Справа № 509/896/25
06 листопада 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
в режимі відео конференції захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025000000000396 від 24.01.2025 року з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.3, 311 ч.3, 317 ч.1 КК України,-
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Відносно обвинуваченого судом обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строк дії якого спливає.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України - за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечують та просять суд змінити запобіжний захід на біль м'який, а саме на заставу.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з клопотання прокурора, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , а саме:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від суду, так як він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, отже усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні вказаних злочинів та невідворотності настання покарання у разі доведення вини сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від з метою уникнення покарання;
- п.2 ч.1 ст.177 КПК України: знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що спілкування між ОСОБА_5 та іншими причетними особами відбувалось за допомогою мобільних телефонів та систем обміну миттєвими повідомленнями - месенджерів, тому ОСОБА_5 як особа, що на думку органу досудового розслідування незаконно виготовляла, зберігала з метою збуту, а також збувала особливо небепезпечні психотропні речовини, в особливо великих розмірах володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в месенджері «Telegram», перебуваючи на волі може знищити предмети, речі та інформацію, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні;
- п.4 ч.1 ст.177 КПК України: іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема обвинувачений може попередити інших невстановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створити штучні докази та підбурювати осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи, а отже сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин приносить швидкий стабільний заробіток.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в п.8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 як відповідний ризик має ураховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Тримання під вартою обвинуваченого яз запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Як передбачено п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на вищезазначене суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 194, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід - тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 05.01.2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор»».
Ухвала може бути оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1