18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2025 року м. Черкаси справа № 925/860/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури - Пидорича Д.М. та представників учасників у справі:
від позивача: Кирман В.О. - за довіреністю,
від відповідача: Олененко О.В. - адвокат, Борзяк В.А - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси клопотання представника Приватного підприємства “Надія» від 06.10.2025 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи
у справі за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради
до Приватного підприємства “Надія», м. Черкаси
про стягнення 2984436,83 грн,
Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Приватного підприємства “Надія» у якій просить суд:
стягнути з приватного підприємства “Надія» (ЄДРПОУ 21356758, вул. Остафія Дашковича, 27, м. Черкаси, 18002) на користь Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 26323404, вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18002) безпідставно збережені кошти в сумі 1 816 185,38 грн, інфляційні втрати в сумі 982 701,99 грн, 3% річних в сумі 185 549,46 грн, а загалом 2 984 436,83 грн;
стягнути з приватного підприємства “Надія» (ЄДРПОУ 21356758, вул. Остафія Дашковича, 27, м. Черкаси, 18002) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, 18001, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) судові витрати.
Ухвалою від 28.07.2025 Господарський суд Черкаської області постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив таке.
Міністерство розвитку громад та територій України листом від 12.12.2021 № 1/15.2/515-21 надало роз'яснення щодо застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів (надалі в тексті - лист Мінрозвитку громад).
Вказаним листом Мінрозвитку громад зауважило, що "...Зважаючи на викладене та враховуючи, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, наразі відсутня правова підстава для укладання договорів та, відповідно, сплати коштів пайової участі по об'єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов'язку та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, але договір між замовниками таких об'єктів та органами місцевого самоврядування не було укладено".
Зважаючи на наведені вище роз'яснення Міністерства відповідач здав в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок. Незважаючи на відсутність обов'язку сплати пайової участі, збудував інфраструктуру поза межами земельної ділянки, на котрій відбувалось будівництво багатоквартирного житлового будинку, котра також використовується в інтересах громади м. Черкаси, що свідчить про фактичне прийняття участі відповідача у розвитку інфраструктури міста.
Враховуючи таку позицію Мінрозвитку відповідач не передавав у власність територіальної громади міста зовнішні мережі каналізації, хоча в даний час вони фактично використовуються абонентами КП "Черкасиводоканал".
В свою чергу згідно з рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 №23429, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
В свою чергу, відповідно до технічних умов № 37 від 09 червня 2021 року відповідач побудував зовнішні мережі каналізації К-1 поза межами земельної ділянки за адресою: вул. Тараскова, 5 в м. Черкаси, вартість яких становить 1001 374 гривні 80 коп.
Листом від 03 жовтня 2025 року, направленому на адресу позивача, відповідач запропонував провести розрахунок пайової участі виходячи в тому числі факт виконання відповідачем будівництва поза межами земельної ділянки мережі каналізації К-1. Також запропоновано прийняти у власність територіальної громади міста Черкаси мережі каналізації К-1 поза межами земельної ділянки за адресою: вул. Тараскова, 5 в м. Черкаси, збудовані відповідно до технічних умов №37 від 09.07.2021.
Відповідно до п. 2.1 положення щодо порядку укладення договорів пайової участі, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 №2 -3429, для укладення таких договорів та розрахунку вартості пайової участі замовник будівництва повинен був надати висновок проектної або іншої ліцензованої організації щодо кошторисної вартості будівництва інженерних мереж або об'єктів поза межами земельної ділянки замовника.
На момент розгляду даної справи зазначене положення вже не діє.
В постанові Верховного суду у справі № 910/9548/21 від 20 липня 2022 року, на яку посилається в позовній заяві прокурор, колегія суддів Касаційного господарського суду зауважила "...Такі висновки Верховного Суду у цій справі відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону № 30381) обов'язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020, але до цієї дати такого обов'язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об'єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020 з метою уникнення сплати пайової участі... "
Тому для забезпечення вказаного принципу необхідно врахувати вартість збудованих відповідачем теплових мереж поза межами земельної ділянки будівництва, котрі є вкладом відповідача в інфраструктуру міста і котрі в даний час вже використовуються в інтересах жителів м.Черкаси - споживачів теплопостачальних організацій.
15.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від прокурора надійшло заперечення про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
Прокурор в обґрунтування заперечень зазначив, що частиною 5 ст. 30 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції чинній на момент початку будівництва об'єкта, тобто станом на 01.03.2017, визначено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
На думку прокурора моментом виникнення спірних правовідносин в даному випадку є дата введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - 16.02.2022, оскільки саме з цього часу в органу місцевого самоврядування виникає право ініціювати в судовому порядку питання про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі з відповідача.
На момент виникнення спірних правовідносин - введення об'єкта в експлуатацію, ч. 5 ст. 30 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» втратила чинність.
Прокурор повідомив, що Верховним Судом в ході розгляду справи № 903/601/24 у постанові від 20.03.2025 на основі аналізу положень ч. 5 ст. 30 та ч. 1 ст. 40, Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» зроблено висновок, що по-перше, величина пайової участі визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування; по-друге, в разі якщо технічними умовами, у разі їх наявності на момент укладення договору, передбачається необхідність будівництва/замовником об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується, що має бути унормовано у сторонами у договорі.
Відповідач, як замовник будівництва не уклав відповідний договір пайової участі, як і не звертався до Черкаської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.
За подібних обставин справи Верховний суд у справі № 903/601/24 відхилив як необґрунтовані, доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з положеннями ст. 30 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» позивач мав підстави для зменшення розміру пайової участі відповідача у розвиток інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості будівництва закільцювання водопровідної мережі вулиць Львівської і Потебні, але позивач такого обов'язку не виконав.
Крім того, імперативними нормами Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX чітко передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами.
Вказане, на думку прокурора, спростовує твердження відповідача, що будівництво зовнішніх мереж каналізації на суму 1 001 374,80 грн є участю ПП “НАДІЯ» у розвитку інфраструктури міста Черкаси у вигляді пайового внеску.
В судовому засіданні представники відповідача клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи підтримали та просили задовольнити. Прокурор заперечував проти призначення судової оціночно-будівельної експертизи з підстав зазначених у запереченнях, представник позивача підтримав позицію прокурора.
Розглянувши подане клопотання представника відповідача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Згідно з п. 6, 8, 10, 16, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України).
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 98 ГПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При чому суд оцінює лише ті докази, які входять в предмет доказування.
Вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначав неодноразово, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (зокрема у постановах Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19, від 27.04.2021 у справі № 927/685/20, від 12.05.2021 у справі № 922/1791/20).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
З огляду на викладене та наявні у справі матеріали, виходячи із предмета та підстав позову, з урахуванням заявлених підстав для проведення експертизи, суд приходить до висновку про те, що запропоноване запитання щодо дійсної вартості виконаних відповідачем робіт з будівництва зовнішніх мереж каналізації, не входить до кола доказування в цій справі, а докази, які містяться у справі, є достатніми для встановлення обставин та вирішення спору між учасниками справи, тому клопотання представника відповідача про призначення експертизи підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 73, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства “Надія» про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз