Вирок від 25.10.2025 по справі 523/22096/25

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/22096/25

Провадження №1-кп/523/1916/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2025

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12025164490000233 від 31.07.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, працюючого різноробочим ТОВ «Новотех-термінал», розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово притягненого до адміністративної відповідальності, згідно зі ст.89 КК України не маючого судимості,

обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених органами дізнання (досудового розслідування) наступних обставин.

30.07.2025р., приблизно о 21:45год., ОСОБА_4 перебуваючи біля магазину «Точка», розташованого по вул. Маріупольська,4-В у м. Одесі, в ході раптово виниклого словесного конфлікту з раніше йому знайомим ОСОБА_5 , переслідуючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою заподіяння шкоди здоров'ю останньому, умисно наніс один удар кулаком в область лівої навколо орбітальної ділянки ОСОБА_5 , від якого останній втратив рівновагу та впав на лавку, після чого, ОСОБА_3 дочекався, поки потерпілий підведеться та наніс один удар кулаком в область спинки носа та перенісся ОСОБА_5 , від якого, він втратив рівновагу та впав на тротуар, після чого, ОСОБА_4 не чекаючи поки ОСОБА_5 підведеться з тротуару, підійшов і наніс ще два удари кулаком в область нижньої повіки правого ока та лівої щічної ділянки ОСОБА_5 , в результаті вищевказаних дій, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, синця в лівій навколо орбітальній ділянці, синця в лівій щічній ділянці, садна на спинці носу, садна на переніссі, які окремо так і разом не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12025164490000233, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

За вимогами частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання (досудового розслідування) обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до заяви від 22.10.2025р., потерпілий ОСОБА_5 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без його участі. Потерпілому також роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

Згідно заяви від 22.10.2025р., ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а також згідний із встановленим дізнанням обставинами та розглядом обвинувального акту за його відсутності, та крім того, просить призначити йому покарання у виді мінімального розміру штрафу.

Мещерякову роз'яснено зміст встановлених у результаті дізнання обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_4 згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_4 , його згоду із встановленими в результаті дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутністю підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_6 .

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, доведена в повному обсязі.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 є особою згідно зі ст.89 КК України не маючої судимості, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, внаслідок чого на останнього накладались стягнення у виді штрафів, які обвинуваченим не сплачувались, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, працюючого різноробочим ТОВ «Новотех-термінал», маючого постійне місце проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який є особою згідно зі ст.89 КК України не маючої судимості, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, працюючого різноробочим ТОВ «Новотех-термінал», маючого постійне місце проживання, приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, враховуючи, що обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, внаслідок чого, на останнього накладались стягнення у виді штрафів, які обвинуваченим не сплачувались, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді громадських робіт, передбаченого санкцією ст.125 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді громадських робіт за вчинений кримінальний проступок, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 373-374, 382 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк ста годин, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_3 обрати у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131581366
Наступний документ
131581368
Інформація про рішення:
№ рішення: 131581367
№ справи: 523/22096/25
Дата рішення: 25.10.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.12.2025)
Дата надходження: 23.10.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУПЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛУПЕНКО АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
обвинувачений:
Мещеряков Іван Ммхайлович
потерпілий:
Євтодієв Олександр Олегович