Справа №463/138/25
Провадження №1-кс/463/10008/25
/про накладення арешту/
05 листопада 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,
встановила:
Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий покликався на те, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 будучи директором підприємств ТзОВ «Ярко і Ко», та ТзОВ «Форест Яр», у невстановлений в ході досудового розслідування точний час та місці, але не пізніше 05.12.2024 організував на території Волинської, Львівської, Черкаської, Кіровоградської, Вінницької та Закарпатської областей протиправну схему незаконних рубок деревини породи «дуб» її зберігання, перевезення, збут та переробку, а також протиправну схему подальшої переробки та експорту виробів із вказаної деревини.
З метою організації систематичної незаконної порубки дерев у лісах, зокрема центральних регіонів України, безпечного її перевезення, зберігання та подальшого збуту або переробки незаконно зрубаних дерев, ОСОБА_7 залучив ряд службових осіб філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», зокрема лісничого Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_8 , якому надає неправомірну вигоду у великих розмірах за відпуск незаконно зрубаних у ввірених лісництвах дерев породи «дуб», поза обліком.
Для приховування своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 зареєстрував наступні підприємства: ТзОВ «Ярко і Ко» ЄДРПОУ: 41838454 та ТзОВ «Форест Яр» ЄДРПОУ: 44998565, а також залучив підприємство ТзОВ «Західна трейдингова компанія» ЄДРПОУ: 45531195, які приймають участь у аукціонах з приводу продажу деревини породи «дуб», готують фіктивні документи про походження деревини та здійснюють фіктивний продаж між юридичними особами, засновником та власником яких являється ОСОБА_7 .
Так, 29 жовтня 2025 року, близько 16:40 год ОСОБА_9 діючи за попередньо змовою із невстановленими на даний час особами, забезпечив надання лісничому Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірну вигоду у сумі 2 мл 10 тис грн, за організацію відпуску та реалізацію поза обліком незаконно зрубаної на лісових ділянках Чорноліського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» лісодеревини породи «дуб» у кількості 98,46 метрів кубічних та її переміщення 08.10.2025, 16.10.2025, 18.10.2025 та 22.10.2025.
З урахуванням викладеного, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 233 КПК України, 29.10.2025 проведено обшук автомобіля марки Jeep Grand Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_8 , під час чого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 2010000 (два мільйони десять тисяч) гривень, які поміщено у сейф-пакет ДБР №L1008172; ноутбук Lenovo Legion 5, s/n:MP2N245E із зарядним пристроєм та сумкою, поміщені у сейф-пакет ДБР №L1008169; мобільний телефон Iphone 16 Pro Max із сім-картою НОМЕР_2 , який поміщений у сейф-пакет ДБР №S2017972; автомобіль Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .
Слідчим проведено огляд вказаних матеріальних об'єктів, у ході якого встановлено, що вищезазначені матеріальні об'єкти, містять відомості, які можуть бути використанні, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а також отриманні внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, являються речовими доказами у кримінальному провадженні.
В подальшому, старшим слідчим в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об'єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
Речі, які було вилучено за результатами проведеного обшуку є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріальними об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Так відповідно до вимог п.п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Крім цього, вказані речові докази ймовірно у подальшому будуть використані у даному кримінальному провадженні в якості об'єктів експертних досліджень. Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження згаданих речей виникла необхідність у накладені арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судовому засідані прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 проти поданого клопотання заперечив, у задоволенні такого просив відмовити. Окрім цього подав письмові заперечення на клопотання, згідно яких зазначає, що слідчий не довів потребу у вилучені транспортного засобу, який не є предметом злочину, не надано достатніх даних, з урахуванням яких можливо дійти висновку, що зазначений у клопотанні транспортний засіб, ноутбук, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, окреме майно (грошові кошти, телефон, транспортний засіб) не має ідентифікуючих ознак, вилученні речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
Так неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 05.12.2024 до ЄРДР за № 62024140110002404 внесено відомості про вчинення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369 КК України.
Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_7 будучи директором підприємств ТзОВ «Ярко і Ко», та ТзОВ «Форест Яр», у невстановлений в ході досудового розслідування точний час та місці, але не пізніше 05.12.2024 організував на території Волинської, Львівської, Черкаської, Кіровоградської, Вінницької та Закарпатської областей протиправну схему незаконних рубок деревини породи «дуб» її зберігання, перевезення, збут та переробку, а також протиправну схему подальшої переробки та експорту виробів із вказаної деревини.
З метою організації систематичної незаконної порубки дерев у лісах, зокрема центральних регіонів України, безпечного її перевезення, зберігання та подальшого збуту або переробки незаконно зрубаних дерев, ОСОБА_7 залучив ряд службових осіб філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», зокрема лісничого Дмитрівського лісництва Чорноліського надлісництва Філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» ОСОБА_8 , якому надає неправомірну вигоду у великих розмірах за відпуск незаконно зрубаних у ввірених лісництвах дерев породи «дуб», поза обліком.
Для приховування своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 зареєстрував наступні підприємства: ТзОВ «Ярко і Ко» ЄДРПОУ: 41838454 та ТзОВ «Форест Яр» ЄДРПОУ: 44998565, а також залучив підприємство ТзОВ «Західна трейдингова компанія» ЄДРПОУ: 45531195, які приймають участь у аукціонах з приводу продажу деревини породи «дуб», готують фіктивні документи про походження деревини та здійснюють фіктивний продаж між юридичними особами, засновником та власником яких являється ОСОБА_7 .
Також слідчою суддею встановлено, що відповідно до вимог ст. 233 КПК України, 29.10.2025 проведено обшук автомобіля марки Jeep Grand Cherokee, номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_8 , під час чого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 2010000 (два мільйони десять тисяч) гривень, які поміщено у сейф-пакет ДБР №L1008172; ноутбук Lenovo Legion 5, s/n:MP2N245E із зарядним пристроєм та сумкою, поміщені у сейф-пакет ДБР №L1008169; мобільний телефон Iphone 16 Pro Max із сім-картою НОМЕР_2 , який поміщений у сейф-пакет ДБР №S2017972; автомобіль Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України,тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.
Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.
В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).
Постановою старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 про визнання предметів речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 30.10.2025 вказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024.
Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів,а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз. Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Слідчою судею взято до уваги доводи адвоката ОСОБА_10 , однак на даному етапі слідства (це лише початковий етап) такі не є достатніми для відмови у задоволенні клопотання, оскільки метою досудового слідства є всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінального правопорушення, що пов'язано зі збиранням доказів, які підтверджують або спростовують вину підозрюваного.
На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 29.10.2025 під час обшуку.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Відтак слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає до задоволення.
Одночасно слід роз'яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110002404 від 05.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62024140110002404 від 05.12.2024, на грошові кошти у сумі 2 010 000 (два мільйони десять тисяч) гривень, ноутбук Lenovo Legion 5, s/n:MP2N245E із зарядним пристроєм та сумкою, мобільний телефон Iphone 16 Pro Max із сім-картою НОМЕР_2 , автомобіль Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які 29.10.2025 вилучено під час проведення обшуку автомобіля Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити старшому слідчому в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 06.11.2025 року о 10 год. 00 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1