Справа № 458/679/25
Провадження № 1-кп/452/373/2025
06 листопада 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
із участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілих
адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника-адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника-адвоката ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_14 , захисника-адвоката ОСОБА_15 ,
обвинуваченого ОСОБА_16 , захисника-адвоката ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
- обидвох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Олександрівка Барвінського району Харківської області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, відносно якого 13.11.2024р. скеровано обвинувальний акт до суду у зв'язку із вчиненням злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і, на даний час вже засудженого вироком Золочівського районного суду Львівської області від 20.10.2025 року до 5(п'яти) років позбавлення волі;
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та жителя АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
- усіх трьох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Либохора Самбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_6 , фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_7 , створивши організовану групу, до якої як співорганізатора залучив ОСОБА_10 , у ролі виконавців ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , з метою відшукання грошових коштів для функціонування громадського об'єднання «Нащадки Довбуша», до якої вступили у 2024 році, а також пособника ОСОБА_8 , діючи умисно, реалізовуючи спільний злочинний умисел нападу з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, останній 11 січня 2025 року о 18.00год привізши на автомобілі марки «Peugeot307SW» зазначених учасників організованої групи та висадив неподалік житлового будинку по АДРЕСА_7 , направився за місцем свого проживання та очікував їх повернення, котрі у свою чергу о 18.03год проникли у приміщення даного житлового будинку, де проживають ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , при цьому нанісши останньому декілька ударів кулаками по обличчі та ногами по тулубу, а саме ОСОБА_14 , дії якого були відомі та узгоджені з іншими учасниками організованої групи, спричинивши потерпілому згідно висновку експерта легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в підочній ділянці справа, крововилив у ділянку підборіддя, крововилив у тазовій ділянці справа, після чого повалив останнього на землю, де ОСОБА_16 обв'язав його руки та ноги клейкою стрічкою та, ОСОБА_14 знаходячись у сидячому положенні на потерпілому, погрожуючи йому за допомогою ножа, прикладаючи лезо до шиї потерпілого ОСОБА_5 , а ОСОБА_7 прикладаючи до голови пневматично газобалонного пістолета «MAKAROV» кал.4.5мм № НОМЕР_1 , тобто із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, ОСОБА_16 у свою чергу відкрито заволодів одним мобільним телефоном торгової марки «Apple» серії «iPhone 11» вартістю 6267грн із силіконовим чохлом прозорого кольору вартістю 60грн, одним мобільним телефоном торгової марки «Samsung» серії «Galaxy» A04» моделі «SM-A045D» вартістю 3237грн з прозорим чохлом полімерного типу вартістю 48грн, одним планшетом марки «Samsung» лінійки «Galaxy Tab S6 Lite 2024» моделі «SM-P625NZIAEUC» вартістю 9522грн, золотою сережкою 585 проби вартістю 7050грн, уживаним перснем виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 2,73г вартістю 10091,75грн, ОСОБА_18 заволодів одним флеш носієм об'ємом 16Гб вартістю 225грн та одним гаманцем вартістю 280грн, в якому знаходились грошові кошти у сумі 10000грн.
Продовжуючи спільний злочинний умисел організованої групи, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 з відома та за погодженням інших учасників організованої групи, заволоділи ключами від автомобіля марки «Lexus NX300H» ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , чорного кольору та ключами від приміщення фірми ППБТФ «Чертур», яка належить потерпілій ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та покинули приміщення житлового будинку, при цьому ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 залишились на місці вчинення злочину з метою забезпечення факту не повідомлення потерпілими про вчинений злочин працівникам поліції.
Далі, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 на вище вказаному автомобілі поїхали до приміщення офісу ППБТФ «Чертур», де за допомогою ключів, якими попередньо заволоділи, відчинили вхідні двері та проникли у середину, де із сейфу, який відчинили ключами, заволоділи грошовими коштами у розмірі 935 тисяч гривень, та покинули місце вчинення злочину. Своїми діями обвинувачені спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 961354грн та потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 21286грн 75коп.
Судом зазначені обвинувачення визнаються доведеними у результаті з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами і такі суспільно небезпечні діяння кожного обвинувачених вірно кваліфіковані, зокрема:
-ОСОБА_7 та ОСОБА_19 за ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України, оскільки вони своїми діями організували та вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненому в складі організованої групи, та незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в складі організованої групи;
- ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України оскільки вони своїми діями вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненому в складі організованої групи, та незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в складі організованої групи;
- ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, оскільки він своїми діями вчинив пособництво у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненому в складі організованої групи, та пособництво у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в складі організованої групи.
