Справа № 947/37927/25
Провадження № 3/947/5051/25
06.11.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Мальований В.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , не працюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу серії ВАБ №505409 від 29.09.2025 року , ОСОБА_1 29.09.2025 о 23:50 годині за адресою АДРЕСА_1 , висловлювалася нецензурною лайкою, показувала нецензурні жести, чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст..173 КУпАП ( дрібне хуліганство). На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення до протоколу додані наступні докази: - протокол про адміністративне затримання серії АПЗ18 №006839 від 29.09.2025 року, за яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано 29.09.2025 о 23:55 год. з метою припинення правопорушення та для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 та її представник адвокат Муравська Л.О. не з'явилися, причин неявки не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відповідно до ст. 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку, якщо особу своєчасно сповістили про час і місце розгляду справи, та вона не з'явилася і не надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов наступних висновків. Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу; особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. Адвокат Муравська Л.О. в судовому засіданні 22.10.2025 , під час ознайомлення з матеріалами справи, повідомила , що ОСОБА_1 свою провину не визнає , оскільки хуліганських дій не вчиняла. Зауважила , що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження вчинення нею адміністративного правопорушення , наполягала на закриті провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву". Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як зазначалося вище, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №505409 від 29.09.2025 та протокол затримання особи серії АПЗ18 №006839 від 29.09.2025. Однак сам лише протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на заперечення ОСОБА_1 не може бути достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Будь-яких інших доказів ( відеозапис з бодікамер поліцейських, показання свідків , пояснення осіб, чий спокій було порушено, або відносно кого вчинялися хуліганські дії, тощо), які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, матеріали справи не містять, а тому суд вважає не доведеним цей факт.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з огляду на те, що органами поліції не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_2 дрібного хуліганства, вважаю, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст.ст.173,245, 247 251, 252, 280 КУпАП,суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Мальований В. О.