05 листопада 2025 рокуСправа №160/11509/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Губининської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Губининської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
-визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни про накладення штрафу від 09.04.2025 року, що винесені у виконавчому провадженні ВП № 76049118 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача на виконанні перебуває виконавче провадження №76049118, яке відкрито 16.09.2024 з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8601/22. Вказаним рішенням суду зобов'язано Губиниську селищну раду у строк визначений чинним законодавством повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1223281500:02:083:0036, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. Реагуючи на вказану постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем в найкоротші строки було подано головному державному виконавцю клопотання про закриття виконавчого провадження та повідомлено, що питання про затвердження проекту землеустрою було включено до порядку денного пленарного засідання 31-ї сесії Губиниської селищної ради VIII скликання, що відбувалася 30.04.2024, за результатами голосування було прийнято рішення №52-31/VIII від 30.04.2024. Водночас, 15.04.2025 від державного виконавця була отримана постанова в рамках виконавчого провадження №76049118 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. Позивач не погоджується з таким рішення відповідача, оскільки державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, не врахував поважність причин невиконання рішення суду. Позивач посилається на те, що Перехідні положення Земельного кодексу України під час дії воєнного стану забороняють безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Позивач наполягає, що вжив вичерпних заходів для вирішення питання про виконання вказаного судового рішення. За вказаних обставин вважає, що постанова від 09.04.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду є протиправною та підлягає скасуванню, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11509/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі - строк для пояснень.
Ухвалою про відкриття провадження у справі також витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження №76049118; а також усі докази, що стали підставою для прийняття постанови, що оскаржується.
Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) подано відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з наступного. На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76049118 з виконання вимог виконавчого листа, виданого 14.10.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом №160/8601/22. 16.09.2024 державним виконавцем відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржника було проінформовано про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів. 07.10.2024 до відділу примусового виконання рішень від боржника надійшов лист, яким було повідомлено, що рішенням Губиниською селищною радою № 52-31/VIII від 30.04.2024 про розгляд звернення ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для відведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 - відкладено розгляд питання про затвердження проекту землеустрою, тобто боржник взяв на себе виключно прерогативу суду та вирішив відкласти виконання даного рішення суду в самостійному порядку. Розглянувши зазначений лист боржника (з додатками) державний виконавець дійшов висновку, що боржником лише прийнято рішення про відкладення розгляду зазначеного питання до закінчення дії правового режиму воєнного стану. Вимоги даного рішення суду залишаються невиконаними, тому клопотання Губиниської селищної ради, викладені в листі від 02.10.2024 (вих. № 2582), щодо закінчення виконавчого провадження залишено без задоволення. 07.11.2024 державним виконавцем відділу на адресу боржника було направлено вимогу виконавця, якою було повідомлено, що клопотання боржника від 02.10.2024 залишено без задоволення та зобов'язано боржника виконати вимоги даного рішення суду. Станом на 10.12.2024 будь-якої інформації від боржника до відділу не надійшло. 10.12.2024 боржнику було направлено вимоги виконавця (вдруге). Станом на 09.04.2025 будь-якої інформації стосовно виконання вимог боржником даного рішення суду або вчинення дій боржником, спрямованих на його повне та фактичне виконання до відділу не надійшло. Отже, рішення суду залишається невиконаним. За вказаних обставин, 09.04.2025 державним виконавцем відділу у відповідності до вимог ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., яку направлено на адресу боржника для виконання. Враховуючи викладене, порушень вимог законодавства при прийнятті оспорюваної постанови не було, вона є правомірною, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
До відзиву долучено копію матеріалів виконавчого провадження.
Позивачем подано додаткові пояснення, в якому повідомлено, що в ході пошуку відомостей про електронну адресу ОСОБА_1 в загальнодоступних джерелах інформації було встановлено наявність петиції про присвоєння звання Героя України (посмертно) головному сержанту ОСОБА_1 , у зв'язку із чим в подальшому питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність буде вирішуватись зі спадкоємцями.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі №160/8601/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії дій - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення 8 сесії VІІІ скликання Губиниської селищної ради № 37-8/VІІІ від 14 липня 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 1223281500:02:083:0036) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, яка розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Зобов'язано Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області (вул. Шевченка, буд. 16, смт Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл., 51250, код ЄДРПОУ 04338457), у строк визначений чинним законодавством, повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1223281500:02:083:0036, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі №160/8601/22 набрало законної сили 29.09.2022.
14.10.2022 судом у даній справі оформлено та видано виконавчий лист.
16.09.2024 на підставі заяви представника стягувача (за довіреністю) головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76049118 з примусового виконання виконавчого листа №160/8601/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14.10.2022, про зобов'язання Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області (вул. Шевченка, буд. 16, смт Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська обл., 51250, код ЄДРПОУ 04338457), у строк визначений чинним законодавством, повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1223281500:02:083:0036, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду в цьому рішенні
Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, отримання якої не заперечуються учасниками.
Листом від 02.10.2024 №2582 Губиниською селищною радою було направлено головному державному виконавцю Дрижирук О.О. клопотання про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду за виконавчим документом.
У вказаному клопотанні позивачем повідомлено, що Губиниська селищна рада 30.04.2024 самостійно виконала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі № 160/8601/22 та здійснила повторний розгляд питання затвердження проекту землеустрою. Вказане питання було включено до порядку денного пленарного засідання 31-ї сесії Губиниської селищної ради VIII скликання, що відбувалася 30.04.2024. За результатами голосування було прийнято рішення №52-31 /VIII від 30.04.2024, відповідно до якого Губиниська селищна рада вирішила відкласти розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:02:083:0036 площею 2,00 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства до закінчення дії правового режиму воєнного стану, оскільки згідно з підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
До вказаного клопотання позивачем долучено копію рішення Губиниської селищної ради VIII скликання №52-31/VIII від 30.04.2024 «Про розгляд звернення ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 », яким вирішено відкласти розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:02:083:0036 площею 2,га у власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства (код КВЦНЗД 01.03), яка розташована за межами населеного пункту на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області до закінчення дії правового режиму воєнного стану.
07.11.2024 головним державним виконавцем Ольгою Дрижирук було винесено вимогу виконавця боржнику, у якій повідомлено, що клопотання Губиниської селищної ради, викладене в листі від 02.10.2024 (вих.№2582) щодо закінчення виконавчого провадження, залишено без задоволення, оскільки заяву стягувача повторно по суті не розглянуто, боржником лише прийнято рішення про відкладення розгляду зазначеного питання до закінчення дії режиму воєнного стану. Вказаною вимогою зобов'язано боржника виконати вимоги даного рішення суду, про що не пізніше наступного дня з моменту отримання даної вимоги повідомити відділ примусового виконання рішень.
Зазначену вимогу було направлено позивачу засобами поштового зв'язку та вручено за довіреністю 12.11.2024.
10.12.2024 головним державним виконавцем Ольгою Дрижирук було винесено вимогу виконавця боржнику (вдруге) та попереджено, що за невиконання рішення суду боржником та за невиконання законних вимог державного виконавця, спрямованих на фактичне виконання даного рішення суду, державним виконавцем будуть застосовані до боржника штрафні санкції у відповідності до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначену вимогу було направлено позивачу засобами поштового зв'язку та вручено за довіреністю 24.01.2025.
09.04.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук О.О. прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №76049118, якою за невиконання рішення суду, невиконання боржником законних вимог виконавця, спрямованих на його повне та фактичне виконання, накладено на Губиниську селищну раду штраф у розмірі 5100,00 грн.
Цією постановою повідомлено боржника про зобов'язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Зазначену постанову було направлено супровідним листом від 09.04.2025 за № 11404 на адресу позивача та вручено 15.04.2025.
Не погодившись з постановою про накладення штрафу від 09.04.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Під виконавчим провадженням як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону №1404-VIII, розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону № 1404-VIII).
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У частинах четвертій, п'ятій статті 19 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
В абзаці першому частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII зазначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VІІІ визначено, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства у контексті справи суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і спрямований на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Більше того, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічні праві висновки неодноразово виснувались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 19.09.2019 у справі №686/22631/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено вимоги про скасування постанови головного державного виконавця від 09.04.2025 у ВП №76049118 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що виконавче провадження №76049118 відкрито з примусового виконання виконавчого листа №160/8601/22, виданого 14.10.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1223281500:02:083:0036, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
Суд враховує, що державним виконавцем в постанові від 16.09.2024 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/8601/22 встановлено боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду.
Копію вказаної постанови отримано позивачем 23.09.2024, про що самостійно зазначено позивачем в позовній заяві.
Однак, станом як час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, так і на час розгляду цієї справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі №160/8601/22, яким зобов'язано Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області у строк визначений чинним законодавством повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1223281500:02:083:0036, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду в цьому рішенні - не виконано.
Посилання позивача на те, що рішення суду фактично виконано, а саме: здійснено повторний розгляд питання затвердження проекту землеустрою та за результатами голосування було прийнято рішення №52-31 /VIII від 30.04.2024, не враховуються судом, оскільки з рішення №52-31/VIII від 30.04.2024 не вбачається розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, а лише прийнятя рішення про відкладення розгляду цього питання до закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Оцінюючи поважність причин невиконання позивачем судового рішення, суд висновує наступне.
Неможливість виконання згаданого судового рішення, позивач обґрунтовує тим, що станом на час прийняття оскарженої постанови прийнято Закон України від 24.03.2022 № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (набрав чинності 07.04.2022). Відповідно до розділу X «Перехідні положення» згаданого закону Земельний кодекс України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).
Тому, на думку позивача, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на затвердження ним проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (на виконання рішення суду від 29.08.2022 у справі №160/8601/22). У зв'язку з цим, позивач вважає правомірним рішення, яким відкладено розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до закінчення дії правового режиму воєнного стану.
Суд не погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не віднесено до заборон, встановлених підпунктом 5 пункту 27 «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що затвердження проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і надання відповідної земельної ділянки у власність за наслідками такого затвердження не є тотожним.
При цьому, покликання позивача на внесенні зміни до деяких законодавчих актів України не можуть свідчити про правомірність бездіяльності суб'єкта владних повноважень у здійсненні владних управлінських функцій при виконанні рішення суду щодо повторного розгляду питання про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, що здійснено відповідачем не було.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення суду не виконано без поважних причин.
Крім того, суд зауважує, що Губиниська селищна рада зверталась до суду із заявою про відстрочення виконання рішення по справі №160/8601/22.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 заяву Губиниської селищної ради про відстрочення виконання рішення по справі №160/8601/22 повернуто без розгляду.
З огляду на зазначене, під час судового розгляду справи судом не встановлено порушень відповідачем порядку прийняття постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 09.04.2025 у виконавчому провадженні №76049118.
Підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірною постанови відповідача судом не встановлено.
Суд повторно зазначає, що накладення штрафу зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
За таких обставин, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, оскаржувана постанова є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження: 51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., сел. Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, місцезнаходження: 49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова