05.11.2025
Справа № 522/2221/25
Провадження по справі № 1-кс/522/6011/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №522/2221/25), -
До Приморського районного суду надійшла заява прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №522/2221/25).
В обґрунтування заяви прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 (справа №947/6933/25, провадження №1-кс/947/2973/25) ухвалено рішення, яким зобов'язано уповноважену посадову особу Київської окружної прокуратури на підставі ст. 214 КПК України, внести відомості до ЄРДР, викладені у заяві ОСОБА_5 від 25.01.2025 року, зареєстровані в Київській окружній прокуратурі за №68 та №69 від 14.02.2025 року щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 111-2, ч. 2 ст. 114-1, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 368-2, ч. 1 ст. 368-5, ч. 2 ст. 369-2 КК України суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 та розпочати досудове розслідування. Також прокурор у своїй заяві посилався на те, що ухвалами суддів Приморського районного суду м. Одеси було задоволено заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарг ОСОБА_5 .
Також прокурор у заяві про відвід посилався на судову практику Верховного Суду та міжнародну судову практику ЄСПЛ, згідно якої у разі наявності кримінального провадження, ініційованого заявником саме щодо можливого вчинення суддею кримінального правопорушення, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, цей суддя не може брати участь у розгляді справи, у зв'язку з чим, з метою усунення сумніву у стороннього спостерігача щодо неупередженості слідчого судді під час розгляду даної скарги ОСОБА_5 , прокурором заявлено відвід слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 .
В судове засідання 05.11.2025 року на 16:00 годину викликався заявник ОСОБА_5 , який рахується за іншим судом, однак службою конвою участь останнього забезпечено не було.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, який надіслав на адресу суду заяву про розгляд відводу без його участі, в якій просив подану ним заяву про відвід слідчого судді задовольнити.
Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.
Дослідивши надані матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява прокурора про відвід слідчого судді підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.
Відповідно до об'єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об'єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов'язків. Так, об'єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У рішенні ЄСПЛ по справі «П'єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Так, зі змісту заяви прокурора про відвід слідчого судді вбачається, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 (справа №947/6933/25, провадження №1-кс/947/2973/25), на підставі ст. 214 КПК України, Київською окружною прокуратурою м. Одеси внесено відомості до ЄРДР стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 , у зв'язку із чим прокурором, з метою усунення сумнівів, які можуть виникнути у стороннього спостерігача під час розгляду вказаної скарги, ним було заявлено відвід слідчому судді.
Дана обставина передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як така, що виключає участь слідчого судді у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою дотримання вимог ст.75 КПК України заява прокурор про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду вказаної скарги ОСОБА_5 підлягає задоволенню з метою дотримання принципу об'єктивності та уникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №522/2221/25), підлягає задоволенню, та скаргу слід передати на розгляд іншому судді у порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, -
Заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №522/2221/25), - задовольнити.
Відвести слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб УСБУ в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №522/2221/25).
Скаргу передати на розгляд іншому слідчому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси ОСОБА_7