Справа № 485/1729/25 Пров. №2/478/536/2025
27.10.2025 смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Іщенко Х.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крюкової О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 12087,60 грн., судового збору у розмірі 2422,40 та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 11.02.2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір (договір кредитної лінії) № 136288373 у формі електронного документу з використанням електронного електронного підпису позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4Y92D.
Згідно п.п. 2.1, 2.3 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Вказаний транш має бути повернуто до 13.03.2022 року.
Відразу після вчинених дій Відповідача, 11.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до Договору Сторони погодили наступні умови кредитування: за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Згідно із п. 8.3 - 8.16 кредитного договору № 136288373 від 11.02.2022 року , на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 766,50 відсотків річних. Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дні надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Сторони погодили, що у зв'язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 12044,40 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 року по 31.12.2024 рік.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12087,60 грн.
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 12087,60 грн.
Відповідач умови договору не виконав та не повернув кошти і проценти за користування позиченими коштами. Посилаючись на вище зазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в повному обсязі, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у позовній заяві надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати відзив не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача, відповідач та представник відповідача не з'явилися до зали судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 11.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (далі кредитний договір) № 136288373 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим персональним ідентифікатором № MNV4Y92D.
Згідно п. 2.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 12000,00 грн., який має бути повернутий до 13.03.2022 року (п. 2.3 Договору).
Відповідно до вимог п. 8.1 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.
Згідно умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються в наступному порядку:
Відповідно п. 8.3 Договору, на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 766,50 відсотків річних.
Згідно п. 8.4 Договору зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 8.10 Договору Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дні надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
Сторони погодили, що у зв'язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається (п. 8.11 Договору).
Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду, без виконання Позичальником умов п. 8.5. Договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 19560 грн. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 7560 грн. та суму Кредиту у розмірі 12000 грн.
За умови виконання Позичальником положень п. 8.5. Договору, що дають можливість зменшити витрати Позичальника за цим Договором, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 12036 грн. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 36 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 12000 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 3,71 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 100,30 % від суми першого Траншу (п. 8.12 - 8.13 Договору).
Згідно з копією довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) уклав договір № 136288373 від 11.02.2022 року (21:31:10) на суму кредиту 12000,00 грн., строк кредитування: 30 (тридцять) днів, процентна ставка: 0,01 % в день, заявка на кредит подана 11.02.2022 року, о 21:24 год., одноразовий ідентифікатор № MNV4Y92D, відправлено позичальнику 11.02.2022 року о 21:29:59 год. на номер телефону НОМЕР_3 , Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 11.02.2022 року о 21:31:10 год., перерахування грошових коштів позичальнику 11.02.2022 року о 21.31.14 год.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12000,00 гривень, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1, що підтверджено платіжним дорученням № aae51052-**94-4f6e-ac75-ca8449021633 від 11.02.2022 року.
Згідно розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 136288373 від 11.02.2022 року, заборгованість за вказаним кредитним договором становить 12087,60 гривень, з яких: 12000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87,60 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.
Згідно з копією договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт), було укладено договір про те, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до копії додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року включно.
31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.
Відповідно до додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.
Відповідно до додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно, а згідно з додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 року, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31.12.2024 року.
Згідно з копією реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року, ОСОБА_1 , який вказаний в реєстрі за № 42256, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) якої за кредитним договором від 11 лютого 2022 року № 136288373 становила 12044,40гривень, з яких: 12000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 44,40 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.
Згідно договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт), укладено договір про те, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з реєстром прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , який вказаний в реєстрі за № 3146, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) якої за кредитним договором від 11 дютого 2022 року № 136288373 становила 12087,60гривень, з яких: 12000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87,60 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.
Згідно договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Клієнт), укладено договір про те, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу б/н, від 04 червня 2025 року, ОСОБА_1 , який включений до реєстру боржників за реєстровим номером 7515, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним Договором від 11 лютого 2022 року № 136288373 становить 12087,60гривень, з яких: 12000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87,60 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «Юніт Капітал» з даним позовом до суду.
Згідно розрахунку заборгованості виданого ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 136288373 від 11.02.2022 року та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 136288373, виданої ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість за вказаним кредитним договором становить 12087,60гривень, з яких: 12000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87,60 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом. Вказана сума заборгованості підтверджена також випискою з особового рахунку боржника.
Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договір кредиту між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який остання використала для підтвердження підписання договору кредиту.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що було укладено кредитний договір, умови якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були виконані. Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором щодо повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, який відповідає умовам, передбаченими в договорі та є узгодженим між сторонами, а також сумам, отриманим відповідачем.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною першою статті 1077 та ст. 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку набуло право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.
Таким чином, суд дійшов висновку, що докази про отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів від первісного кредитора, які містяться в матеріалах справи, є належними та допустимими та підтверджують виникнення кредитних відносин між сторонами.
Доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки за кредитним договором № 136288373 від 11.02.2022 року та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов'язань відповідачем суду не надано.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 136288373 від 11.02.2022 року щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 12087,60 грн., яка складається з: 12000,00 заборгованості за тілом кредиту, - 87,60 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредиту. Стягнення заборгованості за штрафними санкціями - неустойкою (пенею) позовні вимоги не містять.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Частиною першоюстатті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини восьмоюстатті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року з додатком № 1 (протокол погодження вартості послуг), копію додаткової угоди № 25770686957 до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.
Проаналізувавши надані представником позивача документи, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу у цій справі, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності, суд вважає, що розмір вказаних витрат слід стягнути у розмірі 7000 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а понесення таких витрат підтвердженими належними доказами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 136288373 від 11.02.2022 року у розмірі 12087 (дванадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп., з яких: 12000 (дванадцять тисяч) грн. - заборгованість за тілом кредиту; 87 (вісімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в суммі 7000 (сім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Повний текст рішення складено 27.10.2025 року.
Відомості про сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Х.В. Іщенко