КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1100/25
Провадження № 2-а/488/38/25 р.
Іменем України
06.11.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область), в обґрунтування якого вказала наступне.
Постановою № 000499 від 13.03.2025 року, винесеною старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В., вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП. Згідно даної постанови 13.03.2025 р. о 13 год 35 хв. було встановлено, що за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна 1 було спиляно без наявності дозвільних документів (ордер на видалення зелених насаджень, акт обстеження) 2 дерева породи «Горіх» діаметрами у корі біля шийки кореня 38 см. і 50 см., що є порушенням ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» та ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Позивачка не погодилася із притягненням її до адміністративної відповідальності та вказала, що 13.03.2025 року вона була запрошена до приміщення відповідача за адресою: вул. 3-тя Слобідська 134 у м. Миколаєві, де старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В. відносно неї о 15 год. 00 хв. 13.03.2025 р. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 000499. У даному протоколі було вказано, що позивачкою 13.03.2025 р. о 13 год. 35 хв. за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна 1 було спиляно без дозвільних документів 2 дерева породи «Горіх» діаметрами у корі біля шийки кореня 38 см. і 50 см., що є порушенням ст.ст. 5, 10 Закону України «Про рослинний світ», ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 3 Порядку, затв. Постановою КМУ 31045 від 01.08.2006 р. Внаслідок правопорушення вимог природоохоронного законодавства заподіяна шкода, розрахунок якої відсутній, у порушника нічого не виявлено, не вилучено, свідки відсутні. У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 14.03.2025 р.
Однак справу про адміністративне правопорушення було розглянуто 13.03.2025 р. та винесено оскаржувану позивачкою постанову, якою її було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивачка зазначила, що вона не погодилась із притягненням до адмінвідповідальності, але з метою уникнення зупинення банківських операцій на своїй карті, вона сплатила накладений на неї штраф. Проте згодом вона отримала претензію відповідача № 77 від 17.03.2025 р. про стягнення з неї шкоди, завданої внаслідок незаконного видалення дерев, на загальну суму - 8 900 грн.
Обґрунтовуючи свій позов, позивачка вказала, що вона не вчиняла вказаного адміністративного правопорушення, жодних підтверджуючих це доказів у справі немає, і більше того, описова частина вказаних протоколу та постанови не містить об'єктивної сторони інкримінованого їй правопорушення.
Посилаючись на викладене, позивачка просила:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000499 від 13.03.2025 року, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В., про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП, та стягнути на її користь сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року було відкрито провадження у даній справі, її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія вказаної ухвали разом із копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів надсилалась учасникам справи, відповідно до вимог ст. 174 КАС України. Відповідачу надавався строк для подання відзиву, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.
У своєму відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову мотивуючи тим, що позивачка була правомірно притягнута до адміністративної відповідальності при обставинах, що викладені в оскаржуваній нею постанові. Крім цього, представник відповідача посилався на те, що розгляд справи був призначений спочатку на 14.03.2025 р., проте за клопотанням позивачки, він був проведений 13.03.2025 р., тому її доводи про порушення процедури розгляду справи є безпідставними.
У відповіді на відзив представник позивача вказував на те, що доводи представника відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими і доказів правомірності притягнення позивачки до адміністративної відповідальності до відзиву не надано.
Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши зібрані по справі письмові докази та надавши їм відповідну оцінку, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754.
Згідно з вимогами ст.153 КУпАП знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення в межах населених пунктів покладається на осіб, винних у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Згідно із вимогами п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Диспозиція статті 153 КУпАП визначає порушенням умисні дії особи по знищенню або пошкодженню зелених насаджень. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 153 КУпАП, виражається у знищенні або пошкодженні зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжитті заходів для їх охорони, а також самовільному перенесенні в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із положеннями ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно Постанови КМУ від 08 квітня 1999 року №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" до категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі, та зрубані та викорчувані чагарники. До категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без ордера на видалення зелених насаджень, повідомлення, декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Судовим розглядом встановлено, що постановою № 000499 від 13.03.2025 року, винесеною старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В., позивачка по даній справі - ОСОБА_1 була притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП, за якою на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді 340 грн. штрафу. Постанова мотивована тим, що о 13 год. 35 хв. 13.03.2025 року було встановлено, що за адресою: м. Миколаїв, вул. Вокзальна 1 було спиляно без наявності дозвільних документів (ордер на видалення зелених насаджень, акт обстеження) 2 дерева породи «Горіх» діаметрами у корі біля шийки кореня 38 см. і 50 см.
Винесенню даної постанови передувало складення відносно позивачки протоколу про адміністративне правопорушення № 000499 від 13.03.2025 р., у якому зазначені ті ж самі обставини і суть адміністративного правопорушення, вчиненого позивачкою.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Як вже судом зазначалося вище, диспозиція статті 153 КУпАП визначає порушенням лише умисні дії особи по знищенню або пошкодженню зелених насаджень.
Між тим, доказів вчинення саме позивачкою ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, а у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені додатки та об'єктивна сторона правопорушення, вчиненого позивачкою (дія чи бездіяльність, час, місце, спосіб тощо). Також відсутні матеріали фото/відео зйомки, які були використані відповідачем як докази вчиненого правопорушення.
Не зазначення у постанові всіх необхідних відомостей про адміністративне правопорушення позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачкою постанова була винесена у відсутність належних та допустимих доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП.
Також суд вважає необхідним звернути увагу на те, що протокол, яким встановлено вчинення позивачкою адміністративного правопорушення і постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності були винесені однією і тією ж посадовою особою відповідача - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В. На думку суду це є свідченням порушення відповідачем принципу безсторонності при прийняття рішення, встановленого, зокрема, ст. 2 КАС України.
Суд виходить із того, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі Срамек проти Австрії, справа Волков проти України від 09.01.2013р. заява № 21722/11). Європейський суд з прав людини, у рішенні Волков проти України від 09.01.2013р. (заява № 21722/11) визначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.
Тому дії посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення відносно позивачки, і при розгляді справи про правопорушення надавала правову оцінку та перевіряла правильність складення матеріалів справи про правопорушення, які нею ж і були оформлені, викликать обґрунтовані сумніви в її об'єктивності та неупередженості. Тим більше, за відсутності доказів вчинення позивачкою вказаного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки оспорювана позивачкою постанова не відповідає вимогам законодавства, була винесена у відсутність доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, і в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суб'єкт владних повноважень до суду таких доказів не надав, то суд приходить до обґрунтованого висновку, що притягнення її до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням діючого законодавства.
Тому така постанова не може вважатись законною та обґрунтованою, і підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 286, 293, 295 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 000499 від 13.03.2025 року, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Кривко І.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП,- скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на користь ОСОБА_1 968,96 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Відповідач - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), 65114, м. Миколаїв, Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги 22, код ЄДРПОУ 43879780.
Суддя Л.І. Селіщева