Справа № 452/2876/25
Провадження №2/452/1317/2025
"05" листопада 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 08 листопада 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівській області, відповідний актовий запис за №296. Позивач вказала, що від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, зазначила, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя, з 2022 року подружжя проживає окремо один від одного, фактично сім'я розпалась, сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. За таких обставин позивач вимушена була звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить її інтересам (а.с.1-2).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 серпня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та вперше призначено розгляд справи по суті з повідомленням сторін без їх виклику на 30 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв. (а.с.12), яке не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному (а.с.18). В подальшому судовий розгляд справи було призначено на 05 листопада 2025 року о 16 год. 30 хв..
Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлена належним чином (а.с.19). При цьому, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Разом з тим, за змістом позову, а також у відповідній письмовій заяві, поданій нею до канцелярії суду 30 вересня 2025 року, зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, бажання зберегти шлюб не має, прохала розірвати шлюб та провести розгляд справи без її участі (а.с.1-2,17).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.20). При цьому, відповідач заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.
Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
Суд, з'ясувавши позицію позивача ОСОБА_1 , викладену в позовній заяві, а також у додатковій заяві, поданій нею до суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про шлюб вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 08 листопада 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 08 листопада 2005 року зроблено відповідний актовий запис за №296 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають одну спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
З письмових пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, різні погляди на життя, з 2022 року подружжя проживає окремо один від одного, фактично сім'я розпалась, сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. При цьому, позивач вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу між ними неможливим (а.с.1-2,6-7,17).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надав, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.
Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорював, фактично їх визнав, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.
Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач ОСОБА_1 за змістом позову та додаткової заяви, поданої до суду 30 вересня 2025 року, прохала позов задовольнити, письмово заперечувала проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-2,17).
Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляв.
За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.
Спору про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та про поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.4).
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Самборі Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Самбірським МРВ УМВС України у Львівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), зареєстрований 08 листопада 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Самбора Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівській області, відповідний актовий запис за №296 від 08 листопада 2005 року, які мають одну спільну неповнолітню дитину.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Кущ