Справа № 947/36728/25
Провадження № 3/947/4876/25
06.11.2025 року м. Одеса
Cуддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 340719 від 24.05.2025 року) -
07.09.2025 року о 23:20 год., за адресою: м. Одеса, вул. Дмитра Донського, біля будинку № 11, водій ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував транспортним засобом марки «HYUNDAI», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST» відповідно до якого у останнього виявлено 0,94 %о (проміле) алкоголю.
За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.9(а) «Правил дорожнього руху» України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності повідомила суд, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згодна, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Також зазначив, що двічі проходив тест на стан сп'яніння, перший раз результат був негативний, другий раз позитивний після того, як він попив води, яку йому дали співробітники поліції, можливо там був алкоголь.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відеозаписом з місця події.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , показання працівників Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оцінивши всі докази у їх сукупності відповідно до вимог статей 251-252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції. Зазначене положення має імперативний характер і спрямоване на охорону суспільних відносин у сфері безпеки дорожнього руху.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження відповідного огляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на те, що під час перевірки двічі проходив тест на стан сп'яніння: перший раз результат був нульовим, а другий - позитивним після того, як він попив воду, яку, за його словами, надали працівники поліції, і яка, на його думку, могла містити алкоголь.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 як непослідовні, недоведені та спрямовані на уникнення відповідальності. З матеріалів справи не вбачається жодних даних, які б підтверджували, що працівники поліції навмисно надали особі воду, до складу якої було додано алкоголь чи інші речовини, здатні вплинути на результати тесту. Навпаки, з відеозапису події вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 зробити ковток води виключно з метою полегшення процедури видиху в трубку алкотестера, оскільки останній не міг продути прилад належним чином. Будь-яких ознак порушення встановленої процедури огляду або неправомірних дій з боку працівників поліції матеріали справи не містять.
Допитані у судовому засіданні працівники патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що 07.09.2025 року близько 23:20 год. вони зупинили транспортний засіб «HYUNDAI» під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з явними ознаками алкогольного сп'яніння водія, а саме -запахом алкоголю з ротової порожнини, почервонінням обличчя, порушенням координації рухів. На законну вимогу пройти огляд із використанням технічного засобу «DRAGER ALCOTEST» останній погодився, тест проведено у встановленому порядку, прилад мав чинний сертифікат перевірки, а його показники відображено у відповідному акті огляду.
Отриманий результат 0,94 ‰ є беззаперечним підтвердженням стану алкогольного сп'яніння водія, що суттєво перевищує допустимий рівень 0,2 ‰, визначений законодавством для визнання особи тверезою.
Під час розгляду справи не встановлено порушень вимог статей 255, 256 КУпАП або вищезазначеної Інструкції, які б могли поставити під сумнів достовірність результатів огляду чи належність оформлення протоколу. Пояснення особи, що притягується до відповідальності, не узгоджуються з іншими доказами у справі та не спростовують об'єктивно зафіксовані дані.
Таким чином, на підставі аналізу всіх наявних доказів суд дійшов переконання, що подія адміністративного правопорушення мала місце, а дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона полягає у керуванні автомобілем у стані сп'яніння, що підтверджується актом огляду з результатом 0,94 ‰. Суб'єктом є водій транспортного засобу, ОСОБА_1 , а суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, оскільки особа усвідомлювала, що перебуває у стані сп'яніння, але свідомо сіла за кермо транспортного засобу, створюючи підвищену небезпеку для себе та інших учасників дорожнього руху.
З урахуванням установлених обставин, оцінки доказів у сукупності, а також показань поліцейських свідків, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При визначенні виду і розміру адміністративного стягнення суд враховує ступінь суспільної небезпечності діяння, характер порушення, особу правопорушника, обставини справи та мету покарання - запобігання новим правопорушенням і виховання поваги до вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.
Отже, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, а обставини, на які він посилався у своє виправдання, є надуманими та не знайшли свого підтвердження.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортний засіб, а не лише механічних транспортних засів.
Враховуючи викладене, а також ступінь небезпеки, викликану тим, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі, суд вважає, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде у вигляді штрафу без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки останній не отримував таке право, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605, 60 грн.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки останній не отримував таке право.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2024 року, що складає 605, 60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси Іванчук В. М.