1Справа № 335/8540/25 2/335/3609/2025
06 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кардаш В.А., звернувся до суду з вище вказаним позовом у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відмові в нарахуванні і виплаті позивачу в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 серпня 2023 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 серпня 2023 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи позовні вимоги наступним.
Мати позивача ОСОБА_2 померла у м.Шахтарськ, який Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначений, як населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
07.08.2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в якому просив включити та виплатити позивачу суму заборгованості по невиплаченої пенсії його матері ОСОБА_2 з моменту не виплати пенсії, а саме з 01.08.2023 року по 19.12.2024 року (по день смерті), однак відповідач 15.08.2025 року повідомило, що виплату пенсію було припинено з 01.08.2023 року оскільки померла ОСОБА_2 не пройшла ідентифікацію, а недоотримана пенсія була нарахована лише з 01.07.2018 року по 30.09.2018 року.
Разом з цим, посилаючись на положення ст.46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.1216, 1217, 1218 ЦК України вказує, що суми недоотриманої за життя пенсії спадкодавця увійшли до складу спадщини та підлягають виплаті спадкоємцю у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. В свою чергу, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсійних виплат.
З огляду на викладені обставини вважає дії ГУПФУ в Запорізькій області протиправними та такими, що обмежують право позивача як спадкоємця на отримання всього належного спадкового майна.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У визначений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Також ухвалою суду від 01 вересня 2025 року витребувано від державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16 вересня 2025 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на наступні обставини. Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Запорізькій області та отримувала пенсію. Згідно даних пенсійної справи ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.08.2023 року було призупинено у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації. За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі з повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не зверталася. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит державного нотаріуса, щодо суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , відповідачем було надано лист, де зазначено, що сума недоотриманої пенсії складає 20 124,19 грн. Відповідно до п. 4-1, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.09.2025 3 Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі не проходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі - Постанова № 299), яка набрала законної сили 20.03.2025 року, особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат провадиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат. Оскільки, ОСОБА_2 з 01.08.2023 по день смерті нарахування пенсії призупинено та вона не нараховувалась, відсутні правові підстави для виплати недоотриманої пенсії з 01.08.2023 по 19.12.2024.
18.09.2025 до суду надійшла копія спадкової справи №306/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 30.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явились, разом з цим, представником позивача до суду було подано заяву у якій вона просить суд розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, зазначив, що позовні вимоги сторона позивача підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, разом з цим представником відповідача було подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача у якій зазначив про те, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Шахтерськ, Донецької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28 січня 2025 року складено відповідний актовий запис №35, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12.03.2025 року.
З наданої суду копії спадкової справи №306/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 убачається, що 21.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Перевіряючи склад спадкового майна, завідувач Першої київської державної нотаріальної контори направила до ГУ ПФУ у Запорізькій області запит від 21.03.2025 № 1479/02-14 стосовно недоодержаної спадкодавцем ОСОБА_2 суми пенсії.
Листом від 06.06.2025 № 0800-0401-8/56185 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Залишилась недоотримана пенсія у сумі 20 124,19 грн.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 04.08.2025, виданим державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кравченко Т.В., зареєстрованим в реєстрі № 17-478, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії в сумі 20 124,19 грн., що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка належала померлій, що підтверджується довідкою, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 06 червня 2025 за №0800-0401-8/56185.
На звернення представника позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь від 15.08.2025 №0800-0401-8/81457 з якої вбачається, що згідно інформації, яка міститься в електронній пенсійній справі померлої ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасово окупованою Російською федерацією територією України.
Виплата пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призупинена з 01.08.2023 року у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації. За життя отримувачка пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплат не зверталась, тому поновити пенсію після її призупинення немає законних підстав. На запит державного нотаріуса була надана довідка від 06.06.2025 на суму недоодержаної ОСОБА_2 пенсії за період з 01.07.2018 по 30.09.2018 в загальному розмірі 20 124,19 грн.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Згідно з статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву ГУПФУ у Запорізькій області виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена з 01.08.2023 у зв'язку з непроходженням фізичної ідентифікації відповідно до 4-1 частини 1 статті 49 Закону № 1058-IV.
Разом із тим, суд зауважує, що частину першу статті 49 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 3674-IX від 25.04.2024, який набув чинності 23.06.2024 року.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2015 у справі № 608/1189/14-а зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Разом з тим, матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з підстав визначених статтею 49 Закону №1058-IV.
Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсійних виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Таким чином призначена пенсія померлому яка йому не нараховувалась та не виплачувалась не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 серпня 2023 року (дня припинення нарахування й виплати пенсії) року по день смерті останньої, підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови і нарахуванні та виплатити позивачеві суму невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , як такої, що належала пенсіонерові і залишалася недоотриманою у зв'язку із смертю останньої, суд зазначає наступне.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права, оскільки задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача не призведе до поновлення його прав, у зв'язку із чим, позов у цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на викладені обставини, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 недоотриманні за життя пенсійні виплати за період з 01.08.2023 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено 06 листопада 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б).
Суддя: А.Б. Алєксєєнко