Рішення від 05.11.2025 по справі 927/84/16

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/84/16(927/713/25)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс» (код 32959617)) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» (код 44394140) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (код 23697280)) про витребування майна з чужого незаконного володіння, поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД (код 19419664) 07300, м. Вишгород Київської області, вул. Грушевського, 6

БОРЖНИК: Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд - 1» імені М.П.Загороднього 17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. Київська, 307

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД (надалі - кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього (надалі - боржник) на підставі ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2016 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 звільнено арбітражного керуючого Ронського Р.М. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд - 1» імені М.П.Загороднього з покладенням обов'язків останнього на арбітражного керуючого Демчана О.І.

Надалі строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Демчана О.І. неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2025 на шість місяців до 05.12.2025 включно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2025 постановлено відсторонити арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд - 1» імені М.П.Загороднього з покладенням обов'язків останнього на арбітражного керуючого Філатова В.В.

14 липня 2025 року, в межах даної справи про банкрутство, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 11.07.2025 № 02-66/685 Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» про витребування майна з чужого незаконного володіння (присвоєно єдиний унікальний номер 927/713/25), згідно якої позивач просить:

витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» на користь Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього об'єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 706964880000 - виробничий комплекс загальною площею 8 588,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 та складається з адміністративного корпусу бази УВТК (літ. А) - 1461,60 м2, виробничого корпусу (закритий склад) (літ. Б) - 5216,50 м2, виробничого корпусу (головний склад бази) (літ. В) - 1910,60 м2;

витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» на користь Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього об'єкт нерухомого майна із реєстраційним номером 706970780000 - виробничий комплекс загальною площею 4 409,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 та складається з адміністративно-побутового корпусу УМБ (літ. А) - 1282,00 м2, ремонтних майстерень (літ. Б) - 2149,50 м2, майстерень та гаражів (літ. В, Г) - 978,30 м2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на його думку, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» набуло у власність спірне майно з грубим порушенням прав Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього (за цінами значно нижчими ринкової вартості об'єктів нерухомості) чим завдало останньому матеріальної шкоди.

Надалі спірне майно було придбане відповідачем, якого позивач вважає недобросовісним набувачем, оскільки він мав вжити всіх можливих заходів, проявити обережність та обачність для з'ясування обставин вибуття майна з власності Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього та з'ясувати, що на момент набуття права власності в Єдиному державному реєстрі судових рішень містилась інформація про існування спорів щодо законності та правомірності дій державного виконавця при передачі майна Тресту на електронні торги та ціни, за якою воно перейшло у власність банку.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2025 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/84/16 (927/713/25);

розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

залучити Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити третій особі (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс») копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

встановити процесуальний строк для подання письмових пояснень щодо позову третьою особою (Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк») - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, а третьою особою (Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс») - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копій позовної заяви та доданих до неї документів;

визначити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

роз'яснити сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

25.07.2025, у встановлений судом процесуальний строк, позивачем через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані докази направлення третій особі (Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс») копії позовної заяви з додатками.

02.09.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення від 01.09.2025 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» щодо позову, зі змісту яких вбачається, що банк просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень банк вказує, що на його думку, спірне майно набуте ним у визначений законом спосіб (в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку») за ринковою незаниженою ціною з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2014 у справі № 4/30 про стягнення з позивача на користь банку заборгованості за Кредитним договором № 81 від 01 жовтня 2008 року в сумі 167 392 465,73 грн шляхом звернення стягнення на заставне нерухоме майно:

виробничий комплекс загальною площею 8 588,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 та належить ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на праві власності;

виробничий комплекс загальною площею 4 409,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 та належить ВАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на праві власності.

Також банк вважає відповідача добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент придбання товариством об'єктів нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна були відсутні відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, а також інші дані про те, що це товариство знало або могло знати про існування таких прав чи обтяжень.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2025 постановлено поновити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» процесуальний строк на подання письмових пояснень щодо позову.

Також 02.09.2025 банком до Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» подана заява від 01.09.2025 № 117/29431/202 про застосування позовної давності.

10.09.2025, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв'язку 06.08.2025), відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 06.08.2025 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що товариство просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості та недоведеності.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що на його думку, він є добросовісним набувачем спірного майна, набуття права власності відбулось за відплатними договорами та не всупереч волі неволодіючого власника, що виключає застосування до спірних правовідносин ст. 388 Цивільного кодексу України та витребування об'єктів нерухомості з володіння товариства.

Крім того, відповідач зауважує, що на час укладення відплатних правочинів, на підставі яких ним було набуто право власності на виробничі комплекси, не існувало жодних судових рішень про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування їх результатів, що свідчить про правомірність та добросовісність набуття права власності на об'єкти нерухомості і первісним його набувачем - Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк».

При цьому, відповідач зазначає, що він, як добросовісний набувач майна, не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а тому він вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідач вважає, що витребування у нього відповідного нерухомого майна призведе до невиправданого та непропорційного втручання у право особи на мирне володіння майном, що суперечить ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також відповідачем подана заява від 06.08.2025 про застосування позовної давності.

Позивач процесуальним правом на подання відповіді на відзив, а третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційний альянс» - на подання письмових пояснень щодо позову не скористалися.

16.09.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 16.09.2025, додатком до якої є заява від 15.09.2025 № 02-66/697 арбітражного керуючого Демчана О.І. про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість 13.10.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 13.10.2025, додатком до якого є клопотання від 13.10.2025 № 02-15/1 арбітражного керуючого Філатова В.В. про відкликання заяви про залишення позовної заяви без розгляду, якою ліквідатор просить залишити без розгляду заяву від 15.09.2025 № 02-66/697 та продовжити розгляд справи № 927/84/16 (927/713/25).

Звертаючись з даним клопотанням, арбітражний керуючий Філатов В.В. вказує, що у нього як новопризначеного ліквідатора у справі № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд - 1» імені М.П.Загороднього наявна процесуально-правова зацікавленість щодо подальшого розгляду даного позову, оскільки у випадку його задоволення буде відновлено право власності банкрута на спірне нерухоме майно, яке було відчужене в межах виконавчого провадження по заниженій ціні та з грубим порушенням законодавства України, що у свою чергу призведе до можливості належного проведення у відповідності до приписів Кодексу України з процедур банкрутства електронних торгів з реалізації нерухомого майна. Даний позов спрямований на відновлення прав та законних інтересів банкрута, а саме відновлення становища, яке існувало до проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження.

Згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вже було вказано вище ухвалою суду від 23.07.2025 постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; визначити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлений судом процесуальний строк заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до Господарського суду Чернігівської області подана не була.

Стаття 226 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За правилами ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведені вище положення ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи по суті почався з 25.08.2025 (з урахуванням передбачених ст. 116 Господарського процесуального кодексу України правил обчислення процесуальних строків), а тому заява арбітражного керуючого Демчана О.І. є такою, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку і в силу вищенаведених норм ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишається судом без розгляду; при цьому, суд враховує заяву арбітражного керуючого Філатова В.В. про продовження розгляду даної справи.

23.10.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення від 23.10.2025 № 02-15/22 арбітражного керуючого Філатова В.В., які за своїм змістом є відповіддю на відзив.

Зі змісту даної заяви по суті справи вбачається, що ліквідатор не погоджується з доводами відповідача, вважаючи їх такими, що не спростовують доводів та аргументів, викладених у позовній заяві.

Так, зокрема арбітражний керуючий Філатов В.В. вважає відповідача недобросовісним набувачем спірного нерухомого майна, а тому існують всі підстави для витребування його у товариства.

Також 23.10.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 23.10.2025 № 02-15/21 арбітражного керуючого Філатова В.В. на заяви відповідача та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про застосування позовної давності.

Щодо подання відповідної заяви банком ліквідатор вказує, що в силу приписів ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Однак банк з огляду на положення ст. 41, 45 Господарського процесуального кодексу України не є стороною у даному спорі, а є лише третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а тому вона не має права заявляти про застосування позовної давності.

Стосовно подання заяви про застосування позовної давності відповідачем, то ліквідатор вказує, оскільки останній є недобросовісним набувачем нерухомого майна, то вчинення ним відповідної процесуальної дії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 13.08.2021, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1000691360000046830; основний вид економічної діяльності: 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Як вбачається з матеріалів справи 22.03.2021 та 30.12.2021 відбулись електронні торги з добровільного продажу спірного нерухомого майна; переможцями торгів стали Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52» та його правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» (Протоколи № 530906 та № 564956).

29.03.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв і оплатив на нижчевикладених умовах нерухоме майно - виробничий комплекс загальною площею 8 588,7 м2, який складається з адміністративного корпусу бази УВТК (літ. А) загальною площею 1461,60 м2, виробничого корпусу (закритий склад бази) (літ. Б) загальною площею 5216,50 м2, виробничого корпусу (головний склад бази) (літ. В) загальною площею 1910,60 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, реєстраційний номер нерухомого майна 706964880000 (Майно). Майно розташоване на земельній ділянці площею 2,4028 га, кадастровий номер 8000000000:78:039:0002. Майно передається з усіма його приналежностями у т.ч. інженерними мережами та комунікаціями.

Продавець підтвердив, що він є власником Майна на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого 19.08.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 5557. Право власності на Майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.08.2015, номер 42542645, реєстраційний номер нерухомого майна 706964880000.

Продаж Майна проводиться за ціною 42 300 125,31 (сорок два мільйони триста тисяч сто двадцять п'ять) грн 31 коп., з них вартість 39 866 275,79 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот шістдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 79 коп. без ПДВ, та ПДВ 2 433 849,52 (два мільйона чотириста тридцять три тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн 52 коп.

При цьому Сторони підтвердили, що ціна Майна є вигідною для них, розмір ціни не пов'язаний із збігом якихось важких для Сторін обставин і повністю їх задовольняє.

Подавець гарантував, що має усі права власника щодо вільного розпорядження Майном, яке є предметом цього Договору. Покупець підтвердив, що ця обставина йому відома.

Продавець гарантував, що на момент укладення цього Договору відсутні претензії третіх осіб на вказане Майно та що це Майно придбане на законних підставах, не є предметом іпотеки, нікому іншому не відчужене, не є внеском до статутного капіталу товариств, в оренду не передане, не заставлене, в податковій заставі, в спорі і під забороною/арештом/ не перебуває, не є предметом будь-якого судового спору.

Право власності на Майно, що є предметом цього Договору та зазначене в п. 1 цього Договору. Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього права у відповідності до вимог чинного законодавства України, що проводиться при умові здійснення Покупцем повного розрахунку згідно з умовами цього Договору.

Передача Майна здійснюється Продавцем Покупцеві після здійснення розрахунків за цим Договором шляхом укладення Акту приймання-передачі Майна, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Сторони у присутності нотаріуса підтвердили, що у них відсутні обставини, які примусили їх укласти цей Договір на невигідних стосовно себе умовах, а також те, що вони отримали від нотаріуса всі роз'яснення стосовно укладеного Договору і ніяких зауважень, доповнень до цього Договору не мають. Цей Договір підписується Сторонами добровільно, при здоровому розумі та ясній пам'яті, зміст статей законодавства, які зазначені у Договорі, їм відомі та зрозумілі.

Цей Договір складено у трьох примірниках, один з яких залишається для зберігання в справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., а інші, викладені на бланках нотаріальних документів - для Сторін.

Цей Договір після його підписання Сторонами підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації права на майно, що відчужується, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем та зареєстрований в реєстрі за № 1379.

На підставі Акту від 29.03.2021 приймання-передачі нерухомого майна згідно Договору купівлі-продажу від 29.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1379 Продавець передав, а Покупець прийняв нерухоме майно: виробничий комплекс загальною площею 8 588,7 м2, який складається з адміністративного корпусу бази УВТК (літ. А) загальною площею 1461,60 м2, виробничого корпусу (закритий склад бази) (літ. Б) загальною площею 5216,50 м2, виробничого корпусу (головний склад бази) (літ. В) загальною площею 1910,60 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, реєстраційний номер нерухомого майна 706964880000 (Майно).

Сторони претензій одна до одної стосовно стану, технічних характеристик нерухомого Майна не мають.

Надалі згідно Розподільного (розподільчого) балансу на 12.08.2021 Майно було передано на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт».

20.08.2021 була проведена державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» на Майно, реєстраційний номер нерухомого майна 706964880000, номер відомостей про речове право 43594456 (сформована 10.07.2025 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна).

31.01.2022 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв і оплатив на нижчевикладених умовах нерухоме майно - виробничий комплекс загальною площею 4 409,8 м2, який складається з адміністративно-побутового корпусу УМБ (літ. А) загальною площею 1282,00 м2, ремонтних майстерень (літ. Б) загальною площею 2149,50 м2, майстерень та гаражів (літ. В, Г) загальною площею 978,30 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, реєстраційний номер нерухомого майна 706970780000 (Майно). Майно розташоване на земельній ділянці площею 2,4140 га, кадастровий номер 8000000000:78:049:0023. Майно передається з усіма його приналежностями, у т.ч. інженерними мережами та комунікаціями.

Продавець підтвердив, що він є власником Майна на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого 19.08.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 5558. Право власності на Майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.08.2015, номер 42542903, реєстраційний номер нерухомого майна 706970780000.

Продаж Майна проводиться за ціною 26 777 000,00 (двадцять шість мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч) грн 00 коп., з них вартість 26 084 169,70 (двадцять шість вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 70 коп. без ПДВ, та ПДВ 692 830,30 (шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять) грн 30 коп.

Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем та зареєстрований в реєстрі за № 455.

На підставі Акту від 31.01.2022 приймання-передачі нерухомого майна згідно Договору купівлі-продажу від 31.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 455 Продавець передав, а Покупець прийняв нерухоме майно: виробничий комплекс загальною площею 4 409,8 м2, який складається з адміністративно-побутового корпусу УМБ (літ. А) загальною площею 1282,00 м2, ремонтних майстерень (літ. Б) загальною площею 2149,50 м2, майстерень та гаражів (літ. В, Г) загальною площею 978,30 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, реєстраційний номер нерухомого майна 706970780000 (Майно).

Сторони претензій одна до одної стосовно стану, технічних характеристик нерухомого Майна не мають.

31.01.2022 була проведена державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» на Майно, реєстраційний номер нерухомого майна 706970780000, номер відомостей про речове право 46426244 (сформована 10.07.2025 Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна).

Станом на дату формування вищевказаної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (10.07.2025) власником спірного майна являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт».

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Позивач, як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Провадження у справах про банкрутство є однією із форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Зокрема, за змістом преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Наповнення ліквідаційної маси боржника і, як наслідок, задоволення сукупності вимог кредиторів відбуваються за рахунок майнових активів боржника, вжиття заходів з пошуку, виявлення та повернення яких віднесено до повноважень ліквідатора боржника.

Зміст віндикаційного позову полягає у вимозі неволодіючого власника (титульного володільця) до володіючого невласника про повернення речі в натурі.

Витребування майна із чужого володіння не потребує оспорювання договору, на підставі якого воно було набуте останнім набувачем (близький за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного суду від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19). Таке майно може бути витребуване у набувача в будь-якому разі за наявності підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на свої попередні висновки про те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38))».

Оскільки на момент розгляду даної справи право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» вимога про витребування від нього (стягнення з нього) нерухомого майна відповідає належному способу захисту права.

Щодо наявності підстав для витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» суд вказує наступне:

стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У статті 41 Конституції України також закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Вказаному праву кореспондує встановлений статтею 400 Цивільного кодексу України обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Стаття 330 Цивільного кодексу України передбачає можливість добросовісного набувача набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності. Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 4).

Віндикація - це передбачений законом основний речово - правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Так, шляхом подання віндикаційного позову майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину.

З наведених норм права вбачається, що власник може витребувати своє індивідуально - визначене майно у недобросовісного набувача, який заволодів ним без відповідної правової підстави. У добросовісного набувача майно може бути витребувано, якщо він набув його безоплатно або якщо набув за відплатним договором, але майно було загублене власником, викрадене у нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

Отже, суд при витребуванні майна на підставі статей 387, 388 ЦК України повинен встановити, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи знаходиться це майно у недобросовісного набувача, а якщо у добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника.

Позивач просить витребувати на свою користь виробничий комплекс загальною площею 8 588,7 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 та складається з адміністративного корпусу бази УВТК (літ. А) - 1461,60 м2, виробничого корпусу (закритий склад) (літ. Б) - 5216,50 м2, виробничого корпусу (головний склад бази) (літ. В) - 1910,60 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 706964880000), та - виробничий комплекс загальною площею 4 409,8 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 та складається з адміністративно-побутового корпусу УМБ (літ. А) - 1282,00 м2, ремонтних майстерень (літ. Б) - 2149,50 м2, майстерень та гаражів (літ. В, Г) - 978,30 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 706970780000), власником якого на даний час являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт».

Як було встановлено місцевим господарським судом під час розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання грошових вимог до боржника (ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 по справі № 927/84/16) «… нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 8588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. № 6 (шість), а саме: адміністративний корпус бази УВТК (літера А), площею 1461,60 м2, виробниче (закритий склад бази) (літера Б), площею 5216,50 м2, виробниче (головний склад бази) (літера В), площею 1910,60 м2, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії ВК номер 010000284, виданого 28 березня 1997 року Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації від 28.03.1997 року, на підставі Наказу “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 105-В від 21 березня 1997 року та зареєстрованого 07 квітня 1997 року КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в реєстровій книзі під реєстровим № 225-з.

… нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. № 10 (десять), а саме: адміністративно - побутовий корпус УМБ, площею 1282,00 м2, ремонтні майстерні, площею 2149,50 м2, майстерні та гаражі, площею 978,30 м2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на виробничий комплекс серії ВК номер 010000285, виданого 28 березня 1997 року Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації, на підставі Наказу “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 105-В від 21 березня 1997 року та зареєстрованого 07 квітня 1997 року в Бюро технічної інвентаризації м. Києва, записано в реєстровій книзі під № 2043-П.»

Згідно наявних в матеріалах справи Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.10.2015 № 45590937 та № 45591795 19.08.2015 була проведена державна реєстрація права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на спірні об'єкти нерухомості (як вже неодноразово зазначалося вище право власності на Майно було набуто банком в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, до 19.08.2015 власником Майна було ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, з 19.08.2015 і до 29.03.2021 та до 31.01.2022 - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», а з 20.08.2021 та з 31.01.2022 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52», що випливає зі змісту Договорів купівлі - продажу від 29.03.2021 та від 31.01.2022, розподільного (розподільчого) балансу на 12.08.2021 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.07.2025 № 434990183 та № 434990896.

Щодо правомірності набуття та відчуження Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» спірного майна суд вказує наступне:

однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 постановлено, серед іншого, визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в розмірі 82 921 239,71 грн та 2 756,00 грн судового збору; відхилити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в розмірі 357 658 487,35 грн; включити до реєстру вимог кредиторів, затвердивши його в цілому, вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - 2 756,00 грн. - І черга задоволення, 80 951 140,66 грн. - ІV черга задоволення, 1 970 099,05 грн. - VІ черга задоволення.

Постановляючи ухвалу від 02.11.2017 в частині розгляду грошових вимог банку, суд, серед іншого, встановив, що «… 01 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком “Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк», та Відкритим акціонерним товариством Трест “Київміськбуд - 1» імені М.П.Загороднього, яке у подальшому на виконання вимог законодавства змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Трест “Київміськбуд - 1» імені М.П. Загороднього, (Позичальником) було укладено Кредитний договір № 81.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Кредитного договору № 81, Банк надає позичальнику кредит в сумі 116 700 000 грн. Цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів.

Згідно з пунктами 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3 Кредитного договору № 81, кредит надається з 01 жовтня 2008 року по 25 грудня 2009 року. Позичальник у будь -якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 25 грудня 2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього Договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього Договору.

Підпунктом 3.1.1 Кредитного договору № 81 передбачено, що Банк зобов'язався на умовах цього договору відкрити Позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1 в КРД ВАТ АБ “Укргазбанк», МФО 320478 та надати Позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені цим Договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги Банку за цим договором.

Факт отримання боржником кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 01.10.2008р. по 24.02.2016р. Отже, Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 81, визначені пунктом 3.1.1 даного договору.

Строк сплати процентів, що нараховані за період з 01 листопада 2008 року по 28 лютого 2009 року включно, та процентів, що будуть нараховані за період з 01 березня 2009 року по 30 червня 2009 року включно - рівними частинами на протязі періоду з 01 липня 2009 року по 25 грудня 2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

Проценти сплачуються на рахунок № НОМЕР_2 , в ВАТ АБ “Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № НОМЕР_3 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 81 між Банком (Іпотекодержатель) та ВАТ Трест “Київміськбуд - 1» імені М.П. Загороднього (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) від 20.10.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., та зареєстрований в реєстрі № 8952 (Договір іпотеки № 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки, дійсний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору № 81, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником - ВАТ “Київміськбуд - 1», за умовами якого позичальник зобов'язувався не пізніше 25 грудня 2012 року повернути кошти у розмірі 116 700 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цими договорами.

Згідно з пунктом 2.1 Договору іпотеки № 1, предметом іпотеки є: нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 8588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. № 6 (шість), а саме: адміністративний корпус бази УВТК (літера А), площею 1461,60 м2, виробниче (закритий склад бази) (літера Б), площею 5216,50 м2, виробниче (головний склад бази) (літера В), площею 1910,60 м2, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії ВК номер 010000284, виданого 28 березня 1997 року Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації від 28.03.1997 року, на підставі Наказу “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 105-В від 21 березня 1997 року та зареєстрованого 07 квітня 1997 року КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в реєстровій книзі під реєстровим № 225-з.

Відповідно до пункту 2.3 Договору іпотеки № 1, згідно звіту експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, складеного 17 жовтня 2008 року ТОВ “Експортно-консалтинговий союз», яке діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2745 від 04.05.2005p., предмет іпотеки оцінено в 92 469 240 грн.

Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення з предмета іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Предмет іпотеки було внесено до Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 81 між Банком та боржником було укладено Договір іпотеки (без оформлення заставної) від 20.10.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Заєць І.О., та зареєстрований в реєстрі за № 8955 (Договір іпотеки № 2).

Відповідно до пункту 2.1 Договору іпотеки № 2, предметом іпотеки є: нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. № 10 (десять), а саме: адміністративно - побутовий корпус УМБ, площею 1282,00 м2, ремонтні майстерні, площею 2149,50 м2, майстерні та гаражі, площею 978,30 м2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на виробничий комплекс серії ВК номер 010000285, виданого 28 березня 1997 року Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації, на підставі Наказу “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 105-В від 21 березня 1997 року та зареєстрованого 07 квітня 1997 року в Бюро технічної інвентаризації м. Києва, записано в реєстровій книзі під № 2043-П.

Відповідно до пункту 2.3 Договору іпотеки № 2, згідно звіту експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, складеного 17 жовтня 2008 року ТОВ “Експортно-консалтинговий союз», яке діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2745 від 04.05.2005p., предмет іпотеки оцінено в 48 909 720 грн.

Пунктами 6.1 Договорів іпотеки № 1 та № 2 встановлено, що Банк (Іпотекодержатель) набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки зокрема у наступному випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. по справі № 4/30 частково задоволені позовні вимоги ПАТ АБ “Укргазбанк», присуджено до стягнення з ПАТ Трест “Київміськбуд - 1» на користь ПАТ АБ “Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 81 від 01 жовтня 2008 року в сумі 167 392 465,73 гривень, з яких:

- 116 700 000 гривень - заборгованість за кредитом;

- 47 692 465,73 грн. - прострочена заборгованість по процентах;

- 3 000 000,00 гривень - пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, а також 25 500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У рахунок погашення заборгованості ПАТ Трест “Київміськбуд - 1» за кредитним договором № 81 від 01 жовтня 2008 року в сумі 167 392 465,73 гривень, з яких:

- 116 700 000 гривень - заборгованість за кредитом;

- 47 692 465,73 грн. - прострочена заборгованість по процентах;

- виробничий комплекс, загальною площею 8588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. № 6 та належить ВАТ трест “Київміськбуд-1» імені М.П, Загороднього на праві власності;

- нерухоме майно - виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. № 10 та належить ВАТ трест “Київміськбуд-1» імені М.П, Загороднього на праві власності.

Визначено спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою вартістю предметів іпотеки - в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. …»

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 14.03.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 видано відповідні накази.

25.11.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Селезньовим М.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження на виконання наказу № 4/30, виданого Господарським судом міста Києва 14.03.2014 року.

21.01.2015 актами опису й арешту майна було проведено опис та накладено арешт на частину належного ПАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Відповідно до вимог закону державним виконавцем з метою визначення вартості арештованого майна 13.02.2015 було призначено Жирова А.К. суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні щодо боржника ПАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього.

17.03.2015 року експертом-оцінювачем Жировим А.К. були складені звіти про оцінку вартості майна боржника та висновки про вартість майна № 1703.3/15 та № 1703.4/15 відповідно. Відповідно до зазначених звітів вартість майна склала:

- виробничий комплекс за адресою м. Київ, вул. Полярна, 10, - 25 903 165 грн;

- виробничий комплекс за адресою м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33 478 753,00 грн.

В подальшому, оскільки боржник (ПАТ Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього) не погодився з результатами оцінки, було здійснено декілька рецензій із висновками про те, що за результатами визначення вартості арештованого майна, визначена об'єктивна (достовірна) ринкова вартість об'єктів, реалізованих на прилюдних торгах, з урахуванням дійсної економічної ситуації та кон'юнктури ринку нерухомості, що склалися в місті Києві.

Оскільки боржник (ПАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього) не погодився з оцінкою майна в рамках даного виконавчого провадження, ним в межах строків передбачених ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) було подано до Господарського суду міста Києва скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та оскаржено Звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 та № 1703.3/15 від 17.03.2015, складені за результатами рецензування та рецензії від 11.06.2015 та від 28.05.2015, проведені на звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015р. та № 1703.3/15 від 17.03.2015р. в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 № 4/30.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2016 по справі № 4/30 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017) було задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України:

визнано незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визначення вартості та оцінки нежитлових будівель: - виробничий комплекс загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 - 33 478 753,00 грн; - виробничий комплекс загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 - 25 903 165,00 грн;

визнано незаконними та недійсними Звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 та № 1703.3/15 від 17.03.2015, складені за результатами рецензування в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 Господарським судом міста Києва у справі № 4/30;

визнано незаконними та недійсними рецензії від 11.06.2015 та від 28.05.2015, проведені на звіти про ринкову вартість майна № 1703.4/15 від 17.03.2015 та № 1703.3/15 від 17.03.2015 в межах виконавчого провадження ВП № 45573721 по примусовому виконанню наказу, виданого 14.03.2014 Господарським судом міста Києва у справі № 4/30.

Постановляючи відповідну ухвалу, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що майно Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього, а саме: виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 приміщення літ. А, літ. Б, літ. В та виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, приміщення літ. А, літ. Б. літ. В, Г, було реалізовано на електронних торгах 05.08.2015 із порушенням закону, а саме ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1 розділу II Наказу Міністерства юстиції України від 06.04.2014 року № 656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», оскільки було передано на реалізацію на підставі звітів про оцінку майна, які не могли слугувати підставою для реалізації майна Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього на торгах.

При цьому, 26.06.2015 скаржник (ПАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього) подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення № 113 від 26.06.2015 про подачу вищезазначеної скарги щодо оскарження оцінки арештованого майна за результатами рецензування до Господарського суду м. Києва.

Проте, 16.07.2015 позивач отримав повідомлення Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України № 16708/01-06 від 09.07.2015, з якого довідався про те, що на торги виставлено:

- виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6 та складається:

адміністративний корпус бази УВТК (літ. А) - 1461,60 м2;

виробниче (закритий склад) (літ. Б) - 5216,50 м2;

виробниче (головний склад бази) (літ. В) - 1910,60 м2 (реєстраційний номер лота: 82821 і дата проведення аукціону 05.08.2015; стартова ціна продажу: 30 130 877,70 грн;

- виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 та складається:

адміністративно-побутовий корпус УМБ (літ. А) - 1282,00 м2;

ремонтні майстерні (літ. Б) - 2149,50 м2;

майстерні та гаражі (літ. В,Г) - 978,30 м2 (реєстраційний номер лота: 82794) виставлено на торги і дата проведення аукціону 05.08.2015; стартова ціна продажу: 23 312 848,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що електронні торги, призначені на 05.08.2015, визнані такими, що не відбулися, з підстав відсутності зареєстрованих учасників.

За правилами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на дату проведення торгів) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» було подано заяву від 07.08.2015 про придбання виробничого комплексу загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, та виробничого комплексу загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Відповідна заява банку була задоволена, про що складено протокол № 84 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, та протокол № 85 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, на підставі яких видано акти державного виконавця № 45573721/1 від 19.08.2015 та № 45573721/2 від 19.08.2015 про реалізацію предметів іпотеки.

На підставі вищезазначених актів державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, 19.08.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ Осипенком Дмитром Олеговичем були видані:

свідоцтво про придбання Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5557, а саме: виробничий комплекс, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 6, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797310 від 19.08.2015;

свідоцтво про придбання Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5558, а саме: виробничий комплекс, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797329 від 19.08.2015.

Слід вказати, що під час розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» з грошовими вимогами до боржника та постановляючи вищезгадану ухвалу від 02.11.2017, суд вказав на те, що «19 серпня 2015 року, на підставі актів державного виконавця про реалізацію предметів іпотеки № 45573721/2 та № 45573721/2/1 від 19.08.2015р., було зареєстровано право власності ПАТ АБ “Укргазбанк» на:

- виробничий комплекс, загальною площею 8588,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, буд. № 6;

- виробничий комплекс, загальною площею 4409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. № 10. …

Факт набуття ПАТ АБ “Укргазбанк» права власності на нерухоме майно не заперечується представниками банку та боржника та підтверджується актами державного виконавця № 45573721/2 та № 45573721/2/1 від 19.08.2015р. про реалізацію предметів іпотеки, а також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.10.2015р. № 45590937, № 45591795 …».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом в якому просив:

1) визнати недійсними електронні торги від 05.08.2015, оформлені протоколами № 84, 85 про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна предмета іпотеки, а саме:

- виробничого комплексу, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська, 6 складається: адміністративного корпусу бази УВТК (літ. А) - 1461,60 м2; виробничого (закритий склад) (літ. Б) - 5216,50 м2; виробничого (головний склад бази) (літ. В) - 1910,60 м2;

- виробничого комплексу, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 10 складається: адміністративно-побутового корпусу УМБ (літ. А) - 1282,00 м2; ремонтних майстерень (літ. Б) - 2149,50 м2; майстерень та гаражів (літ. В,Г) - 978,30 м2;

2) визнати недійсними Акти державного виконавця № 45573721/1 від 09.08.2015 року та № 45573721/2 від 09.08.2015 про реалізацію предмета іпотеки (нерухомого майна), а саме:

3) визнати недійсними протоколи :

- № 84 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська, 6

- № 85 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 10;

4) визнати недійсними свідоцтво про придбання ПАТ АБ «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5557, а саме: виробничого комплексу, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська, 6 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797310 від 19.08.2015) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ, Осипенко Дмитром Олеговичем та свідоцтво про придбання ПАТ АБ «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5558, а саме: виробничого комплексу, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 10 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797329 від 19.08.2015) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/28435/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі:

1) визнано недійсними електронні торги від 05.08.2015, оформленні протоколами № 84, 85 про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна предмета іпотеки), а саме:

2) визнано недійсними Акти державного виконавця № 45573721/1 від 09.08.2015 року та № 45573721/2 від 09.08.2015, про реалізацію предмета іпотеки (нерухомого майна), а саме:

3) визнано недійсними протоколи :

- № 84 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська, 6,

- № 85 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 10;

4) визнано недійсним свідоцтво про придбання ПАТ АБ «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5557, а саме: виробничого комплексу, загальною площею 8 588,70 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська, 6 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797310 від 19.08.2015) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ, Осипенко Дмитром Олеговичем та свідоцтво про придбання ПАТ АБ «Укргазбанк» майна з прилюдних торгів № 5558, а саме: виробничого комплексу, загальною площею 4 409,80 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 23797329 від 19.08.2015) виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем.

Рішення Господарського суду міста Києва було мотивовано тим, що проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення та є підставою для визнання таких торгів недійсними.

У даному випадку, як зазначив Господарський суд міста Києва, відбулось порушення прав та законних інтересів позивача, які полягають в продажу його майна за висновками про ціну, які не набули чинності на день проведення торгів, а в подальшому були визнані незаконними та недійсними. Натомість інтерес позивача полягає в продажу його майна за якомога вищою ціною не тільки з метою погашення заборгованості перед стягувачем у якомога більшому розмірі, але й задля можливого отримання певної фінансової вигоди від такої реалізації, і цей інтерес якраз і забезпечується дотриманням належного порядку організації та проведення торгів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.03.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/28435/15 скасовано; прийнято нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього відмовлено в повному обсязі.

Ухвалюючи відповідні рішення суди апеляційної та касаційної інстанції зробили висновки стосовно того, що «Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим порядком.

Порядок реалізації арештованого майна регулюється, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" і Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Однак, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України у справі № 6-143цс14.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження").

Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку, що проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення та є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що сам факт недійсності звіту про оцінку не може бути безумовною підставою для визнання прилюдних торгів недійсними без доведеності порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, тобто позивача.

… для застосування наслідків недотримання установлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу), при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити по-перше, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, а по-друге, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, а саме, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня у справі № 910/23970/15.

… оскаржувані електроні торги, призначені на 05.08.2015 року, визнані такими, що не відбулися, з підстав відсутності зареєстрованих учасників.

Відповідно до п.5 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на момент оскаржуваних торгів, не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Як вбачається з матеріалів справи, АБ "Укргазбанк" скористався передбаченим ст.49 ЗУ "Про іпотеку" правом, в результаті чого було складено протоколи №84 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лебединська,6 та протокол №85 про придбання в іпотеку виробничого комплексу, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Полярна, 10.

На підставі вищезазначених протоколів, видано акти державного виконавця № 45573721/1 від 19.08.2015р та № 45573721/2 від 19.08.2015р. про реалізацію предметів іпотеки.

Враховуючи відсутність охочих до участі в торгах, а також придбання предмету іпотеки за початковою ціною, без подальшого уцінення майна боржника, колегія Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що реалізація арештованого майна на торгах на підставі оцінки, яка в подальшому була визнана недійсною, в даному випадку жодним чином на результати оскаржуваних електронних торгів, і, відповідно, на права та інтереси Позивача.

Таким чином, оскільки державним виконавцем не було виявлено охочих до купівлі арештованого майна, подальшим його кроком мало стати уцінка майна на 30% від стартової ціни продажу.

Отже, та обставина, що АБ "Укргазбанк" скористався передбаченим ст.49 ЗУ "Про іпотеку" правом, надало можливість уникнути уцінки майна, та сприяло реалізації майна Боржника за початковою ціною.

В результаті реалізації предмета іпотеки на підставі ст.49 ЗУ "Про іпотеку" 28.08.2015 р. АБ "Укргазбанк" було погашено заборгованість ПАТ трест "Київміськбуд-1" на загальну суму 47 692 465 грн. (початкова вартість майна визначена в звітах за вирахування ПДВ), що у свою чергу мало наслідком відсутність підстав для нарахування відсотків та штрафних санкцій на зазначену суму, що сприяло зменшенню заборгованості боржника перед банком.

… статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом № 2148-08 від 19.10.1973 р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013 р. Вищого господарського суду України по справі № 5011-5/14825-2012.

Враховуючи ту обставину, що фактично реалізація майна із прилюдних торгів відбулася за стартовою ціною, яка виходячи із матеріалів справи визначена достовірно, та без подальшого зниження вартості відчужуваного майна, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відсутні підстави стверджувати про порушення майнових прав позивача за результатами проведення таких торгів. Натомість визнання торгів недійсними буде порушувати принцип справедливості та права покупця, який, діючи добросовісно, придбав таке майно».

За правилами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, спірне майно було набуто банком у встановлений законом спосіб на підставі дійсних правочинів (вищезгадані Протоколи від 05.08.2015 № 84 та № 85 про придбання предмету іпотеки в порядку статті 49 Закону України «Про іпотеку») з подальшою державною реєстрацією права власності на нього; як наслідок - відсутні підстави стверджувати про порушення майнових прав позивача за результатами проведення таких торгів.

При цьому, слід вказати, що як неодноразово зазначалося вище та встановлено в судовому порядку, спірне майно вибуло з власності позивача шляхом звернення стягнення на нього у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за Кредитним договором № 81 від 01.10.2008, що узгоджується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України.

Статті 319, 321 Цивільного кодексу України передбачають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Набувши у власність відповідні об'єкти нерухомості надалі банк як власник на власний розсуд розпорядився ними та реалізував їх на електронних торгах, оформлених відповідними протоколами; отже, відповідні дії є такими, що не суперечать нормам діючого законодавства України.

Щодо добросовісності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» як набувача спірного майна, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 виснувала про важливе значення належної перевірки обставин, які свідчать про добросовісність або недобросовісність набувача як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна як такого, що може вважатися відповідним нормам справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з'ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/73/17).

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За загальним правилом добросовісний набувач набуває право власності на нерухоме майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Це правило застосовується і в разі, якщо нерухоме майно було відчужене власником, який не має права його відчужувати, оскільки на нерухоме майно накладений арешт. Виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) добросовісний набувач набуває право власності або інше речове право на нерухоме майно вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати. Подібні висновки щодо набуття прав на нерухоме майно сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16.

Вирішуючи питання про можливість витребування спірного майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 Цивільного кодексу України, слід перевіряти, оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18). Добросовісною не може вважатися особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)).

Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто така, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункт 38), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.46), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54)).

Як вбачається зі змісту п. 4 Договору купівлі-продажу від 29.03.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (Подавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52» (Покупець) Подавець гарантував, що має усі права власника щодо вільного розпорядження Майном, яке є предметом цього Договору. Покупець підтвердив, що ця обставина йому відома.

Аналогічні за змістом положення містяться і в п. 4 Договору купівлі-продажу від 31.01.2022, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (Подавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» (Покупець).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.07.2025 № 434990183 та № 434990896 будь - які записи про обтяження спірного майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні (наявні у відповідному реєстрі записи про іпотеку (№ 59916799 та № 46443860) (Іпотекодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт») та запис про обтяження № 46444004 (Особа, майно/права якої обтяжуються: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт») були вчинені вже після реєстрації права власності відповідача на спірне майно).

Отже, за відсутності на момент набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» права власності на спірне нерухоме майно у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності інших даних про те, що цей відповідач знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт», добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуло відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Відповідаючи на питання чи відплатно або безвідплатно Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» придбало спірне майно, суд зазначає наступне:

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Подібна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17, постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі - продажу це оплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює появу у покупця абсолютного речового права.

Договір купівлі - продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні.

Двосторонній характер купівлі-продажу обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав і обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі. Іншими словами, в договорі купівлі-продажу відповідним правам і обов'язкам продавця кореспондуються відповідні права і обов'язки покупця і навпаки.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним, оскільки права і обов'язки сторін виникають у момент досягнення ними згоди щодо усіх істотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особливостей, зумовлених тим, що для окремих видів договорів купівлі-продажу законодавець передбачає спеціальні вимоги до їх оформлення, без додержання яких укладена угода не може вважатися дійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виконавши обов'язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, продавець отримує право пред'явити покупцеві вимогу про оплату товару, а у разі прострочення оплати товару також вимогу про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 3, 4 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту вищезгаданих Договорів купівлі-продажу від 29.03.2021 та від 31.01.2022 продаж Майна проводиться за ціною 42 300 125,31 (сорок два мільйони триста тисяч сто двадцять п'ять) грн 31 коп., з них вартість 39 866 275,79 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот шістдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 79 коп. без ПДВ, та ПДВ 2 433 849,52 (два мільйона чотириста тридцять три тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн 52 коп., та за ціною 26 777 000,00 (двадцять шість мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч) грн 00 коп., з них вартість 26 084 169,70 (двадцять шість вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 70 коп. без ПДВ, та ПДВ 692 830,30 (шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот тридцять) грн 30 коп.

Отже, укладені між Сторонами договори від 29.03.2021 та від 31.03.2022 за їх змістом являються договорами купівлі - продажу в розумінні статті 655 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що він є добросовісним набувачем спірного майна за відплатним договором, а також на підставі Розподільного (розподільчого) балансу на 12.08.2021, згідно якого Майно було передано на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт».

Справжність підписів осіб, які склали та підписали вказаний баланс, 12.08.2021 засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Резніченко Оленою Анатоліївною (зареєстровано в реєстрі за № 911-921).

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.08.2021 була проведена державна реєстрація створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» в результаті виділу; товариство є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52» (№ реєстраційної дії 1000691360000046830).

Розподільчий баланс та передавальний акт є документами, у яких відображені активи та пасиви (майно, права та обов'язки), які в процесі виділу переходять від однієї юридичної особи до однієї або кількох створюваних під час виділу юридичних осіб (постанова Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 911/3977/23).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.10.2025 у справі № 907/822/24, відповідно до частини першої статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Верховний Суд у пункті 5.36 постанови від 13.05.2025 у справі № 903/749/24, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 918/119/21, зазначив, що для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов'язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.

За правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 22.05.2019 у справі № 913/614/16 та від 28.05.2024 у справі № 908/70/22, у разі виділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акту або розподільчого балансу.

Поряд з цим слід враховувати правовий статус спірного майна та особливості процедури набуття його у власність у розумінні положень законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, державна реєстрація права власності (зокрема, нерухомого майна) закріплена законом як складовий елемент процедури набуття права власності.

Зазначене відображено також у висновку Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

Сам по собі факт відображення спірного об'єкта у розподільчому балансі не може слугувати достатнім підтвердженням переходу до новоутвореної юридичної особи права власності на нерухоме майно, оскільки такий документ лише фіксує домовленості сторін щодо розподілу активів та момент їх набуття.

Також, відповідач надав копію платіжної інструкції від 27.01.2022 на суму 23 638 521,64 грн (призначення платежу «Кошти за придбання на СЕТАМ прот. № 564956 від 30.12.2021, лот № 504416, переможець : Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕБЕДИНСЬКЕ КОНСАЛТ»).

Крім того, Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» надані бухгалтерські довідки від 29.03.2021 № 120/26417/202 та від 28.01.2022 № 120/7562/2022, зі змісту яких вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН Б-52» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» як переможцями електронних торгів згідно Протоколів № 530906 від 22.03.2021 та № 5564956 від 30.12.2021 були перераховані на транзитний рахунок банку грошові кошти в сумі 44 787 777,00 грн та 26 777 000,00 грн відповідно (з яких безпосередньо банку 41 653 377,92 грн та 23 638 521,64 грн відповідно).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна і набуло його оплатно.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. про витребування майна із чужого незаконного володіння

за правилами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За правилами ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності з ст. 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що ПАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. не доведено наявність, передбачених ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, підстав для витребування нерухомого майна із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц і від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73)).

Оскільки за результатами вирішення даного спору встановлено, що права або законні інтереси позивача не були порушені, питання про застосування позовної давності судом не розглядається.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 641 324,71 грн судового збору, який покладається на нього в повному обсязі.

Керуючись ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединське Консалт» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 05.11.2025.

Суддя А.С. Сидоренко

Попередній документ

131579054

Наступний документ

131579056

Інформація про рішення:

№ рішення:	131579055
№ справи:	927/84/16
Дата рішення:	05.11.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (23.07.2025)
Дата надходження:	14.07.2025
Предмет позову:	про витребування майна з чужого незаконного володіння

Розклад засідань:

Минулі засідання (138)

09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Північний апеляційний господарський суд
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
09.11.2025 10:44	Господарський суд Чернігівської області
21.01.2020 11:40	Господарський суд Чернігівської області
30.01.2020 10:00	Господарський суд Чернігівської області
06.02.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
13.02.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
20.02.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
05.03.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
11.03.2020 12:00	Касаційний господарський суд
24.03.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
28.04.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
28.04.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
21.05.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
21.05.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
11.06.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
11.08.2020 11:30	Господарський суд Чернігівської області
20.08.2020 12:30	Господарський суд Чернігівської області
17.09.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
28.09.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
20.10.2020 10:00	Господарський суд Чернігівської області
20.10.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
04.11.2020 11:00	Господарський суд Чернігівської області
12.11.2020 12:00	Господарський суд Чернігівської області
20.11.2020 11:30	Господарський суд Чернігівської області
03.12.2020 10:00	Господарський суд Чернігівської області
08.12.2020 10:00	Господарський суд Чернігівської області
23.02.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
16.03.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
08.04.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
22.04.2021 09:00	Господарський суд Чернігівської області
11.05.2021 12:00	Господарський суд Чернігівської області
12.05.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
03.06.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
15.06.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
06.07.2021 15:00	Північний апеляційний господарський суд
02.08.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
12.08.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
17.08.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
02.09.2021 12:00	Господарський суд Чернігівської області
09.09.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
29.09.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
18.10.2021 09:00	Господарський суд Чернігівської області
26.10.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
27.10.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
02.11.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
04.11.2021 12:00	Господарський суд Чернігівської області
08.11.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
17.11.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
17.11.2021 11:00	Господарський суд Чернігівської області
30.11.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
21.12.2021 16:30	Північний апеляційний господарський суд
23.12.2021 10:00	Господарський суд Чернігівської області
18.01.2022 14:30	Господарський суд Чернігівської області
01.02.2022 10:00	Господарський суд Чернігівської області
01.02.2022 14:00	Північний апеляційний господарський суд
22.02.2022 16:00	Північний апеляційний господарський суд
24.02.2022 10:00	Господарський суд Чернігівської області
10.10.2022 12:00	Північний апеляційний господарський суд
17.10.2022 11:30	Північний апеляційний господарський суд
07.11.2022 10:30	Північний апеляційний господарський суд
07.11.2022 14:30	Північний апеляційний господарський суд
21.12.2022 12:00	Господарський суд Чернігівської області
23.02.2023 14:45	Касаційний господарський суд
06.03.2023 11:30	Північний апеляційний господарський суд
10.04.2023 10:30	Північний апеляційний господарський суд
28.04.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
20.06.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
23.06.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
26.06.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
11.09.2023 11:15	Північний апеляційний господарський суд
09.10.2023 14:00	Північний апеляційний господарський суд
22.11.2023 10:20	Північний апеляційний господарський суд
06.12.2023 12:15	Північний апеляційний господарський суд
21.12.2023 09:40	Господарський суд Чернігівської області
31.01.2024 12:45	Північний апеляційний господарський суд
21.02.2024 13:15	Північний апеляційний господарський суд
26.02.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
02.04.2024 13:45	Північний апеляційний господарський суд
30.04.2024 14:30	Північний апеляційний господарський суд
11.06.2024 13:00	Північний апеляційний господарський суд
24.06.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
25.06.2024 13:00	Північний апеляційний господарський суд
23.07.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
14.08.2024 10:20	Північний апеляційний господарський суд
11.09.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
23.09.2024 14:30	Господарський суд Чернігівської області
10.10.2024 11:40	Північний апеляційний господарський суд
10.10.2024 14:30	Господарський суд Чернігівської області
18.11.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
26.11.2024 09:00	Господарський суд Чернігівської області
28.11.2024 11:00	Північний апеляційний господарський суд
19.12.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
27.01.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
27.01.2025 14:30	Господарський суд Чернігівської області
30.01.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
24.02.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
24.02.2025 11:30	Північний апеляційний господарський суд
24.02.2025 11:45	Північний апеляційний господарський суд
24.02.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
27.02.2025 13:45	Північний апеляційний господарський суд
03.03.2025 11:30	Північний апеляційний господарський суд
03.03.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
10.03.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
10.03.2025 10:30	Північний апеляційний господарський суд
13.03.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
17.03.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
24.03.2025 12:45	Північний апеляційний господарський суд
26.03.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
02.04.2025 16:00	Північний апеляційний господарський суд
02.04.2025 16:20	Північний апеляційний господарський суд
10.04.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
10.04.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
28.04.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 15:20	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 15:30	Північний апеляційний господарський суд
09.07.2025 11:30	Господарський суд Чернігівської області
09.07.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 12:55	Північний апеляційний господарський суд
01.10.2025 11:30	Господарський суд Чернігівської області
15.10.2025 12:50	Північний апеляційний господарський суд