На підтвердження встановлених судом обставин винність обвинувачених вбачається із допитаного безпосередньо в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою провину в скоєнні злочинів визнав повністю; у вчиненому щиро розкаявся, усвідомлюючи протиправність своїх дій. Так обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що він створив організовану групу, до якої як співорганізатором залучив ОСОБА_10 , у ролі виконавців ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та як пособника ОСОБА_8 , 11 січня 2025 року о 18.00год їх до житлового будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_7 привіз своїм автомобілем ОСОБА_8 , вони постукали у вхідні двері та, коли потерпілий відчинив вони проникли до житлового будинку, при цьому нанісши йому декілька ударів кулаками по обличчі та ногами по тулубу, повалили останнього на землю та зв'язали руки і ноги клейкою стрічкою. Далі ОСОБА_14 погрожуючи потерпілому ножем, а ОСОБА_7 шляхом прикладання до голови пневматично пістолета, тоді ОСОБА_16 відкрито заволодів двома телефонами, планшетом, золотими сережками, а ОСОБА_18 взяв флешку та гаманець, в якому знаходились грошові кошти у сумі 10000грн. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_10 взяли ключі від автомобіля марки «Lexus NX300H» та ключі від приміщення фірми ППБТФ «Чертур», яка належить потерпілій ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , та поїхали туди, а ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 залишились в будинку пильнувати потерпілих; в офісі вони із сейфу взяли грошові кошти у розмірі 935 тисяч гривень; потім проїхали ним до майдану Шевченка в м. Турка Самбірського району Львівської області та залишили неподалік житлового будинку №1 цієї вулиці.
Аналогічні показання суду надали обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , кожен розкаялися у вчиненому та підтвердили обставини вчинених інкримінованих злочинів.
Крім визнання вини обвинуваченими їх винність у кримінальних правопорушеннях доведена сукупністю зібраних доказів у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з'ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вивченням особи кожного обвинувачених встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, щодо ОСОБА_14 20 жовтня 2025 року Золочівським районним судом Львівської області ухвалено вирок про визнання його винуватим за ч. 5 ст. 407 КК України; на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах кожен не перебувають; по місцю проживання скарг на них не поступало, усі характеризуються виключно позитивно.
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; обставини та наслідки вчиненого, а також судом ураховано особу винних, їх характеристику, вік, стан здоров'я, матеріальне та сімейне становище, часткове відшкодування окремими шкоди; відтак за наведеного і загальних засад призначення покарання, слід призначити обвинуваченим покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових правопорушень.
Судом також ураховано обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; ОСОБА_10 , ОСОБА_16 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку; обставин, що обтяжує покарання не встановлено.
У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Так, розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_7 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинувачених, думки прокурора, позицію потерпілих та захисників-адвокатів; із урахуванням його особи, який раніше не судимий, його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання за ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дев'ять років із конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років позбавлення волі із конфіскацією майна, визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,- що є тотожним позиції сторони обвинувачення, відповідно необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_10 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинувачених, думки прокурора, позицію потерпілих та захисників-адвокатів; із урахуванням його особи, який раніше не судимий, його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання за ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців із конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією майна, визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,- що також є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Стосовно ОСОБА_12 розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому, однаково із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинувачених, думки прокурора, позицію потерпілих та захисників-адвокатів; із урахуванням його особи, який раніше не судимий, його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років один місяць із конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією майна, визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_16 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинувачених, думки прокурора, позицію потерпілих та захисників-адвокатів; із урахуванням його особи, який раніше не судимий, його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років один місяць із конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією майна, визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_14 у кримінальному провадженні в межах установленого звинувачення, із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинувачених, думки прокурора, позицію потерпілих та захисників-адвокатів; із урахуванням його особи, котрий 20.10.25р. засуджений вироком Золочівського районного суду Львівської області за ч. 5 ст. 407 КК України, його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, вимоги закону, - із урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років один місяць з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. А оскільки обвинувачений ОСОБА_14 20 жовтня 2025 року був засуджений вироком суду Золочівського районного суду Львівської області за ч. 5 ст. 407 КК України до п'яти років позбавлення волі, тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України слід визначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років один місяць із конфіскацією майна.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого; особу винного, характеристику, його сімейне становище, похилий вік; який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та обставини, які пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, обтяжуючі вину обставини відсутні. Із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із позиціями обвинуваченого, сторони обвинувачення і захисника-адвоката; щирого каяття та відшкодування завданих збитків; наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень, із урахуванням особи ОСОБА_8 , його поведінки під час та після вчиненого; його сімейний стан, похилий вік; що злочини, які вчинив обвинувачений в силу ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, його найменшу роль у вчиненні суспільно-небезпечного діяння порівняно з іншими учасниками організованої групи, - а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме покарання нижче від найнижчої межі, ніж передбачене санкцією даних статей КК України, відтак за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років, за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, відповідно визначити особі остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;а також беручи до уваги, що поряд із викладеними вище даними про особу обвинуваченого, вимоги закону, звичайно свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням, - і на думку суду саме таке покарання із застосуванням ст. 75 КК України буде відповідати, як принципу індивідуалізації, пропорційності та справедливості покарання, а також практиці Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). А для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2018 року). Крім того суд враховує роз'яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину», - а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, - що є також тотожним позиції сторони обвинувачення та, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, - як указує вже національне законодавство.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Таке покарання усім обвинуваченим і кожному зокрема перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винних; при цьому судом справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (постанова ВС від 10 червня 2020 року в справі №161/7253/18), - що має місце в даній ситуації при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
Потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_5 подано цивільний позов до ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, зокрема потерпілим ОСОБА_5 заявлено позов на суму 772269грн; зазначає, що загальна сума завданої шкоди становить 1282269грн, із врахуванням викраденого золотого ланцюжка не зазначеного в обвинувальному акті вартістю 322000грн, з яких обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 було відшкодовано разом 510000грн; потерпілою ОСОБА_5 заявлено позов на суму 21286,75грн. Крім того, внаслідок суспільно-небезпечних дій обвинувачених потерпілим було завдано моральної шкоди. Враховуючи характер та обсяг спричинених страждань просять стягнути із обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 солідарно 300000грн в користь ОСОБА_5 та 300000грн в користь ОСОБА_5 моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити; прокурор у судовому засіданні позов також підтримав. Відповідно відповідачі та їх представники за цивільним позовом в судовому засіданні просили залишити без розгляду. Вказали, що при визначені вартості викраденого майна, сторона обвинувачення обмежилося лише зазначенням вартості зі слів потерпілої, а це є важливим порушенням; щодо моральної шкоди зазначили, що отримані моральні страждання нічим не підтверджені тат не мотивовані.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов цивільних позивачів у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Суд переконаний, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 встановлено протиправну поведінку останніх, кількість та вартість викраденого майна, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. На стадії досудового розслідування спричинена шкода була встановлена. Однак матеріали справи не містять даних про викрадення обвинуваченими золотого ланцюжка вартістю 322000грн, вину обвинувачених у цьому не доведено, дане питання не було ніким із сторін ініційоване для дослідження, а досудове розслідування з цього приводу не зібрало даних і стороною обвинувачення суду нічого не представлено, тому в такому відшкодуванню суд відмовляє.
Що стосується стягнення з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на користь позивачів моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і в душевних переживаннях, які фізична особа зазнала унаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Своїми злочинними діями, а саме несподіваним нападом на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , які перебували у своєму будинку, спричинивши їм фізичних, психологічних страждань, шляхом залякування, погрозах із застосуванням зброї, вчинення дій, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, - такі дії обвинувачених викликали у потерпілих побоювання за своє життя та здоров'я, а тому всі обвинувачені однозначно завдали потерпілим моральну шкоду.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Отже, беручи до уваги конкретні обставини справи, наслідки, що наступили, характер та обсяг моральних страждань, які перенесли потерпілі, зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, відтак слід присудити стягнути із обвинувачених по 75000грн кожному потерпілому, такий розмір моральної шкоди суд уважає достатнім та співмірним понесеним стражданням.
Водночас поза увагою суду не залишається питання часткового сьогодні відшкодування 65000грн. (шістдесят п'ять тисяч гривень) потерпілому ОСОБА_5 батьком ОСОБА_8 в інтересах сина обвинуваченого ОСОБА_7 , - про що суду надано власноручно написану розписку. Однак при цьому суд вирішує цивільний позов уцілому без врахування цієї суми, а питання її зменшення може бути урегульованим безпосередньо самим потерпілим при можливому зверненні судового рішення/виконавчого листа до примусового виконання, оскільки до того моменту як встановлено у суді може бути повернута ще решта сума коштів тим чи іншим засудженим/цивільним відповідачем/боржником.
Згідно вимог ст. 124 КПК України із обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 підлягає також стягненню у рівних частках на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у загальній сумі 189124,74грн.; питання речових доказів долучених до кримінального провадження №12025141340000005 згідно постанов про визнання речовим доказом від 12.01.2025р., 13.01.2025р., 14.01.2025р., 17.01.2025р. слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; відповідно ухвали слідчого судді про накладення арешту підлягають скасуванню.
До автомобіля марки «Peugeot 307SW», 2002 року випуску, із реєстраційним номером НОМЕР_4 , на якому було вчинено напад, слід застосувати спецконфіскацію відповідно до ст. 96-1 КК України, оскільки як установлено у судовому засіданні законного власника немає, у минулому цей транспортний засіб був увезений до України на литовській реєстрації. Окрім цього суд констатує про можливість передачі цього автомобіля для потреб Збройних Сил України в разі ініціювання прокурором такого питання вже у порядку виконання вироку, як і всіх інших питань, котрі можуть бути опущені за цим судовим рішенням, - ст. ст. 537, 539 КПК України і, про що судом було роз'яснено учасникам під час судового розгляду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 кожному слід рахувати із 17 січня 2025 року, - як установлено під час розгляду кримінального провадження; запобіжний захід тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили. Стосовно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 запобіжний захід однаково до набрання судовим рішенням законної сили слід залишити заставу та домашній арешт відповідно; засудженому ОСОБА_10 необхідно зарахувати строк вже відбутого покарання позбавлення волі з 17.01.25 року по 24.10.25 року, - до часу звільнення з-під варти через внесення застави громадянами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 ; засудженому ОСОБА_8 зарахувати позбавлення волі з 17.01.25 року по 02.09.25р., - коли запобіжний захід було змінено на домашній арешт.
Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 9(дев'ять) років із конфіскацією майна;
- ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_7 позбавлення волі на строк 9(дев'ять) років із конфіскацією майна.
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років 6(шість) місяців із конфіскацією майна;
- ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_10 позбавлення волі на строк 8(вісім) років 6(шість) місяців із конфіскацією майна.
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_12 позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна.
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_16 позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна.
ОСОБА_14 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна;
- ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 8(вісім) років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_14 позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна.
Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень з врахуванням вироку Золочівського районного суду Львівської області від 20.10.2025 року, яким ОСОБА_14 засуджено до 5(п'яти) років позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8(вісім) років 1(один) місяць із конфіскацією майна.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України:
- за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк 5(п'ять) років;
- ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі на строк 4(чотири) роки 6(шість) місяців.
При сукупності кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_8 позбавлення волі на строк 5(п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2(два) роки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_8 у строк відбутого покарання позбавлення волі з 17.01.25р. по 02.09.2025 року.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_10 у строк відбутого покарання позбавлення волі з 17.01.25р. по 24.10.2025 року.
Строк відбування покарання позбавлення волі ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 кожному рахувати із 17 січня 2025 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 залишити тримання під вартою з можливістю внесення визначеної суми застави за ухвалою суду від 22.10.25р.; стосовно ОСОБА_8 - домашній арешт за місцем проживання, - із умовами та заборонами у визначений цією ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року спосіб; відповідно за цим судовим рішенням щодо засудженого ОСОБА_10 вважати запобіжним заходом заставу.
Стягнути із ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 солідарно у користь ОСОБА_5 450269грн (чотириста п'ятдесят тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень) за заподіяну майнову шкоду та 75000грн за спричинення моральної шкоди, - всього 525269грн (п'ятсот двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень).
Стягнути із ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 солідарно у користь ОСОБА_5 21286,75грн (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят шість гривень 75коп) за заподіяння майнової шкоди та 75000грн моральної шкоди, - всього 96286,75грн (дев'яносто шість тисяч двісті вісімдесят шість гривень 75коп).
Стягнути із ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , - на користь держави витрати на залучення експерта, - із кожного в розмірі по 31520,79(тридцять одній тисячі п'ятсот двадцять гривень 79коп).
Скасувати арешти накладені згідно ухвал слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 14.01.2025р., 17.01.2025р., 20.01.2025р.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:
- мобільний телефон марки «IPHONE12» ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_7 ;
- відеофайл з назвою 18.00.00-18.05.00[M][0@0][0] (4), який записаний на CD - залишити при матеріалах справи;
- мобільний телефон марки Redmi13C в чохлі темного кольору, мобільний телефон марки «IPHONE» ІМЕІ1: НОМЕР_7 зі стартовим пакетом НОМЕР_8 та посвідчення ГО «Нащадки Довбуша» - повернути ОСОБА_16 ;
- одну золоту сережку (каблучка) - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- автомобіль марки «LexusNX» із реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_3 » - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон марки IphoneXS, мобільний телефон марки ASTRO чорного кольору, мобільний телефон марки Iphone13ProMax із чохлом на ньому зеленого кольору, тактичну куртку оливкового кольору, ювелірні вироби (ланцюжок) золотистого кольору, дві пари тактичних штанів кольору оливи та камуфляжні RAW дві рації та один детектор RAW - повернути ОСОБА_23 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», мобільний телефон марки «IPHONE», планшет марки ««Samsung», грошові кошти USA в загальній сумі 6000(шість тисяч) доларів Сполучених Штатів Америки та грошові кошти в загальній сумі 50000(п'ятдесят тисяч) гривень вилучені під час обшуку в ОСОБА_23 , грошові кошти в загальній сумі 9000 грн., а саме 9 купюр номіналом по 1000грн. (АЗ4248262, БА4194231, БП7454397, БА0583243, ГН4976275 , АП5620382, ВТ7782345, БР6056354, АВ5531240) вилучені під час обшуку в ОСОБА_24 , золоту каблучку вилучену під час обшуку у ОСОБА_10 , дві запонки золотистого кольору з чорними вставками, які вилучені у ОСОБА_12 - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
- СD- диск з інформацією вилученою 25.03.2025 в оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфсел» - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон «IPHONE» ІМЕІ1: НОМЕР_9 - повернути ОСОБА_10 ;
- мобільний телефон «Нокіа» із стартовим пакетом НОМЕР_10 , ІМЕІ1 НОМЕР_11 ІМЕІ2 НОМЕР_12 , дві банківські картки «Ощадбанк» НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , одну картку «ПриватБанк» НОМЕР_15 ; флеш носій; пластикові картки від стартових пакетів НОМЕР_16 , НОМЕР_10 ; 2 пари військових штанів; гаманець чорного кольору із металевим наконечником; хомут чорного кольору; куртку військову; шапку чорну, хомут сірого кольору; штани; куртку зеленого кольору; камуфляжні штани військові; чорну куртку із логотипом «Adidas» - повернути ОСОБА_14 ;
- пластмасову маску «ведмедика»; прозору клейку стрічку - знищити;
- одну помаранчеву рукавицю; дві помаранчеві рукавиці; маску із зображенням лисиці, які були вилучені у ОСОБА_10 , маска синьо жовтого кольору типу лисиці, яка була вилучена у ОСОБА_12 - знищити;
- куртку оливкового кольору; кепку чорного кольору; штани піксельного кольору; одна пара взуття сіро синього кольору; стартовий пакет НОМЕР_17 ; сумка синього кольору; штани оливкового кольору; телефон мобільний Mobil E240 IMEI1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 ; стартовий пакет номера телефону НОМЕР_17 ; тактична сумка; стартовий пакет Київстарт НОМЕР_20 ; стартовий пакет Водафон з номером НОМЕР_21 ; стартовий пакет Лайфсел НОМЕР_22 ; банківські пластикові картки НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; дві куртки оливкового кольору; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ 1: НОМЕР_30 , ІМЕІ 2: НОМЕР_31 - повернути ОСОБА_12 ;
- мобільний телефон марки «Apple iPhone 7» чорного кольору з IMEI: НОМЕР_32 та MEID (серійний номер) НОМЕР_33 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з № НОМЕР_34 ; мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору з розбитим екраном з IMEI:1) НОМЕР_35 та 2) НОМЕР_36 ; печатку ГО «Нащадки Довбуша» з № НОМЕР_37 ; чоловічі форменні штани оливкового кольору з чорним ременем, чоловіча форменна куртка з капюшоном оливкового кольору, на рукавах якої прикріплено шеврони з надписами «Нащадки Довбуша» та «сила і правда», а також чоловічу бавовняну кофту червоно-чорного кольору з етикеткою «ICEMEN»; чоловічу балонову куртку з капюшоном темно-синього кольору без етикетки - повернути ОСОБА_23 ;
- порожній підодіяльник оранжевого кольору з узором у вигляді ромбів та одну пару підстилок для взуття сірого кольору, один недопалок сигарети, два фрагменти використаного скотчу із волоссям, пір'ям та мікрооб'єктами, саморізом і пластмасою; ніж чорного кольору т.м. Swiss Home з відламаним кінцем і нашаруванням невідомої речовини; дві металеві сокири з дерев'яними ручками; список-клятва членів ГО «Нащадки Довбуша» - знищити;
- до автомобіля марки «Peugeot 307SW», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , - застосувати спецконфіскацію відповідно до ст. 96-1 КК України.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченим, потерпілим та прокурору.
Суддя