ЄУН 337/5188/25
3/337/1457/2025
04 листопада 2025 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП,
Згідно з протоколом ЕПР1 №462072, складеним 22.09.2025 інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП, лейтенантом поліції Герасименко О.О., ОСОБА_1 22.09.2025 о 19:45год в м.Запоріжжя, вул.Василя Сергієнко,33, керуючи транспортним засобом «Ford Transit 460», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , травмовані відсутні, чим порушив п.10.9ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в зазначений день та час він на вказаному автомобілі виїжджав з паркувального майданчику і дуже повільно здавав назад, щоб розвернутись, в бік зеленої зони (газону). Вказане місце добре освітлюється. Його автомобіль при русі заднім ходом видавав звуковий сигнал. Крім того, його знайома Ірина стояла і дивилась, щоб він нормально розвернувся. Біля його автомобілю в цей момент нікого не було. Коли автомобіль ще рухався, з лівого боку позаду якийсь чоловік став стукати по автомобілю і підійшов до нього. Він зупинився. Це був чоловік, який в цій справі, є потерпілим. Чоловік став казати, що він збив його, був в стані алкогольного сп'яніння, накинувся на нього, але він виставив руки, чоловіка цього не товкав, не бив, запропонував викликати поліцію. Поліцейським цей чоловік сказав, що він збив його автомобілем, але тілесних ушкоджень на ньому не було, одяг був чистий. Поліцейські склали відносно нього протокол за ДТП, з чим він категорично не згоден. Жодних правил дорожнього руху він не порушував, нікого не збивав, на його автомобілі жодних слідів/пошкоджень немає. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить справу закрити.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в зазначений день та час він стояв на бордюрі зеленої зони на майданчику біля АТБ, де розташовані торгівельні палатки, спиною до майданчику. Відчув удар в тулуб та впав на землю. Удар був від автомобіля «газелька», яка здавала заднім ходом. Водій міг його бачити. Поруч більше нікого не було. Так ходили люди. Він підійшов до водія і сказав тому, що збив його. Але водій відразу накинувся на нього, вдарив по голові, сбив з ніг, став погрожувати. Потім прийшли знайомі водія і також стали йому погрожувати. Він викликав поліцію і повідомив про хуліганські дії та ДТП. Поліцейським він розказав теж саме, що і зараз. Тілесних ушкоджень у нього не було і до лікарні він не звертався.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Дотримання правил щодо його складання є обов'язковим.
Так, відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з вимог ст.7,245,252,280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, розглядаючи справу в межах висунутого особі звинувачення, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п.10.9 ПДР, яке призвело до ДТП (наїзд на пішохода), та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В свою чергу, ст.124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення п.10.9 ПДР з боку водія ОСОБА_1 , яке спричинило ДТП за участю пішохода, надані суду матеріали справи не містять.
Жодних доказів, які б зафіксували момент зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з пішоходом ОСОБА_2 , зокрема, відеозаписів з камер відеоспостереження, відеорегістраторів тощо поліцейським не зібрані і до справи не долучені.
Єдиним доказом, на який посилається поліцейський, є пояснення потерпілої особи ОСОБА_2 . В той же час, пояснення останнього в судовому засіданні не підтверджуються сукупністю інших належних та допустимих доказів. Зокрема, він пояснив, що будь-яких тілесних ушкоджень від зіткнення з автомобілем у нього не було, до лікарні він не звертався.
Крім того, пояснення цієї особи щодо наїзду на нього автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 спростовуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка була очевидцем подій і на яку також вказав в суді ОСОБА_1 . Вказаний свідок пояснив, що вона спостерігала як водій здавав заднім ходом, майданчик освітлювався, працював звуковий сигнал. Нікого позаду автомобіля не було. Автомобіль навіть не доїхав до зеленої зони, як хлопець різко вискочив з лівої сторони автомобіля та став бити по ньому, кричав та кидався на водія, на неї, ображав їх. Жодних пошкоджень на ньому не було, одяг був чистий. Хлопець був в стані алкогольного сп'яніння.
Такі пояснення свідка узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_1 і жодних обґрунтованих підстав не довіряти таким поясненням у суду немає.
Крім того, суд виходить з того, що за диспозицією ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність за ДТП наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В даному випадку, в протоколі відносно ОСОБА_1 взагалі не зазначено обов'язкової ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - спричинення негативних наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а міститься лише посилання про наїзд на пішохода, травмовані відсутні, що само по собі не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При цьому, в схемі ДТП, яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення, на автомобілі, яким керував водій ОСОБА_1 , будь-які механічні пошкодження, отримані внаслідок ДТП, відсутні.
Таким чином, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, його винуватість в ньому, належними, допустимими та достовірними доказами беззаперечно, «поза розумним сумнівом» не доведений, що з урахуванням принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним провадження у цій справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.7,9,124,245,247,251,252,256,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Н.А.Мурашова
04.11.2025