страховий стаж, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій , до якого не зараховано період роботи з 07.07.1988 по 12.05.1996, оскільки установа не відносилася до закладів державної та комунальної власності.
При цьому, в рішенні від 07.11.2024 № 063350019278 про відмову у нарахуванні 10 пенсій працівнику охорони здоров'я відповідач встановив, що згідно наданої довідки від 28.10.2024 №688 Комунального підприємства Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення «Дениші» Житомирської обласної ради в 1973 за Дорученням Міністра сільського господарства УРСР, виконавчим комітетом Житомирської обласної ради трудящих створено міжколгоспний будинок відпочинку санаторного типу «Денеші» та затверджено його статут рішенням №256 від 29.06.1973, який введено в експлуатацію у 1983 році та переведено у підпорядкування Українського державно-кооперативного об'єднання «Укрсільгоспздравниця» та відділу охорони здоров'я Житомирського облісполкому.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.
Отже, на період роботи позивача па посаді сестри медичної у міжколгоспному санаторії «Денеші» в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста, а зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 року у справі № 466/2943/17, який враховується судом згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, періоду роботи позивача в Міжколгоспному санаторії «Денеші у період з 07.07.1988 по 12.05.1996.
Суд також враховує, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні.
Отже, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
Також, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії від 07.11.2024 № 063350019278 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, як освіти відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за її заявою.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачці пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбачених п. п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 07.07.1988 по 12.05.1996, у зв'язку із чим виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день її призначення.
Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області листом лише повідомило про результат розгляду його заяви, натомість рішенням, яке безпосередньо впливає на права позивача є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 063350019278 від 07.11.2024, яким протиправно відмовлено в грошової допомоги.
Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області заявлені безпідставно, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке прийняло протиправне рішення.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13814885) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.11.2024 № 063350019278 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
06.11.25