1Справа № 335/10917/25 2-н/335/860/2025
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Надія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинку, -
02.11.2025 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя звернулося ТОВ «Керуюча компанія «Надія» із заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 станом на 01.07.2025 у розмірі 15 337,37 грн.
Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 160 ЦПК України).
В ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Як вбачається з Картки боржника за період з 01.09.2019 по 14.07.2025 за адресою АДРЕСА_1 наявна заборгованість у сумі 15 337,74 грн.
З Відповіді №1971508 від 04.11.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.02.2023.
Доказів реєстрації права власності за вищезазначену квартиру за ОСОБА_1 станом на 01.09.2019 (виникнення забаоргованості) позивачем не надано.
Тобто, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виникнення у заявника ТОВ «Керуюча компанія «Надія» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 по 15.02.2023.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Таким чином, вбачається наявність підстав для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 161, 163-166, 260-261, 353-354 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Надія» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинку та роз'яснити право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя В.К. Сиротенко