06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 451/1511/13-к
провадження № 51 - 552 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про відвід колегії суддів,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року залишено без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 і встановлено строк для усунення недоліків.
03 листопада 2025 року до Касаційного кримінального суду надійшла заява від захисника ОСОБА_4 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з посиланням на приписи ч. 4 ст.75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що на думку сторони захисту існують обставини, які свідчать про упередженість суддів у вказаному кримінальному провадженні. Зокрема, судді ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вже брали участь під час попереднього касаційного розгляду у даному провадженні, що виключає можливість їх повторної участі. Так, колегією суддів було прийнято рішення, яким задоволено касаційну скаргу сторони обвинувачення та скасовано ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, якою було залишено без змін виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_5 .
За результатами нового розгляду, ухвалено вирок Жовківського районного суду Львівської області від 28 квітня 2025 року, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу України. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 липня 2025 року вказаний вирок місцевого суду залишений без змін.
Перевіривши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке.
За положеннями ч. 1 ст. 81 КПК у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до положень ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
За приписами ст. 35 КПК у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема, об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов'язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (першої чи апеляційної інстанції, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду) строком на 1 рік.
Суддею-доповідачем у справі є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час автоматизованого розподілу матеріалів кримінального провадження.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, які розроблені з урахуванням вимог процесуального законодавства, норм Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39.
Рішенням зборів суддів Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року № 6 затверджено Особливості автоматизованого розподілу скарг, заяв, клопотань, судових справ та визначення складу суду в Касаційному кримінальному суді.
Пунктом 2.1 рішення передбачено, що визначення судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється під час реєстрації в АСДС відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації і рівномірного навантаження на кожного суддю. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій на момент автоматизованого розподілу (без урахування п. 1.7 Особливостей).
Пунктом 2.4 рішення визначено, що відповідно до пунктів 2.3.39, 2.3.40 Положення у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги, заяви, після закінчення касаційного розгляду справи така касаційна скарга передається раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду). Усі скарги, подані в межах одного єдиного унікального номера кримінального провадження (справи) (далі - ЄУН), у тому числі на різні судові рішення, передаються раніше визначеному судді-доповідачу без урахування пункту 1.7 цих Особливостей. Касаційні скарги, що надійшли від різних учасників судового розгляду в межах одного ЄУН, передаються судді-доповідачу, визначеному раніше.
Отже, касаційна скарга, подана у межах одного і того ж кримінального провадження (справа №451/1511/13-к) передається тому ж складу суду, який визначений раніше, що не суперечить положенням вищенаведених нормативних актів та КПК.
Із поданої заяви вбачається, що захисник ОСОБА_4 вважає неможливою участь зазначеної колегії суддів у розгляді його касаційної скарги, оскільки судді вже брали участь у розгляді попередньої касаційної скарги сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні, що, на переконання заявника, виключає можливість їх повторної участі.
Проте, доводи заяви про відвід фактично зводяться до незгоди сторони захисту з процедурою автоматизованого розподілу матеріалів провадження та попередньою участю суддів у розгляді цієї ж справи, що саме по собі не є підставою для відводу відповідно до ст. 75 КПК.
Таким чином, у поданій заяві про відвід суддів не наведено доводів, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК, що могли би викликати сумнів у неупередженості колегії суддів, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 у задоволенні його заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3