05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 760/31723/21
провадження № 61-7156св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство юстиції України,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Євграфової Є. П., Шкоріної О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток І. В. (далі - приватний нотаріус Черток І. В.), про скасування наказу.
Позовну заяву обґрунтував тим, що на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії чи бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2021 року за результатами розгляду скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В» (далі - ОСББ «Червонозоряний, 4-В») зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 липня 2021 року за № СК-136-21, був винесений наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 «Про задоволення скарги».
Вказував, що зазначений висновок та наказ порушують його права та законні інтереси, як власника об'єкта нерухомого майна, оскільки прийняті з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі -Порядок № 1128). Зокрема, у скарзі ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (яке надалі змінило назву на ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В»), не зазначено дати її складання; скарга не містить жодних аргументів порушення прав скаржника та копії документа, що підтвердив би факт порушення його прав; до скарги не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження осіб, що її підписали від імені ОСББ «Червонозоряний, 4-В»; щодо окремих оскаржуваних рішень закінчився встановлений законом строк оскарження; Міністерство юстиції України мало залишити скаргу без розгляду, оскільки ОСББ «Червонозоряний, 4-В» перед її розглядом подало заяву про відкликання скарги; Міністерство юстиції України порушило строки розгляду скарги; Міністерство юстиції України двічі безпідставно повертало скаргу на повторний розгляд, здійснюючи тиск на центральну колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії чи бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України; він не був повідомлений про час і місце засідання комісії; приватний нотаріус Черток І. В. дотримався норм законодавства при здійсненні реєстраційних дій.
Посилаючись на наведене, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 «Про задоволення скарги».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 у частині пунктів 2 та 4, які стосуються скасування рішення від 27 квітня 2021 року № 57874975, прийнятого приватним нотаріусом Черток І. В. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 прийнято з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку № 1128.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Міністерство юстиції України не виконало свого обов'язку із забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» (попередня назва ОСББ «Червонозоряний, 4-В») шляхом належного повідомлення їх про розгляд вказаної скарги, внаслідок чого позивач був фактично позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, що є достатньою підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» Міністерство юстиції України: не звернуло увагу на те, що всупереч вимогам, визначеним у пункті 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у скарзі не було зазначено дати її складання; не врахувало, що до скарги не було додано жодних документів на підтвердження повноважень осіб, які її підписали, представляти інтереси ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В»; проігнорувало заяву голови правління ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» Трача Ю. Р. про залишення скарги за вх. № СК-136-21 без розгляду та продовжило розглядати її по суті.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що безпосередньо права позивача вирішуються пунктами 2 та 4 щодо скасування рішення від 27 квітня 2021 року № 57874975, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В., а тому позовна вимога в частині скасування пунктів 2 та 4 в частині рішень щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення від 27 квітня 2021 року № 57874975 (в частині, що не стосується вчинення реєстраційних дій щодо позивача) та № 57890989, від 28 квітня 2021 року № 57920997 та № 57923371, від 12 червня 2021 № 58715694, від 13 червня 2021 року № 58716253, від 14 червня 2021 року № 58741319, від 15 червня 2021 року № 58753864, від 02 липня 2021 року № 59074048 не підлягає задоволенню, оскільки вказані рішення не стосуються прав позивача.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в частині визнання протиправним і скасування спірного наказу в частині пунктів 3 та 5, то вказані пункти також не порушують права позивача, оскільки вони стосуються прав приватного нотаріуса Черток І. В., а вимоги про їх скасування мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки блокуючи приватному нотаріусу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Мін'юст здійснював владні повноваження, отже спір належить до сфери публічно-правових відносин. Разом з тим, враховуючи, що судом визначено, що спір підлягає вирішенню саме в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову і в цій частині.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 в частині пунктів 2 та 4, які стосуються скасування рішення від 27 квітня 2021 року № 57874975, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В., Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи цей спір, встановивши обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на його законність.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У травні 2024 року Міністерство юстиції України засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням уточнень, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20, від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/14164/17, від 08 травня 2023 року у справі № 826/15320/17, від 21 червня 2023 року у справі № 910/2529/22, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15358/17, від 13 січня 2022 року у справі № 910/6552/20, від 08 червня 2022 року у справі № 904/2032/16, від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 761/6144/1 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не врахували, що рішення приватного нотаріуса Черток І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були оскаржені до Міністерства юстиції України, прийняті з порушенням пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким підставою для відмови у державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та такі рішення підлягали скасуванню;
- дійшли помилкового висновку про те, що у скарзі ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (наразі ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В») не було вказано дати її складання, оскільки не звернули увагу на те, що зміст скарги свідчить про те, що дата прийняття такої скарги, а отже, цю дату можна вважати датою складення;
- не врахували, що відсутність дати складання скарги, ніяким чином не впливає на правильність рішення центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії чи бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції;
- проігнорували, що повноваження осіб, які підписували скаргу, було встановлено на підставі документів, що містились в реєстраційній справі ОСББ «Червонозоряний, 4-В»;
- не врахували, що нерозгляд заяви про залишення скарги без розгляду не може бути достатньою підставою для скасування законного наказу, оскільки заява про відкликання скарги подана новим головою правління ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (обраним після 16 червня 2021 року), права та інтереси якого не порушено та не зачіпаються у самій скарзі;
- дійшли помилкового висновку про неналежне повідомлення позивача про розгляд скарги, оскільки 22 жовтня 2021 року на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України було розміщено інформацію, що 26 жовтня 2021 року відбудеться засідання щодо розгляду відповідної скарги;
- не врахували, що Порядком № 1128 (у редакції, чинній на час розгляду скарги), було передбачено можливість ознайомлення з матеріалами лише під час розгляду скарги та зобов'язань щодо направлення матеріалів скарги заінтересованим особам порядком визначено не було;
- не надали належної оцінки всім аргументам та доводам заявника, тощо.
Станом на момент розгляду справи відзиви на касаційну скаргу Міністерства юстиції України від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 травня 2024 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема для подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Солом'янського районного суду міста Києва матеріали справи № 760/31723/21; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.
У липні 2024 року матеріали справи № 760/31723/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2025 року справу № 760/31723/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2025 року зупинено касаційне провадження у справі № 760/31723/21 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 (провадження № 12-43гс24) за позовом ТОВ «Герман-Агро» та ТОВ «Еконива» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорич А. М., державний реєстратор Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітак В. М., державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак В. М., державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний В. Д., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Агро-Лан», про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ТОВ «Герман-Агро» та ТОВ «Еконива» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року поновлено касаційне провадження у справі № 760/31723/21 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 січня 2021 року між ОСОБА_1 (Позивач, Покупець) та Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (далі - ЗАТ «Українська будівельна компанія», Продавець) укладено договір № 1/178-45 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, (далі - Майнове право) визначеного у пункті 1.2. цього договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: Червонозоряний проспект, 4, і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт), що належить продавцю згідно з договором № 15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинковими нежитловими приміщеннями та паркінгами про АДРЕСА_2 від 08 вересня 2004 року, укладеному ЗАТ «Українська будівельна компанія» з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а Покупець зобов'язується сплатити Продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1. цього Договору та прийняти Майнове право на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення № 178, загальною площею 156,6 кв. м, що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі (далі - нежитлове приміщення) з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право покупця після прийняття будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу майнових прав та передачі будинку під заселення набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.
За змістом пункту 1.4 договору, Покупець набуває право приватної власності на майнові права на підставі цього Договору з моменту повної сплати ціни продажу майнових прав, що підтверджується довідкою продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу майнових прав покупець зобов'язаний отримати в офісі продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього договору, довідки подавця про сплату ціни продажу майнових прав, акта прийому-передачі нежитлового приміщення.
Позивач виконав свої зобов'язання по сплаті ціни продажу майнових прав та отримав від продавця довідку про 100 % оплату вартості майнових прав від 21 квітня 2021 року.
21 квітня 2021 року згідно з Актом прийому-передачі майнових прав на виконання договору № 1/178-45 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення продавець передав, а покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до Договору № 1/178-45 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 27 січня 2021 року.
Також 21 квітня 2021 року на підставі акта прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно з договором №1/178-45 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 27 січня 2021 року відповідно до пункту 1.4 договору продавець передав, а покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 договору, у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , і позначений на схемі генерального плану № 3, поштова адреса: АДРЕСА_4 . Характеристика 1/500 частки нежитлового приміщення (враховуючи уточнення за офіційними даними Бюро технічної інвентаризації): нежитлового приміщення № 178 загальною площею 156,6 кв. м що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі.
На момент розгляду справи вказаний Договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 27 січня 2021 року № 1/178-145 недійсним не визнавався та був чинним.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення здійснюється покупцем.
Приватним нотаріусом Черток І. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57874975 від 27 квітня 2021 року, за позивачем зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі частки 1/500 на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер: 1/178-45, виданий 21 січня 2021 року, видавник: ЗАТ «Українська будівельна компанія»; Акт прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно з договором № 1/178-45 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 21 січня 2021 року, серія та номер: б.н., виданий 21 квітня 2021 року, видавник: ЗАТ «Українська будівельна компанія».
16 червня 2021 року було проведено загальні збори ОСББ «Червонозоряний, 4-В» (згідно з рішеннями загальних зборів від 14 липня 2021 року змінено найменування на ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В», на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів від 16 червня 2021 року № 16/06-21, зокрема, про: відкликання та припинення повноважень голови правління об'єднання, діючого складу правління та ревізійної комісії; обрано новий склад правління об'єднання (Тальянський Я. О., Мороз О. В., Назарчук Ю. В., Трач Ю. Р.)) та ревізійної комісії; затверджено статут ОСББ у новій редакції.
08 липня 2021 року ОСББ «Червонозоряний, 4-В» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення від 27 квітня 2021 року № 57874975, № 57890989, від 28 квітня 2021 року № 57920997, № 57923371, від 12 червня 2021 року № 58715694, від 13 червня 2021 року № 58716253, від 14 червня 2021 року № 58741319, від 15 червня 2021 року № 58753864, від 02 липня 2021 року № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Черток І. В. щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення № 178, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Скарга зареєстрована Міністерством юстиції України 08 липня 2021 року за № СК-136-21.
Від імені ОСББ «Червонозоряний, 4-В» ця скарга була підписана членами правління Новосадом І .О., Бондаренком Г. В., Гринчуком К. Л. , Гулою О. І., Ніколаюком О. Б., Шутенком О. Ф. , Лєбєдєвою О. В . До скарги було додано протокол від 16 червня 2021 року № 16/06-21, додаток № 1 до вказаного протоколу, Статут ОСББ та Витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно.
У вказаній скарзі від 08 липня 2021 року вх. № СК-136-21 не було зазначено дати її складання, а також до неї не було додано документів на підтвердження повноважень осіб, які її підписали, представляти інтереси ОСББ.
22 липня 2021 року голова правління ОСББ «Червонозоряний, 4-В» Трач Ю. Р. подав до Міністерства юстиції України заяву від 21 липня 2021 року за вих. № 82 про залишення скарги за вх. № СК-136-21 без розгляду, посилаючись на те, що ОСББ «Червонозоряний, 4-В» прийняло рішення про припинення усіх довіреностей та розірвання усіх договорів, які пов'язані з представництвом інтересів, та не уповноважувало будь-яких осіб на звернення зі скаргою до центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг щодо оскарження рішень, прийнятих приватним нотаріусом Черток І. В. щодо нежитлового приміщення 178. Вказана заява була отримана Міністерством юстиції України 22 липня 2021 року, що підтверджується відповідним штампом на листі.
Разом з тим Міністерство юстиції України, не повернуло скаргу ОСББ «Червонозоряний, 4-В» від 08 липня 2021 року вх. № СК-136-21 без розгляду, а продовжило її розгляд по суті.
Інформацію про розгляд скарги ОСББ «Червонозоряний, 4-В» було розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-26-jovtnya-2021-roku.
Так, 22 липня 2021 року центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг було розглянуло скаргу і за результатами розгляду колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.
26 серпня 2021 року Міністр юстиції видав доручення № 425/7/48-21, у якому просив директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ «Червонозоряний, 4-В» за вх. № СК-136-21 повторно.
17 вересня 2021 року центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг було повторно розглянуто скаргу і за результатами розгляду колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті відповідно до законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав.
15 жовтня 2021 року Міністр юстиції видав доручення № 497/1/48-21, у якому просив директора Департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ «Червонозоряний, 4-В» за вх. № СК-136-21 повторно.
15 листопада 2021 року Міністерством юстиції України винесено наказ № 4087/5 «Про задоволення скарги», відповідно до якого вирішено:
1) скаргу ОСББ «Червонозоряний, 4-В» задовольнити у повному обсязі;
2) скасувати рішення від 27 квітня 2021 року № 57874975, № 57890989, від 28 квітня 2021 року № 57920997, № 57923371, від 12 червня 2021 року № 58715694, від 13 червня 2021 року №58716253, від 14 червня 2021 року № 58741319, від 15 червня 2021 року № 58753864, від 02 липня 2021 року № 59074048, прийняті приватним нотаріусом Черток І. В.;
3) тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Черток І. В. строком на 1 (один) місяць;
4) виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5) виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Рішення ухвалено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 26 жовтня 2021 року за результатами розгляду скарги за вх. № СК-136-21.
Мотивуючи наведений висновок, колегія Міністерства юстиції України зазначила, що:
- законодавство зобов'язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій;
- законодавством визначено, що державний реєстратор повинен відмовляти у державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення прав на нерухоме майно;
- для проведення права власності було подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І. В. було зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення;
- відповідно до пункту 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення право власності набувається на підставі, зокрема, акта-прийому передачі нежитлового приміщення, проте для проведення державної реєстрації було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення;
- рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
Правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев'ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов'язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.
Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.
Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» (пункт 4 Порядку № 1128).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
Аналіз вказаних норм Порядку № 1128 свідчить про те, що законодавство встановлює не право, а обов'язок Комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб'єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.
Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні та те щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.
Отже, на комісію покладено обов'язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.
Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги (аналогічний висновок міститься у пункті 44 постанови Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 480/388/19, у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17).
Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 480/388/19).
У пункті 14 Порядку № 1128 визначено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному вебсайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.
Системний аналіз наведених вище положень Закону та Порядку № 1128 дає підстави стверджувати, що право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора має особа, яка вважає, що її права порушено. Розгляд скарги здійснюється Колегією у разі, якщо скарга відповідає вимогам, встановленим цими нормативними актами та подана у передбачений ними строк. Водночас у скарзі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують порушення прав скаржника та спосіб поновлення порушеного права. При цьому наведення обставин, які засвідчують факт порушеного права або інтересу скаржника і надання відповідних доказів (в разі їх наявності) має суттєве значення для вирішення Колегією питання щодо належності скаржнику права на звернення з такою скаргою, а також для обрання способу його відновлення, в разі виявлення факту його порушення.
Статтями 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною другою статті 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливого порушення, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.
Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 прийнято з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128.
Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Міністерство юстиції України не виконало свого обов'язку із забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення їх про розгляд вказаної скарги, внаслідок чого позивач був фактично позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, що є достатньою підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час розгляду скарги ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» Міністерство юстиції України: не звернуло увагу на те, що всупереч вимогам, визначеним у пункті 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у скарзі не було зазначено дати її складання; не врахувало, що до скарги не було додано документів на підтвердження повноважень осіб, які її підписали, представляти інтереси ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В»; проігнорувало заяву голови правління ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» Трача Ю. Р. про залишення скарги за вх.№СК-136-21 без розгляду та продовжило розглядати її по суті.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про неналежне повідомлення позивача про розгляд скарги, оскільки 22 жовтня 2021 року на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України було розміщено інформацію, що 26 жовтня 2021 року відбудеться засідання щодо розгляду відповідної скарги, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Так, як свідчать матеріали справи, інформація про розгляд скарги ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» була розміщена на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-26-jovtnya-2021-roku.
Однак, як правильно зазначено апеляційним судом у оскаржуваному судовому рішенні, з вказаного посилання неможливо встановити, коли було розміщено вказане оголошення, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено, що про розгляд скарги суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги.
Крім того, розміщення оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України не є достатнім способом повідомлення Позивача про розгляд скарги на його рішення, оскільки Міністерство юстиції України зобов'язане було повідомити Позивача про розгляд скарги не лише шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту, але й додатково телефонограмою або засобами електронної пошти у строки, встановлені пунктом 11 Порядку № 1128.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повідомлення Позивача про розгляд скарги. Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення Позивачу копії скарги. Аналогічний правовий висновок щодо обов'язковості повідомлення учасників розгляду скарг двома способами був зроблений Верховним Судом у постанові від 16 лютого 2022 у справі № 640/843/21.
За наведених обставин, Міністерство юстиції України не виконало свого обов'язку щодо забезпечення участі Позивача у розгляді скарги шляхом належного повідомлення його про розгляд вказаної скарги.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що рішення приватного нотаріуса Черток І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були оскаржені до Міністерства юстиції України,прийняті з порушенням пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким підставою для відмови у державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, та такі рішення підлягають скасуванню, є безпідставними, оскільки предметом дослідження у цій справі є законність наказу Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 4087/5 «Про задоволення скарги», а не рішень приватного нотаріуса Черток І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Доводи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20, від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/14164/17, від 08 травня 2023 року у справі № 826/15320/17, від 21 червня 2023 року у справі № 910/2529/22, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15358/17, від 13 січня 2022 року у справі № 910/6552/20, від 08 червня 2022 року у справі № 904/2032/16, від 06 червня 2018 року у справі № 804/2296/17, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 761/6144/1, є необґрунтованими, оскільки оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. У цій справі суди першої та апеляційної інстанції виходили з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.
Аргументи касаційної скарги про те, що нерозгляд заяви про залишення скарги без розгляду не можуть бути достатньою підставою для скасування законного наказу, а також про те, що відсутність дати складання скарги ніяким чином не впливає на правильність рішення центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії чи бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони зводяться до суб'єктивного тлумачення заявником чинного законодавства України.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено й інші порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1128 під час прийняття оспорюваного наказу від 15 листопада 2021 року № 4087/5, які є підставою для його скасування.
Доводи касаційної скарги про те, що повноваження осіб, які підписували скаргу, було встановлено на підставі документів, що містились в реєстраційній справі ОСББ «Червонозоряний, 4-В», Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до абзацу другого пункту 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не оскаржується іншими учасниками справи, що до скарги ОСББ «Проспект Валерія Лобановського, 4-В» від 08 липня 2021 року № СК-136-21 не було додано жодних документів на підтвердження повноважень осіб, які її підписали, представляти інтереси ОСББ.
Таким чином, наявні порушення вимог абзацу другого пункту 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при оформленні скарги, які мали б бути підставою для відмови у її задоволенні відповідно до пункту 7 частини восьмої статті 37 цього ж Закону.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки, всім аргументам та доводам заявника, Верховний Суд також відхиляє, оскільки як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки обставин справи і доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Якщо оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Ponomaryov v. Ukraine», заява № 3236/03; від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russian Federation», заява № 59498/00; від 21 вересня 2006 року у справі «Nelyubin v. Russia», заява № 14502/04).
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Тому наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення.
Також Верховний Суд враховуєвисновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 вересня 2025 року у справі № 910/2546/22 (провадження №12-43гс24) щодо належного складу сторін у справах про оскарження наказів Мін'юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на майно, та вважає, що оскільки у цій справі позовні вимоги заявлено про поновлення порушеного цивільного (майнового) права саме позивача та не стосується прав інших осіб, то склад сторін у цій справі є належним.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених частиною першою статті 410 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець