03 листопада 2025 рокуСправа № 160/19305/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовних вимог без розгляду у справі №160/13872/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОПЛЮСРЕСУРС» до: 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОПЛЮСРЕСУРС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до: 1- Державної податкової служби України, 2- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4 від 20.07.2023 року на загальну суму 750000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 120 833,33 грн;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 20.07.2023 року на загальну суму 750000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%- 120 833,33 грн, датою їх фактичного подання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/19305/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви.
Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що ТОВ «НІКОПЛЮСРЕСУРС» скористалось правом на досудовий порядок вирішення спору і звернулося зі скаргою на рішення Комісії регіонального рівня №9454030/33661912 від 04.09.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 20.07.2023.
За результатами розгляду скарги Комісією регіонального рівня прийнято рішення №69379/33661912/2 від 22.09.2023 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позовну заяву подано позивачем 02.07.2025, тобто з порушенням вказаної норми.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено наступне.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, Нікопольська міська територіальна громада Нікопольського району Дніпропетровської області, на території якої розташоване підприємство позивача та ведеться його господарська діяльність, віднесена до території активних бойових дій. Вказаний факт є загальновідомим та офіційно визнається державою.
Місто Нікополь зазнає постійних, систематичних та інтенсивних артилерійських, мінометних обстрілів та атак з використанням безпілотних летальних апаратів з боку збройних сил російської федерації.
28.11.2023 року, місто Нікополь, в чергове було обстріляне ворожою артилерією, район обстрілу прийшовся на місце розташування виробничих потужностей та місце розташування офісу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоплюсресурс", (зазначені приміщення орендуються з початку 2022 року позивачем у ТОВ НТЦ "Редуктор"). В результаті вказаного обстрілу було пошкоджено дах, двері, проходи до приміщень офісу, в якому розташовувалось ТОВ "Нікоплюсресурс". В результаті обстеження будівлі після обстрілу, з'ясувалось, що деблокувати завали неможливо без залучення важкої гідравлічної техніки, а оскільки територіально вказаний район знаходиться на відстані менше 1 км від берегової лінії, вказані роботи із залученням техніки видались неможливими, з огляду на не допущення можливого обстрілу самої техніки та персоналу, що мав би виконувати роботу. Таким чином, з 28 листопада 2023 року електронні носії інформації ТОВ "Нікоплюсресурс" було знищено під час обстрілу, а паперові екземпляри первинної документації знаходились поза можливим доступом, оскільки до них фізично не існувало можливості дістатись. Наприкінці червня 2025 року, під час одного з чергових обстрілів міста, випадково було пошкоджено одну зі стін приміщення, де знаходився офіс ТОВ "Нікоплюсресурс", внаслідок чого з'явилась можливість потрапити в середину та зібрати вціліле майно Товариства, документи та техніку.
Позовна заява за поясненнями позивача була направлена до суду як тільки представники позивача отримали можливість доступу до первинної документації.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ, а 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд в Огляді від 04 березня 2022 року «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
В постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 і в постанові 04 квітня 2023 у справі №140/1487/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на вищезазначене, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду, суд залишає без задоволення.
Керуючись ст. ст. 121, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовних вимог без розгляду у справі №160/13872/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОПЛЮСРЕСУРС» до: 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона