Ухвала
22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 761/29094/23
провадження № 61-12359ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним наказу про припинення повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») 03 жовтня 2025 року через підсистему Електронний суд подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року (повне судове рішення складено 02 червня 2025 року).
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Київського апеляційного суду ухвалена 14 травня 2025 року (повне судове рішення складено 02 червня 2025 року). Касаційна скарга подана до Верховного Суду 03 жовтня 2025 року, що підтверджується відміткою про формування документу в системі. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 02 липня 2025 року.
У клопотанні, яке додано до касаційної скарги, ДП «АМПУ» просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що:
ДП «АМПУ» отримало повний текст електронної копії постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року у справі № 761/29094/23 лише 09 червня 2025 року, відтак відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України підприємство мало право на поновлення строку касаційне оскарження цього судового рішення до 09 липня 2025 року. Таким чином, касаційну скаргу ДП «АМПУ» в первісній редакції подано 09 липня 2025 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України;
ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2025 року у справі № 761/29094/23 касаційну скаргу ДП «АМПУ» в первісній редакції залишено без руху та надано для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали;
електронну копію відповідної ухвали ДП «АМПУ» отримало через підсистему Електронний суд, де датою доставки документу до електронного кабінету вказано 01 серпня 2025 року 16:35 год. (день - п'ятниця, час - неробочий), а тому днем вручення вказаного документа ДП «АМПУ» вважало 04 серпня 2025 року (понеділок), що є першим робочим днем після вихідних (02 серпня 2025 року - субота, 03 серпня 2025 року - неділя). У зв'язку із чим строк на усунення недоліків завершувався 14 серпня 2025 року. Документи на підтвердження вказаних обставин ДП «АМПУ» додано до заяви щодо виконання вимог ухвали від 29 липня 2025 року;
14 серпня 2025 року ДП «АМПУ» через Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подано до Верховного Суду заяву щодо виконання вимог ухвали від 29 липня 2025 року, до якої додано уточнену редакцію касаційної скарги платіжну інструкцію № 2165 від 04 серпня 2025 року про доплату судового збору;
30 вересня 2025 року ДП «АМПУ» до Електронного кабінету отримало електронну копію ухвали Верховного Суду від 19 вересня 2025 року у справі № 761/29094/23 (провадження № 61-8398ск25) про повернення касаційної скарги, оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 29.07.2025 у встановлений строк не виконано, та суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження. У вказаній ухвалі зазначив про те, що повернення касаційної скарги не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки повернення касаційної скарги не обмежує право особи в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду;
Верховним Судом в обґрунтування ухвали, якою повернуто ДП «АМПУ» касаційну скаргу, зокрема зазначено, що «ухвала Верховного Суду від 29 липня 2025 року отримана ДП «АМПУ» 01 серпня 2025 року о 16:45 год, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа одержувачу ДП «АМПУ» в його електронний кабінет. Таким чином, початок перебігу строку на усунення недоліків для ДП «АМПУ» розпочався з 02 серпня 2025 року та закінчився 11 серпня 2025 року»;
ДП «АМПУ» просить урахувати, що відповідно до Інструкції з діловодства у ДП «АМПУ» документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження, або наступного робочого дня, у разі надходження після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні (копії відповідних сторінок додаються). При цьому, згідно підпункту 5.2 пункту 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління ДП «АМПУ» на підприємстві встановлюється наступний режим роботи: п'ятниця - з 8.30 год. до 16.15 год. Враховуючи те, що надходження вказаної ухвали суду до Електронного кабінету ДП «АМПУ» відбулось 01 серпня 2025 року 16:35 год. у останній робочий день тижня, але у неробочий час, ДП «АМПУ» зареєструвало та взяло в роботу відповідний документи лише у перший після нього робочий день, яким є 04 серпня 2025 року;
ДП «АМПУ» дізналось про те, що ухвала Верховного Суду від 29 липня 2025 року отримана ДП «АМПУ» 01 серпня 2025 року о 16:45 год та про пропущення строку на усунення недоліків лише зі змісту ухвали Верховного Суду від 19 вересня 2025 року;
ДП «АМПУ» просить при оцінці дій та розгляді питання поважності причин пропуску державним підприємством процесуального строку на касаційн оскарження застосувати положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, враховуючи, що скаржник здійснив незначний пропуск строку (на три дні) на касаційне оскарження;
також ДП «АМПУ» не мало можливості забезпечити подання уточненої редакції касаційної скарги у справі № 761/29094/23 у строк до 11 серпня 2025 року, ураховуючи введений воєнний стан та відповідно до інформації з сайту «Київ цифровий» з 01 серпня 2025 року по 11 серпня 2025 року у м. Києві пролунало 15 повітряних тривог, а з 12 серпня 2025 року по 14 серпня 2025 року ще 8 повітряних тривог (роздруківка з сайту додається), що також негативно впливає на дотримання представниками ДП «АМПУ» встановлених процесуальних строків. Вказані обставини є об'єктивно непереборними та такими, що створюють дійсні перешкоди для реалізації своєчасного права та обов'язку, визначених процесуальним законодавством;
повторне подання касаційної скарги відбулось у межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, та впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
До клопотання додано: фотокопію сторінки з електронного кабінету представника ДП «АМПУ» щодо отримання постанови апеляційного суду 09 червня 2025 року та ухвали Верховного Суду від 29 липня 2025 року 30 вересня 2025 року, Інструкцію з діловодства у ДП «АМПУ» та Правила внутрішнього трудового розпорядку, інформацію щодо повітряних тривог у м. Києві.
Також, у жовтні 2025 року ОСОБА_1, через підсистему Електронний суд подано до Верховного Суду клопотання, яке підписано представником ОСОБА_2, у якому просить вімовити у відкритті касаційного провадження ДП «АМПУ», оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними. Клопотання мотивовано тим, що звертаючись повторно з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку, ДП «Адміністрація морських портів» не навело жодної нової підстави для поновлення строку, а лише вказувала по суті на те, що первісно, на їх думку, не було пропущено строк про усунення недоліків касаційної скарги.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
При аналіз ухвали Верховного Суду від 19 вересня 2025 року, яку оприлюднено у ЄДРСР, свідчить, що ДП «АМПУ» саме вказувало дату та час надходження ухвали до Електронного кабінету ДП «АМПУ» - 01 серпня 2025 року 16:35 год.
При поверненні касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2025 року, при обчисленні строків на усунення недоліків, суд касаційної інстанції керувався нормами ЦПК України, а не Інструкцією з діловодства чи Правилами внутрішнього трудового розпорядку у ДП «АМПУ».
Таким чином, указані підстави не можна вважати поважними, оскільки особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує чому нею не виконано вимоги ухвали про залишення попередньої касаційної скарги без руху у встановлений законом строк.
Щодо зазначення про те, що ДП «АМПУ» не мало можливості забезпечити подання уточненої редакції касаційної скарги у справі № 761/29094/23 у строк до 11 серпня 2025 року слід зазначити, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу особи, яка звертається з касаційною скаргою, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Надана інформація щодо повітряних тривог у м. Києві в період з 01 серпня 2025 року по 14 серпня 2025 року та їх тривалості (наприклад: найбільша загальна тривалість повітряних тривог за указаний період відбулась 04 серпня 2025 року - 08:54-09:37 (43 хвилини); 10:02-10:29 (27 хвилин); 11:45-12:12 (27 хвилин); 21:08-21:36 (28 хвилин)) не свідчить про наявність істотних перешкодами чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій ДП «АМПУ».
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.
Додані до касаційної скарги платіжні інструкції № 1627 від 11 червня 2025 року на суму 18 459,60 грн та № 2165 від 04 серпня 2025 року на суму 5 153,27 грн за подану у липні 2025 року касаційну скаргу, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 19 вересня 2025 року повернуто, не є підставою для його зарахування за подання касаційної скарги у жовтні 2025 року. Оскільки за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.
Згідно підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2023 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У підпункті 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір судовий збір у розмірі: за вимогами немайнового характеру - 5 153,28 грн (1 073,60 грн * 200% * 3 вимоги немайнового характеру * 0,8); за вимогами майнового характеру (ураховуючи суму задоволених позовних вимог - 1 153 724,40 грн) - 18 459,59 грн (1 153 724,40 грн * 1 % * 200%* 0,8), а всього - 23 612,87 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
ДП «АМПУ» у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судового рішення вказує пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Проте вказана підстава касаційного оскарження належним чином не обґрунтована.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі має бути вмотивовано обґрунтовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Особа, яка подала касаційну скаргу, посилаючись у касаційній скарзі на необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду, не обґрунтовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу, а також докази надсилання її копій та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат