15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 948/7/22
провадження № 61-6142св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Приватне підприємство «Компанія «Надежда», Машівська селищна рада Полтавської області, Виконавчий комітет Оржицької селищної ради,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Шинкаренко Марина Анатоліївна, на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року у складі судді Косик С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у складі колегії суддів Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Компанія «Надежда» (далі - ПП «Компанія «Надежда»), Машівської селищної ради Полтавської області, Виконавчого комітету Оржицької селищної ради про скасування рішень.
Позов мотивовано тим, що в 2004 році ОСОБА_1 набула право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з технічним паспортом на вказану будівлю площа земельної ділянки під бондарним цехом становить 0,75 га.
Розпорядженням Машівської районної державної адміністрації (далі - Машівська РДА) від 15 вересня 2010 року № 483 позивачці надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори).
Надалі приватний підприємець ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 виготовив проєкт землеустрою земельної ділянки, а в 2011 році фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) виготовив технічну документацію на земельну ділянку, яку позивачка неодноразово подавала на розгляд державному реєстратору для реєстрації права оренди.
У серпні та листопаді 2018 року державний кадастровий реєстратор відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку з поданням документів не в повному обсязі, а саме через відсутність електронного документа та проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також зазначала, що в 2011 році між нею та Машівською РДА укладено договір оренди спірної земельної ділянки.
Бажаючи оформити право оренди на земельну ділянку, позивачка зверталася із замовленням на виготовлення технічних документів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), який склав кадастровий план земельної ділянки, зі змісту якого ОСОБА_1 дізналася, що більша частина земельної ділянки від загальної площі 0,75 га передана на умовах оренди ПП «Компанія «Надежда», а саме 01 жовтня 2021 року Виконавчий комітет Оржицької селищної ради зареєстрував право оренди земельної ділянки площею 0,6320 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0223, за ПП «Компанія «Надежда».
На думку позивачки, рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП «Компанія «Надежда» є незаконним внаслідок недобросовісних дій уповноважених органів ради під час вирішення питання щодо укладення договору оренди, зокрема надання переваги ПП «Компанія «Надежда» перед ОСОБА_1 , яка раніше отримала дозвіл на виготовлення документів щодо відведення земельної ділянки.
Зазначала, що передання іншій особі в користування спірної земельної ділянки обмежує її майнові права як власника нерухомого майна, розташованого на ній.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП «Компанія «Надежда».
У червні 2022 року позивачка подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила скасувати рішення Машівської селищної ради від 21 вересня 2021 року № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду», а також рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП «Компанія «Надежда».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Машівський районний суд Полтавської області рішенням від 14 листопада
2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Полтавський апеляційний суд постановою від 12 березня 2024 року рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що станом на час набуття у власність ОСОБА_1 нежитлової будівлі (бондарного цеху) земельна ділянка, на якій вона розташована, не була виділена та не належала попередньому власнику будівлі на праві власності, позивачка не довела факту набуття нею статусу землекористувача в розумінні статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.
Таким чином, суди вважали, що права ОСОБА_1 оспорюваними рішеннями ради не порушені, водночас розроблена документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП «Компанія «Надежда» та її затвердження Машівською селищною радою відповідає вимогам земельного законодавства, нормативним документам із землеустрою та землекористування.
Виснували також, що позивачка не довела належними і допустимими доказами розташування належного їй нерухомого майна на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223 на час прийняття Машівською селищною радою оспорюваного рішення від 21 вересня 2021 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у квітні 2024 року, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Шинкаренко М. А., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що у спірних правовідносинах підлягала застосуванню правова позиція Великої Палати Верховного Суду, сформульована у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, відповідно до якої частину другу статті 134 ЗК України слід розуміти так, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передання громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягають застосуванню загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.
Вважає, що суди не надали належної оцінки тій обставині, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Машівської селищної ради від 21 вересня 2021 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду», Машівська РДА видала розпорядження від 18 лютого 2011 року про затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 , отже, дії Машівської селищної ради є недобросовісними та такими, що порушують законні інтереси ОСОБА_1 .
У липні 2024 року від ПП «Компанія «Надежда» та Машівської селищної ради Полтавської області надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідачі зазначають про необґрунтованість доводів позивачки, просять рішення судів залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Шинкаренко М. А., подала до Верховного Суду у квітні 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 25 червня 2024 року відкрив касаційне провадження, витребував матеріали справи з Машівського районного суду Полтавської області.
У липні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2025 року призначив справу до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що Господарський суд Полтавської області ухвалою від 13 квітня 2004 року у справі № 5/587 затвердив мирову угоду, відповідно до якої Спільне підприємство «Заготконтора» Машівської райспоживспілки в рахунок погашення заборгованості передає у власність приватного підприємця ОСОБА_1 приміщення бондарного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 червня 2004 року № 3955931 за приватним підприємцем ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Селещинської сільської ради від 16 серпня 2009 року вирішено поставити перед Машівською РДА питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, яка розташована за межами АДРЕСА_2 , за рахунок земель запасу (колишня територія заготівельної контори), з наступним переданням в оренду.
Розпорядженням Машівської РДА від 15 вересня 2010 року № 483 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори). Розроблений проєкт відведення земельної ділянки вирішено подати на затвердження до районної державної адміністрації.
У 2010 році приватний підприємець Натрусний О. І. (далі - ПП ОСОБА_2 ) виготовив проєкт землеустрою вказаної земельної ділянки, який містить додатки, у тому числі умови відведення земельної ділянки від 27 вересня 2010 року № 782 та витяг з форми 6-зем за підписом начальника відділу Держкомзему у Машівському районі Полтавської області Жуковського Є. В., висновок про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23 грудня 2010 року № 51 за підписами голови та членів комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. У 2011 році ФОП ОСОБА_2 виготовив технічну документацію на вказану земельну ділянку.
Згідно з технічним паспортом на громадський будинок (бондарний цех) від 29 серпня 2011 року, виготовленим на замовлення приватного підприємця ОСОБА_1 , загальна (фактична) площа земельної ділянки під зазначеним бондарним цехом становить 0,75 га.
Розпорядженням Машівської РДА від 18 лютого 2011 року № 14 вирішено: затвердити проєкт землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 на території Селещинської сільської ради, загальною площею 0,75 га, для комерційного використання; передати у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,75 га строком оренди на 3 роки для комерційного використання на посвідчити право користування у встановленому законом порядку; встановити орендну плату у розмірі 12 % від грошової оцінки земельної ділянки.
У 2011 році між ОСОБА_1 та Машівською РДА в особі голови Прокопенка О. І. укладено договір оренди землі. Договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Земельну ділянку передано в оренду для комерційного використання. Цільове призначення земельної ділянки - для оптової торгівлі та складського господарства.
Відповідно до довідки Машівської селищної ради від 01 серпня 2018 року № 752 бондарний цех розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
07 серпня 2018 року державний кадастровий реєстратор відмовив Бобковій Н. А. у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300021132018 у зв'язку з поданням документів не в повному обсязі (відсутній електронний документ).
Також 29 листопада 2018 року державний кадастровий реєстратор відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-5300023382018 у зв'язку з поданням документів не в повному обсязі, зокрема через відсутність проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
21 вересня 2021 року Машівська селищна рада прийняла рішення № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачу її в оренду», згідно з яким 01 жовтня 2021 року Машівська селищна рада та ПП «Компанія «Надежда» уклали договір оренди землі, за яким ПП «Компанія «Надежда» передало в оренду строком на 49 років земельну ділянку за межами населених пунктів, кадастровий номер 5323086600:00:001:0223, площею 6,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2021 року виконавчий комітет Оржицької селищної ради зареєстрував право оренди земельної ділянки, площею 6,20 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0223, за ПП «Компанія «Надежда».
Згідно з висновком експерта від 07 березня 2023 року № 2022, складеним за результатом проведення судової експертизи з питань землеустрою, розроблена документація із землеустрою - проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,20 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно з КВЦПЗ-11.02), що розташована за межами населених пунктів на території Машівської селищної територіальної громади Полтавського району Полтавської області, розроблений інженером-землевпорядником ОСОБА_4 в 2021 році, та її затвердження відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Відповідно до висновку експерта від 30 грудня 2022 року № 2021, складеного за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи, межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0223, що виділена ПП «Компанія «Надежда» і є предметом рішення Машівської селищної ради від 21 вересня 2021 року № 89/11-VIII, накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5323086600:00:001:0193, яка була передана у користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження Машівської РДА від 18 лютого 2011 року № 141, відповідно до технічної документації на ці земельні ділянки.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що документація із землеустрою земельної ділянки, що передана в оренду ПП «Компанія «Надежда», відповідає вимогам земельного законодавства. Земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1 , не є сформованою, оскільки не відкрита поземельна книга, щодо вказаної земельної ділянки відповідачі можливо були обізнані. Також повідомив, що під час обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 будівель він не виявив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення Машівської селищної ради від 21 вересня 2021 року № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачі її в оренду», а також рішення Виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 01 жовтня 2021 року № 44389046 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП «Компанія «Надежда».
Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули спір за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів з цим не погоджується з огляду на таке.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частини перша та друга статті 414 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано: «Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12?59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12?136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12?286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12?143гс19)».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року в справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) зазначено: «Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.
Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції».
Земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, зокрема про оренду землі, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядають господарські суди.
Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 461/980/16-а (провадження № 11-248апп18) та від 14 листопада 2018 року у справі № 127/2709/16-ц (провадження № 14-352цс18).
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі № 227/3821/21 (провадження № 61-3294св23) зазначено, що оскільки спір виник щодо оскарження рішення міської ради, яким припинено договір оренди земельної ділянки для ведення господарської діяльності, то розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами господарського судочинства. Встановивши, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки існує спір між міською радою та позивачем (фізичною особою) саме як суб'єктом господарювання і цей спір пов'язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19).
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 532/53/20 виснував, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими і доступ до них є вільним.
У справі, що переглядається:
згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем з 18 грудня 1998 року, вид діяльності - 52.62.0 роздрібна торгівля з лотків та на ринках (основний);
підприємницька діяльність ОСОБА_1 станом на час розгляду справи судами не припинена;
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 13 квітня 2004 року у справі № 5/587 за позовом до Спільного підприємства «Заготконтора» про стягнення витрат на капітальний ремонт затвердив мирову угоду, відповідно до якої відповідач повністю погашає заборгованість перед позивачем, стягнуту рішенням Господарського суду Полтавської області від 30 грудня 2003 року, шляхом передання у власність приватного підприємця ОСОБА_1 приміщення бондарного цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; погашення заборгованості здійснюється шляхом передання приміщення бондарного цеху за актом передання;
відповідно до акта приймання-передачі від 04 червня 2004 року Машівська райспоживспілка передала, а приватний підприємець ОСОБА_1 прийняла у власність квасильно-бондарний цех, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 червня 2004 року № 3955931 за приватним підприємцем ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю (бондарний цех) за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідно до технічного паспорта на громадський будинок (бондарний цех) від 29 серпня 2011 року, виготовленого на замовлення приватного підприємця ОСОБА_1 , власником вказаної нерухомості, яка складається із бондарного цеху, літ. «А-1», коптильні, літ. «Б-1», коптильні, літ. «В-1», вбиральні, літ. «Г-1», є приватний підприємець ОСОБА_1 , загальна (фактична) площа земельної ділянки під зазначеним нерухомим майном становить 0,75 га;
розпорядженням Машівської РДА від 15 вересня 2010 року № 483 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га для комерційного використання, за рахунок земель запасу Селещинської сільської ради (колишня територія заготівельної контори);
розпорядженням Машівської РДА від 18 лютого 2011 року № 14 вирішено: затвердити проєкт землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою ОСОБА_1 на території Селещинської сільської ради, загальною площею 0,75 га, для комерційного використання; передати у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,75 га строком оренди на 3 роки для комерційного використання та посвідчити право користування у встановленому законом порядку; встановити орендну плату у розмірі 12 % від грошової оцінки земельної ділянки;
у 2011 році між ОСОБА_1 та Машівською РДА в особі голови Прокопенка О. І. укладено договір оренди землі строком на 3 роки з переважним правом орендаря на його поновлення, земельну ділянку передано в оренду для комерційного використання, цільове призначення земельної ділянки - для оптової торгівлі та складського господарства;
21 вересня 2021 року Машівська селищна рада прийняла рішення № 89/11-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда» та передачу її в оренду», згідно з яким 01 жовтня 2021 року Машівська селищна рада та ПП «Компанія «Надежда» уклали договір оренди землі, за яким ПП «Компанія «Надежда» передало в оренду строком на 49 років земельну ділянку за межами населених пунктів, кадастровий номер 5323086600:00:001:0223, площею 6,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
01 жовтня 2021 року Виконавчий комітет Оржицької селищної ради зареєстрував право оренди земельної ділянки площею 6,20 га, кадастровий номер 5323086600:00:001:0223, за ПП «Компанія «Надежда».
Як зазначено вище, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (бондарного цеху), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як фізична особа - підприємець.
Суди не звернули уваги, що предметом спору у цій справі є незаконні, на думку позивачки, дії відповідачів Машівської селищної ради та Виконавчого комітету Оржицької селищної ради щодо передання в оренду земельної ділянки ПП «Компанія «Надежда», державна реєстрація права оренди земельної ділянки за ПП «Компанія «Надежда», а також безпідставна відмова в оформленні з ОСОБА_1 відносин користування земельною ділянкою (укладення договору оренди) для комерційного використання під належним останній як фізичній особі - підприємцю об'єктом нерухомого майна (бондарним цехом).
Отже, характер правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про те, що він пов'язаний із використанням спірної земельної ділянки позивачкою для здійснення комерційної діяльності, цільове призначення - для оптової торгівлі та складського господарства, спір пов'язаний із оспорюванням дій юридичних осіб щодо надання у користування земельної ділянки. Тобто позовні вимоги стосуються прав та інтересів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та ПП «Компанія «Надежда» саме як учасників господарських відносин.
Враховуючи обставини цієї справи, спір між ОСОБА_1 , яка є фізичною особою - підприємцем, та ПП «Компанія «Надежда» і селищними радами щодо оформлення права користування земельною ділянкою для комерційного використання під належним позивачці на праві власності бондарним цехом є господарсько-правовим, у зв'язку з чим справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.
Оскільки справу належить розглядати господарським судом, то Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду не має повноважень переглядати справу по суті.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частинами першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність судових рішень вимогам статті 263 ЦПК України та їх ухвалення з порушенням норм процесуального права, що має наслідком скасування судових рішень із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз'яснює позивачу про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду та наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Шинкаренко Марина Анатоліївна, задовольнити частково.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія «Надежда», Машівської селищної ради Полтавської області, Виконавчого комітету Оржицької селищної ради про скасування рішень закрити.
Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2023 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 12 березня 2024 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік